Анадоли

село в Чернівецькій області, Україна

Анадо́ли — село в Хотинській міській громаді Дністровського району Чернівецької області України.

село Анадоли
Свято-Дмитрівська церква в селі
Свято-Дмитрівська церква в селі
Свято-Дмитрівська церква в селі
Країна Україна Україна
Область Чернівецька область
Район Дністровський район
Тер. громада Хотинська міська громада
Код КАТОТТГ UA73040190020037491
Основні дані
Населення 929
Поштовий індекс 60009
Телефонний код +380 3731
Географічні дані
Географічні координати 48°29′13″ пн. ш. 26°31′41″ сх. д. / 48.48694° пн. ш. 26.52806° сх. д. / 48.48694; 26.52806
Середня висота
над рівнем моря
123 м
Місцева влада
Карта
Анадоли. Карта розташування: Україна
Анадоли
Анадоли
Анадоли. Карта розташування: Чернівецька область
Анадоли
Анадоли
Мапа
Мапа

Відомості про село

ред.

Походження назви села

ред.

Назва села походить від Анатолії, азійської частини Туреччини[1][2] У назві села збереглася турецька вимова, оскільки турки вимовляють «Анадолу» (тур. Anadolu)[3].

За легендою, ще за часів турецького панування вздовж села було насипано земляний вал. Люди, рятуючись від нападів ворогів бігли в долину і кричали всім: «А на долину», звідки й пішла назва села Анадоли. Бо насправді село розташоване в глибокій долині.

Історія

ред.

На території села Анадоли збереглися залишки Траянового валу - системи старовинних земляних укріплень IX століття до нашої ери - IV століття н.е. В плині історичних подій назва трансформувалась. Тепер місцеві жителі називають його Турецький вал. Земляне укріплення "Траянів вал" входить до об'єктів культурної спадщини національного значення і внесене до Державного реєстру нерухомих пам'яток України згідно постанови Кабінету Міністрів україни від 3 вересня 2009 р. N 928[4]

Село пережило голодомор 1946—1947 рр., про що було написано у таємному листі секретаря Хотинського райкому КП(б)У Жиленка:

«Селяни сіл Анадолів, Дарабанів, Каплівки (…) харчуються жолудями, макухою та іншими сурогатами. В результаті цього серед населення є факти білкового виснаження на ґрунті недоїдання, а також смертності»[5]

Затоплені селища на Дністрі

У селі було засновано радгосп ім. К. Галкіна. 1996 року він набув статуту колгоспу[6].

 
Свято-Дмитрівська церква в с.Анадоли. Побудована в 1992 році під керівництвом настоятеля Дудки Анатолія Аврамовича

Також у селі є Свято-Дмитрівська церква[7], церква Євангельських християн баптистів

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 917 98.71%
російська 7 0.75%
румунська 3 0.32%
білоруська 2 0.22%
Усього 929 100%

Відомі люди

ред.

Тут народився генерал-майор Василь Мельницький[9], український військовик, науковець, та волонтер під час російсько-української війни. Генерал-майор, народний депутат- 4 скликань. Доцент, доктор філософії, кандидат військових наук.

Боднарюк Олександр Васильович — молодший сержант ЗСУ, загинув в боях за Донецький аеропорт.

Турхан Хатідже Султан (тур. Turhan Hatice Sultan; бл. 1627/1628 — 5 липня 1683) — дружина османського султана Ібрагіма, народилася у Західній Україні: в передмісті Хотина, село Анадоли, неподалік Хотинської фортеці.[10]. Її християнське ім'я невідоме. Пізніша легенда приписує їй ім'я Надія. Під час одного з набігів кримців була схоплена в полон і продана у рабство. Пізніше Надія була Регентом - Султаною Османської Імперії до поки її син Мехмед був дитиною, до повноліття.

Загинули в Афганістані

ред.
  •  
    Фрагмент Траянового Валу на території села Анадоли.Об’єкт культурної спадщини національного значення - внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України
    Володимир Яцюк (*4 вересня 1965, с. Анадоли — 13 травня 1984) — воїн-афганець, служив водієм у в/ч під м. Файзабад. Нагороджений орденом Червоної Зірки (посмертно). Похований в с. Анадоли.

Охорона природи

ред.

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри». Неподалік від села розташовані природоохоронні території: Дарабанський мис і Дарабанське плесо, Бульбони.

Примітки

ред.
  1. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 115.
  2. Османські пам'ятки Кам'янця-Подільського: вісті з минулого. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. https://plus.google.com/b/116699980639406409904/. Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  3. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 116.
  4. Постанова КМ, Перелік №928 от 03.09.2009, Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. search.ligazakon.ua. Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 12 травня 2018.
  5. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 242.
  6. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 305.
  7. Хотинщина. Історичний нарис, 2002, с. 331.
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Анатолій Бернадін (10 вересня 2012). Генерал, що прокладає шляхи. www.podolyanin.com.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 20 вересня 2012.
  10. Gazeta.ua (30 жовтня 2012). Дві українські наложниці досягали вищої влади в Османській імперії. Gazeta.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.

Посилання

ред.

Література

ред.