Вікіпедія

Анджей Бласік

Анджей Евгеніуш Бласік (пол. Andrzej Eugeniusz Błasik; нар. 11 жовтня 1962, Поддембице, ПНР[2] — пом. 10 квітня 2010, Смоленськ, Росія) — польський військовий льотчик, генерал броні Збройних сил Польщі, командувач ВПС Польщі (2007–2010).

Анджей Бласік
пол. Andrzej Błasik
Народження11 жовтня 1962(1962-10-11)[1]
Поддембіце, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Смерть10 квітня 2010(2010-04-10)[1] (47 років)
Смоленськ, Росія
Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року
ПохованняВійськові Повонзки
Країна Республіка Польща
ОсвітаNational Defence University of Warsawd
Званнягенерал броні
КомандуванняВійськово-повітряні сили Польщі
Нагороди
Легіон Заслуг (Командор) (США) Легіон Заслуг (Легіонер) (США) срібний Хрест заслуги Бронзовий Хрест заслуги Командорський хрест ордена Відродження Польщі Золота медаль «За заслуги при збереженні країни» Silver Medal "Armed Forces in the Service of the Homeland" Bronze Medal "Armed Forces in the Service of the Homeland"
CMNS: Анджей Бласік у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Народився у сім'ї Евгеніуша та Маріанни (до шлюбу Дарулевська) Бласіків. Мати була вчителькою в початковій школі у Вартковицях. Мав двох старших сестер Йоланту (1957 р.н.) та Еву (1960 р.н.) і брата Пйотра (1959 р.н.).

Освіта

ред.

Закінчив початкову школу у Вартковицях. У 1977–1981 роках навчався в загальноосвітньому авіаційному ліцеї при Вищій офіцерській авіаційній школі[3] у Дембліні. У 1981 році вступив до Військово-повітряної академії (Школа Орлят), після закінчення якої в 1985 році отримав кваліфікацію інженера-пілота та військове звання підпоручника[2].

У період з 1993 по 1995 роки навчався в Академії національної оборони у Варшаві[2], після чого отримав диплом та звання дипломованого офіцера. Також закінчив Нідерланську академію оборони в Гаазі (1998)[2] та Військову школу ВПС США у Монтгомері (2005)[2].

Військова кар'єра

ред.

По завершенні військової підготовки призначений льотчиком у 8-й винищувально-бомбардувальний полк у Мирославці[2]. У 1987 році переведений до 40-го винищувально-бомбардувального полку у Свідвині, де був старшим льотчиком, командиром ланки, офіцером-штурманом ескадрильї, заступником командира ескадрильї та командиром ескадрильї[2]. З 1995 року служив у штабі Військово-повітряних сил та протиповітряної оборони[4] у Варшаві. Був старшим інспектором відділу навігації, старшим інспектором навчального відділу та старшим спеціалістом оперативного відділу[2].

У 2001 році став начальником навчальної підготовки 2-ї бригади тактичної авіації в Познані[2], а в 2002 році став командувачем місцевої 31-ї авіабази[2]. Очолювана ним частина в 2003 році отримала Почесний знак Збройних Сил Республіки Польща за забезпечення міжнародних маневрів «NATO Air Meet 2003»[2]. З 2004 року був начальником Відділу бойових дій при Командуванні ВПС[4], у 2005–2007 роках керував 2-ю бригадою тактичної авіації в Познані[2].

15 серпня 2005 р. Президент Республіки Польща Александр Квасневський присвоїв йому звання бригадного генерала[5]. У 2007 році генерал Бласік став комендантом-ректором Вищої офіцерської авіаційної школи у Дембліні[3]. 19 квітня 2007 року Президент Республіки Польща Лех Качинський присвоїв йому звання генерала дивізії [6] і призначив командувачем ВПС[7], а вже 15 серпня 2007 року йому присвоєно звання генерала броні[8].

Анджей Бласік був пілотом вищого класу, загальний час нальотів якого складав 1592 години, включаючи 482 години на «Су-22» [8] . Мав кваліфікацію інструктора в будь-яких погодних умовах на літаках «Су-22» та «PZL TS-11 Iskra». Також виконував польоти на літаках «Zlin-42M», «PZL-101», «Lim-2», «Lim-5», «Lim-6M» та «Як-40»[9]. Мав почесне звання «Заслужений військовий льотчик»[9].

Загинув 10 квітня 2010 року в катастрофі польського літака Ту-154М у Смоленську[9]. Він до самого падіння літака залишався поруч з пілотами, примушуючи їх сідати[10]. 15 квітня 2010 року Броніслав Коморовський, виконуючий обов'язки Президента Республіки Польща присвоїв Анджею Бласіку посмертно звання генерала[11]. 28 квітня генерал похований у меморіалі жерст Смоленської трагедії на Військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві[12]. На похоронній церемонії були присутніми урядовці та представники всіх видів військ[13], в тому числі Командувач ВПС США в Європі, генерал Роджер А. Брейді[14].

 
Могила Анджея Бласіка на Військовому цвинтарі Повозки (2011)
 
Пам'ятна дошка у Лісній Люблінського воєводства, присвячена генералу Бласіку

Приватне життя

ред.

Був одружений. Дружина Ева Бласік, до шлюбу Хазан (1963 р.н.)[15][16]. Мав двох дітей — дочка Йоанна та син Міхал[2]. Був зятем доктора медицини Богдана Хазана[17].

Відзнаки

ред.

Вшанування пам'яті

ред.

1 червня 2010 року перед Залою традицій Штабу ВПС Польщі у Варшаві була відкрита меморіальна дошка, присвячена пам'яті генерала Анджея Бласіка та членів екіпажу Ту-154М №101[24].

8 вересня 2010 року на американській авіабазі «Рамштайн» генерал Роджер А. Брейді та Ева Бласік відкрили пам'ятник (у вигляді дуба) та пам'ятну дошку, присвячену генералу Анджею Бласіку[25][26][27]. 28 вересня 2010 року Анджею Бласіку посмертно було присвоєно звання почесного громадянина Дембліна[28], а 10 листопада того ж року — звання «Заслуженого громадянина Поддембицького повіту»[29].

Родина Анджея Бласика передала Ясногірському монастирю його капелюх та одну з відзнак[30].

10 травня 2011 року в Галереї Підляській в Білій Підляській відкрита виставка, присвячена пам'яті генерала Анджея Бласіка та стюардеси Барбари Мацейчик[31].

1 вересня 2011 року в приміщенні Шкільного комплексу у Вартковицях відкрито пам'ятник, присвячений пілотам Вартковицького краю, що складався з літака TS-11 «Іскра» (N1232) та пам'ятної дошки з шістьма іменами, в т.ч. генерала Анджея Бласіка, випускника школи[32][33][34].

11 березня 2012 року у Польовому соборі Війська Польского у Варшаві та на Військовому цвинтарі Повонзки відбулася церемонія вшанування пам'яті генерала Бласіка[35].

10 жовтня 2012 року на стіні будівлі авіаційного відділення Вищої офіцерської авіаційної школи у Дембліні відкрито пам'ятну дошку, розміщену з ініціативи університетської громади, за згодою її сенату[36][37].

15 грудня 2012 року в аеропорту Лодзь-Люблінек імені Владислава Реймонта відкрито пам'ятну дошку, присвячену генералу Бласіку, де він минулому проходив базовий льотний курс[38].

8 травня 2014 року круговому перехрестю в Старому Ґосткуві присвоєно ім'я генерала Анджея Бласіка[39].

15 серпня 2014 року погруддя Анджея Бласіка відкрито в Пантеоні героїв Національного відродження на Цвинтарі полеглих під час Варшавської битви в Оссуві[40][41].

Дошка на честь Анджея Бласіка була встановлена у церкві свв. Петра і Павла в Лісній[42].

9 травня 2015 року в Каплиці національної пам'яті на Ясногірського монастиря відбулося друге поховання решток генерала[43].

Генералів Анджея Бласіка, Анджея Карвету та Броніслава Квятковського згадали в документальному фільмі Аніти Гаргас під назвою «В ім'я пошани» (пол. W imię honoru, 2016)[44][45].

27 серпня 2016 року на 31-й авіабазі у Кшесинах (Познань) відкрито перший пам'ятник генерала у Польщі. Президент Польщі Анджей Дуда також відкрив пам'ятну дошку на згадку про Марію та Леха Качинських та генерала Станіслава Таргоша[46]. В урочистостях також взяв участь міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич[47].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Gen. dyw. Andrzej Błasik nowym Dowódcą Sił Powietrznych. Ministerstwo Obrony Narodowej. 19 квітня 2007. Процитовано 24 квітня 2007.
  3. ↑ а б W 1994 Wyższą Oficerską Szkołę Lotniczą przekształcono w Wyższą Szkołę Oficerską Sił Powietrznych.
  4. ↑ а б W 2004 Wojska Lotnicze i Obrony Powietrznej zostały przemianowane na Siły Powietrzne.
  5. ↑ M.P. z 2005 r. nr 51, poz. 697
  6. ↑ M.P. z 2007 r. nr 31, poz. 346
  7. ↑ M.P. z 2007 r. nr 31, poz. 347 oraz Generał Błasik trzy lata temu został dowódcą Sił Powietrznych. lotniczapolska.pl. 19 квітня 2004. Процитовано 5 серпня 2011.
  8. ↑ M.P. z 2007 r. nr 59, poz. 667
  9. ↑ а б в Zginęli w katastrofie Tu-154M. lotniczapolska.pl. 15 квітня 2004. Процитовано 13 листопада 2010.
  10. ↑ "Zmieścisz się śmiało". Generał Błasik prowadził tupolewa na lotnisko w Smoleńsku. NOWE NAGRANIA. 9 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
  11. ↑ M.P. z 2010 r. nr 35, poz. 497
  12. ↑ Gen. Andrzej Błasik spoczął na Powązkach. gazeta.pl. 28 kwietnia 2010. Процитовано 12 sierpnia 2014.
  13. ↑ Ostatnia droga gen. Andrzeja Błasika. tvp.info. 28 квітня 2010. Процитовано 12 серпня 2014.
  14. ↑ Uroczystości pogrzebowe gen. Błasika. interia.pl. 28 квітня 2004. Процитовано 28 квітня 2010.
  15. ↑ Wotum wdowy Ewy Błasik i pomoc siostrom pallotynkom. jasnagora.com. 20 listopada 2010. Процитовано 10 kwietnia 2014.
  16. ↑ "Wdowy smoleńskie" - Ewa Błasik - Andrzejowi śniło się jak jego ciało rozrywa się na części. pomniksmolensk.pl. 7 grudnia 2011. Процитовано 10 kwietnia 2014.
  17. ↑ Ewa Błasik w obronie prof. Chazana: „Wiem jak bardzo bolą słowa ludzi pełnych nienawiści”. wpolityce.pl. 13 czerwca 2014. Процитовано 26 sierpnia 2014.
  18. ↑ M.P. z 2010 r. nr 40, poz. 587
  19. ↑ M.P. z 2006 r. nr 73, poz. 731
  20. ↑ M.P. z 1999 r. nr 7, poz. 79
  21. ↑ Generał Błasik otrzymał Złoty Medal AP. lotniczapolska.pl. 27 квітня 2010. Процитовано 26 listopada 2011.
  22. ↑ Chancelaria das Ordens Honoríficas Portuguesas (PDF) (порт.). dre.pt. Процитовано 12 września 2010.
  23. ↑ Wizyta dowódcy Sił Powietrznych w USA. Ministerstwo Obrony Narodowej. 25 вересня 2009. Процитовано 13 листопада 2010.
  24. ↑ DSP: będzie tablica pamiątkowa. lotniczapolska.pl. 20 травня 2010. Процитовано 20 червня 2010. oraz Odsłonięcie tablicy pamiątkowej ofiar katastrofy lotniczej pod Smoleńskiem. sp.mil.pl. 1 червня 2010. Процитовано 20 червня 2010.
  25. ↑ Odsłonięcie pomnika. wp.mil.pl. 8 września 2010. Процитовано 8 września 2010.
  26. ↑ NATO Air Commander Ramstein Unveils Memorial for Late Polish Air Chief (англ.). airn.nato.int. 8 września 2010. Процитовано 8 września 2010.
  27. ↑ Pomnik gen. Błasika w Ramstein. lotniczapolska.pl. 8 września 2010. Процитовано 12 sierpnia 2014.
  28. ↑ Generał Błasik Honorowym Obywatelem Dęblina. lotniczapolska.pl. 10 listopada 2010. Процитовано 13 listopada 2010.
  29. ↑ Honory dla Dowódcy. naszdziennik.pl. 10 listopada 2010. Процитовано 13 listopada 2010.
  30. ↑ Ziarnik, Marta (23 listopada 2010). Generalskie wota na Jasnej Górze. Nasz Dziennik. Процитовано 23 listopada 2010.
  31. ↑ Błasik i Maciejczyk – wystawa pamiątkowa. radiobiper. Процитовано 17 травня 2011.
  32. ↑ Iskra w Wartkowicach. Pamięci sześciu lotników. lotniczapolska.pl. 2 września 2011. Процитовано 3 września 2011.
  33. ↑ Diecezjalne rozpoczęcie roku Szkolnego 2011–2012 oraz odsłonięcie i poświęcenie Pomnika. Urząd Gminy Wartkowice. 2 вересня 2011. Процитовано 10 квітня 2014.
  34. ↑ Romualda Sobczak; Grażyna Jańczyk. Odsłonięcie tablicy pamiątkowej w hołdzie pilotom pochodzącym z Gminy Wartkowice. Zespół Szkół w Wartkowicach. Процитовано 10 квітня 2014.
  35. ↑ Kto przeprosi generała?. naszdziennik.pl. 12 marca 2012. Процитовано 12 marca 2012.
  36. ↑ Dęblińska tablica Błasika. naszdziennik.pl. 10 października 2012. Процитовано 11 października 2012.
  37. ↑ Ku pamięci generała Andrzeja Błasika. sp.mil.pl. 10 października 2012. Процитовано 14 października 2012.
  38. ↑ W Łodzi odsłonięto tablicę poświęconą śp. gen. pilotowi Andrzejowi Błasikowi, który zginął w Smoleńsku (пол.). wpolityce.pl. Процитовано 15 грудня 2012.
  39. ↑ W Łodzi odsłonięto tablicę poświęconą śp. gen. pilotowi Andrzejowi Błasikowi, który zginął w Smoleńsku (пол.). sieradz.naszemiasto.pl. Процитовано 11 травня 2014.
  40. ↑ Błasik uhonorowany. naszdziennik.pl. 12 sierpnia 2014. Процитовано 12 sierpnia 2014.
  41. ↑ W Ossowie odsłonięto popiersie śp. generała Andrzeja Błasika. niezalezna.pll. 15 sierpnia 2014. Процитовано 15 sierpnia 2014.
  42. ↑ Tablice pamiątkowe. Sanktuarium Matki Bożej Leśniańskiej. Процитовано 2 березня 2016.
  43. ↑ Michał Hyra (9 травня 2015). Prochy gen. Andrzeja Błasika spoczęły w sobotę na Jasnej Górze. wyborcza.pl. Процитовано 2 березня 2016.
  44. ↑ W imię honoru. tvp.pl. Процитовано 20 серпня 2016.
  45. ↑ Anna Sarzyńska (14 червня 2016). Trzy wdowy, trzy historie, jedna tragedia. „W imię honoru” - nowy film Anity Gargas to poruszający obraz o emocjach kobiet dotkniętych piętnem Smoleńska. wpolityce.pl. Процитовано 20 серпня 2016.
  46. ↑ Marta Glanc (27 серпня 2016). Uroczyste odsłonięcie pomnika gen. Andrzeja Błasika. „Po śmierci zaatakowali go źli ludzie”. Onet.pl.
  47. ↑ Joanna Labuda, Pierwszy pomnik generała Błasika stanie w Poznaniu, w: Głos Wielkopolski, 26.8.2016, s.10

Джерела

ред.
  • Krzysztof Komorowski (red.): Kronika Wojska Polskiego 2007. Warszawa: Fundacja Polonia Militaris, 2008, s. 84. ISSN 1734-2317.  (пол.)
  • Henryk Czyżyk. Dowódca Sił Powietrznych generał pilot Andrzej Błasik. magnum-x.pl (Lotnictwo 11/2011). Процитовано 10 kwietnia 2014. (пол.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анджей_Бласік&oldid=43206261