Вікіпедія

Америка понад усе (політика)

«Америка понад усе», «Спочатку Америка», (англ. America First) означає політичну позицію Сполучених Штатів, яка загалом наголошує на націоналізмі та невтручанні[1]. Термін був введений президентом Вудро Вільсоном[2] під час його кампанії 1916 року, яка пообіцяла зберегти нейтралітет Америки в Першій світовій війні. Більш ізоляціоністський підхід набув популярності в міжвоєнний період (1918–1939) і був захищений America First Committee (AFC), групою тиску проти вступу США у Другу світову війну.

У 1920-х роках цю політику використовував Ку-клукс-клан і проінформував багатьох своїх членів, які балотувалися на політичні посади. [3] У 2016 році, балотуючись на місце в сенаті Луїзіани, Девід Дьюк, колишній великий чарівник Ку-клукс-клану, публічно заявив, що він «перший головний кандидат у сучасності, який просуває терміни та політику Америки насамперед». [4]

Під час президентської кампанії Дональда Трампа 2016 року та президентства Трамп використовував цю фразу як гасло, наголошуючи на виході Сполучених Штатів із міжнародних договорів та організацій[5][6][7]. «Америка перш за все» була офіційною зовнішньополітичною доктриною адміністрації Трампа[8].

Термін був уперше використаний   у зв’язку із зовнішньополітичними поглядами Трампа   в коментарі, опублікованому в USA Today на початку березня 2016 року Арманом Кучіньєлло[9], колишнім дипломатом США. Пізніше того ж місяця цю фразу прийняли репортери New York Times Девід Е. Сенгер і Меггі Габерман в інтерв’ю з Трампом, який «погодився з припущенням, що його ідеї можна описати як «Америка перш за все». З того часу кампанія Трампа, а згодом і адміністрація Трампа зробили «Америку перш за все» наріжним каменем зовнішньої політики Трампа. Адміністрація навіть назвала свою Стратегію національної безпеки Сполучених Штатів Америки від 2017 року «Стратегією національної безпеки на першому місці в Америці». У вступі до цього документа йдеться: «Ця стратегія національної безпеки ставить Америку на перше місце. Стратегія національної безпеки «Спочатку Америки» базується на американських принципах, чіткій оцінці інтересів США та рішучості долати виклики, з якими ми стикаємося. Це стратегія принципового реалізму, яка керується результатами, а не ідеологією». [10]

«Америка понад усе» — це фраза, яку використовував Ку-клукс-клан на піку свого розвитку в 1920-х роках, де були широко поширені расистські та ксенофобські настрої[11][12]. Закон про імміграцію 1924 року, спонсорований представником США у Вашингтоні Альбертом Джонсоном, підтвердив, що законодавчо закріпив ксенофобію та перевагу білої раси, виключивши іммігрантів на основі етнічної приналежності та національного походження з метою збереження білої расової демографії. [13] Провідна роль Джонсона в законопроєкті про обмеження імміграції викликала сильну підтримку Ку-клукс-клану. [14] Пізніше, наприкінці 1930-х і на початку 1940-х років, цей термін став асоціюватися з фашизмом і фанатизмом проти євреїв, оскільки рупори антисемітизму, включаючи Елізабет Діллінг, Джеральда Л. К. Сміта[15][16] і Чарльза Ліндберга, стали лідерами ініціативи «Америка перш за все»[17].

Критики висміювали політику «Америка понад усе» як «Америка наодинці»[18][19][20].

Історія ред.

Витоки ред.

Демократична і республіканська політики використовували гасло «Америка понад усе». На початку Першої світової війни президент Вудро Вільсон використовував девіз для визначення своєї версії нейтралітету, а також журналіст Вільям Рендолф Герст[21]. Девіз також був обраний сенатором-республіканцем Уорреном Гардінгом під час президентських виборів 1920 року, на яких він переміг. [22]

«Америка понад усе» найбільше відома як гасло та зовнішня політика, яку пропагував «Перший комітет Америки», неінтервенціоністська група тиску проти вступу США у Другу світову війну, яка наголошувала на американському націоналізмі та односторонності в міжнародних відносинах. Членство Комітету «Америка перш за все» досягло 800 000 платних членів у 450 відділеннях, і він популяризував гасло «Америка перш за все». Попри те, що Перший комітет Америки мав різноманітних прихильників у Сполучених Штатах, «рух був затьмарений антисемітською та профашистською риторикою». [23]

У пізніші періоди це гасло використовував Пет Б’юкенен, який хвалив Перший комітет Другої світової війни в Америці, який не втручається, і сказав, що «досягнення цієї організації є монументальними». [24] «Заклик Б’юкенена до зовнішньої політики «Америка понад усе» порівнюють із America First Committee. [25]

Президентство Дональда Трампа ред.

"Шість місяців 'Америки понад усе' Трампа", відео Білого Дома

Дональд Трамп, який балотувався проти Пета Б’юкенена на президентських праймеріз Партії реформаторів у 2000 році, вперше відновив гасло Б’юкенена в статті в The Wall Street Journal у листопаді 2015 року. [26] На початку передвиборчої кампанії Трампа оприлюднили статтю Джеффа Кунера в World Tribune, в якій кандидата хвалили як «націоналіста, який прагне поставити Америку на перше місце»;[27] Керівник кампанії Корі Левандовскі (який пізніше опублікував книгу під такою назвою[28]) пропагував Трампа за допомогою цієї фрази;[29] і як Сара Пейлін [30] так і Кріс Крісті [29] показали його у своїй підтримці Трампа. Пізніше Трамп включив це гасло у свій щоденний епертуар після пропозиції та історичного порівняння Девіда Е. Сенгера під час інтерв’ю The New York Times у березні 2016 року [31] [32] У наступні місяці, не посилаючись на попереднє використання Петом Б’юкененом або Перший комітет Америки, кандидат Трамп пообіцяв, що ««Америка перш за все» стане головною та головною темою» його адміністрації, і виступав на націоналістичній, антиінтервенціоністській позиції. [33] [32]

Після його обрання на пост президента «Америка передусім» стала офіційною зовнішньополітичною доктриною адміністрації Трампа[8]. Це було темою інавгураційної промови Трампа, а опитування Politico / Morning Consult, опубліковане 25 січня 2017 року, показало, що 65% американців позитивно відреагували на інавгураційну промову президента Трампа «Америка перш за все», а 39% вважали промову поганою. [34] Трамп прийняв американську односторонність за кордоном і запровадив політику, спрямовану на підрив транснаціональних організацій, таких як Європейський Союз, і часто критикуючи їх з економічної точки зору. [35] У 2017 році адміністрація запропонувала федеральний бюджет на 2018 рік із назвами «Знову зробимо Америку великою» та «Америка першою», причому останній посилався на збільшення витрат на армію, національну безпеку та ветеранів, скорочення витрат на іноземні країни та 10-річна мета досягнення збалансованого бюджету[36].

Дехто розкритикував використання гасла Трампом за порівняння з Першим комітетом Америки;[37] однак Трамп заперечував, що є ізоляціоністом, і сказав: «Мені подобається цей вислів». [38] Низка вчених (таких як Дебора Деш Мур), коментаторів (таких як Білл Крістол) і єврейських організацій (включаючи ADL і JCPA) критикували використання Трампом гасла через його історичний зв’язок із нативізмом і антисемітизмом[38][39]. Інші стверджували, що Трамп ніколи не був прихильником інтервенції. [40] Колумніст Деніел Ларісон з The American Conservative написав, що «Трамп поспішно засудив попередні війни як катастрофи, але він скаржився на ці війни, що США не «отримали» від них нічого відчутного. Він не бачив нічого поганого в нападі на інші країни, але нарікав на те, що США не «забрали» їхні ресурси» і що «він ніколи не закликав до припинення війн, які все ще тривають, а говорив лише про «перемогу» їх» [41]

Політику Трампа «Америка передусім» описують як головний фактор посилення міжнародної ізоляції Сполучених Штатів наприкінці 2010-х років, а критики описують цю політику як «Сама Америка»[18][19][20].

Використання після президентства Трампа ред.

Президент Джо Байден на початку свого президентства припинив багато політик президента Дональда Трампа щодо COVID-19 «Америка перш за все», однак спочатку він зберіг заборону на експорт вакцини проти COVID-19, введену адміністрацією Трампа. [42] Станом на травень 2021 року США почали експортувати вакцини за свої межі. [43] Спеціальний комітет Палати представників Сполучених Штатів щодо нападу 6 січня назвав ультраправого політичного коментатора Ніка Фуентеса та колишнього лідера Identity Evropa Патріка Кейсі лідерами руху «Америка передусім» у повістці, виданій у січні 2022 року [44]

У масовій культурі ред.

Після інавгурації Трампа ця політика та її формулювання стали предметом міжнародної сатири через відеоконкурс «Кожна секунда має значення», натхненний голландським коміком Ар’єном Любахом і започаткований німецьким коміком Яном Бьомерманном[45]. Новинні сатиричні телевізійні програми спочатку по всій Європі, а згодом і по всьому світу комічно закликали Трампа визнати власні країни у світлі націоналістичного гасла Трампа, з оповідачем, який імітував голос Трампа, моделі мовлення та перебільшений стиль мовлення. [46] [47] Початкова версія Любаха, наприклад, закінчувалася словами: «Ми цілком розуміємо, що на першому місці буде Америка, але чи можемо ми просто сказати: Нідерланди на другому місці?» . [48] [49]

У фільмі Спайка Лі «BlacKkKlansman» (2018) Девід Дюк і прихильники переваги білої раси зображені як люди, які неодноразово використовують гасло «Америка понад усе». [50]

Дивіться також ред.

Список літератури ред.

  1. ↑ Olson, Lynne (2013). Those Angry Days: Roosevelt, Lindbergh, and America's Fight Over World War II, 1939–1941 (англ.). Random House Publishing Group. с. 220, 227, 234, 242, 243. ISBN 978-0-679-60471-6. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 8 грудня 2019.
  2. ↑ Rubino, Rich (January 25, 2017). Trump Was Not First To Use The "America First" Slogan. Huffington Post. Retrieved December 19, 2021.
  3. ↑ Ku Klux Klan stages an 'America First' parade in Binghamton, NY.
  4. ↑ Gorman, Michele (22 липня 2016). Former KKK leader David Duke announces Senate bid under "America first" slogan. Newsweek (англ.). Процитовано 15 серпня 2022.
  5. ↑ Shapiro, Ari; Daly, Robert (23 січня 2017). As Trump Adopts 'America First' Policy, China's Global Role Could Change. NPR. Архів оригіналу за 24 січня 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  6. ↑ The new nationalism – Trump's world. The Economist. 19 листопада 2016. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 26 січня 2017.
  7. ↑ US election 2016: Trump details 'America First' foreign plan. BBC News. 28 квітня 2016. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 26 січня 2017.
  8. ↑ а б America First Foreign Policy. whitehouse.gov. Процитовано 26 січня 2017.
  9. ↑ III, Armand V. Cucciniello. Don't dismiss Trump on foreign policy: Column. USA Today (амер.). Процитовано 22 серпня 2021.
  10. ↑ Trump, Donald (December 2017). National Security Strategy of the United States of America (PDF). trumpwhitehouse.archives.gov. Архів (PDF) оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  11. ↑ Simins, Jill Weiss (June 20, 2019). “America First:” The Ku Klux Klan Influence on Immigration Policy in the 1920s. Hoosier State Chronicles. Retrieved February 10, 2022.
  12. ↑ Emery, David (February 9, 2018). Was ‘America First’ a Slogan of the Ku Klux Klan? Snopes. Retrieved February 10, 2022.
  13. ↑ The Immigration Act of 1924. US House of Representatives: History, Art & Archives. Retrieved February 10, 2022.
  14. ↑ Griffey, Trevor. Citizen Klan: Electoral Politics and the KKK in WA. Seattle Civil Rights and Labor History Project. Retrieved February 10, 2022.
  15. ↑ Gerald Lyman Kenneth Smith (1898–1976). Encyclopedia of Arkansas. Retrieved February 10, 2022.
  16. ↑ April 10, 1946. Gerald L.k. Smith, “america First” Head, Sentenced to 60 Days in Jail. Jewish Telegraphic Agency. Retrieved February 10, 2022.
  17. ↑ Honoroff, Zach. Who is Elizabeth Dilling, and Why is Glenn Beck a Fan? History News Network. Retrieved February 10, 2022.
  18. ↑ а б Nicholas, Story by Tom McTague and Peter (29 жовтня 2020). How 'America First' Became America Alone. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  19. ↑ а б Frum, David (30 травня 2020). Opinion: 'America First' means America alone – and in a postpandemic world, that would be disastrous. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  20. ↑ а б Glasser, Susan B. Under Trump, "America First" Really Is Turning Out to Be America Alone. The New Yorker. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 20 листопада 2020.
  21. ↑ Rauchway, Eric (6 травня 2016). How 'America First' Got Its Nationalistic Edge. The Atlantic. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.
  22. ↑ Mikelbank, Peter (24 березня 2018). Sex Scandals and 'America First': Warren G. Harding Was Donald Trump 1.0. The Daily Beast. Архів оригіналу за 7 грудня 2018. Процитовано 28 серпня 2018.
  23. ↑ Bennett, Brian (20 січня 2017). 'America First,' a phrase with a loaded anti-Semitic and isolationist history. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017. While the America First Committee attracted a wide array of support, the movement was marred by anti-Semitic and pro-fascist rhetoric.

    Dunn, Susan (28 квітня 2016). Trump's 'America First' has ugly echoes from U.S. history. CNN. Архів оригіналу за 6 березня 2017. Процитовано 6 березня 2017. Seeking to brand itself as a mainstream organization, America First struggled with the problem of the anti-Semitism of some of its leaders and many of its members.

    Powers, Richard Gid (1995). Not Without Honor: The History of American Anticommunism. Free Press. с. 167. ISBN 0-684-82427-2. The America First Committee and Norman Thomas's group tried to maintain their distance from anti-Semites and fascists, but the lunatic fringe of countersubversives was drawn irresistibly to them, wild for the possibility of become part of a powerful mainstream political movement. Gerald L. K. Smith, Elizabeth Dilling, Gerald B. Winrod, William Dudley Pelley, Charles Coughlin, Laura Ingalls, and all of the country's other notorious anti-Semitic anticommunist crackpots joyously raised the temperature of the debate by attacking defense preparations as Jewish inspired and Communist directed.
  24. ↑ Buchanan, Patrick J. (13 жовтня 2004). The Resurrection of 'America First!'. The American Cause. Архів оригіналу за 3 лютого 2008. Процитовано 3 лютого 2008.
  25. ↑ Cox, Michael; Durham, Martin (2000). The Politics of Anger: The Extreme Right in the United States. У Hainsworth, Paul (ред.). The Politics of the Extreme Right: From the Margins to the Mainstream. London/New York: Pinter. с. 287. ISBN 1-85567-459-9.
  26. ↑ Trump, Donald J. (10 листопада 2015). Ending China's Currency Manipulation. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 9 липня 2020. The American people need an administration that will tell them the truth and a president who will put America first. That's what I intend to do.
  27. ↑ THE ELITES’ PROBLEM WITH DONALD TRUMP: HE’S NOT FOR SALE (Пресреліз). Архів оригіналу за 4 лютого 2016.
  28. ↑ Cooper, Elise (8 жовтня 2020). Book Review: Trump: America First. Military Press. Архів оригіналу за 10 листопада 2020. Процитовано 10 листопада 2020.
  29. ↑ а б . CNN. {{cite episode}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  30. ↑ Blaine, Kyle (19 січня 2016). So, Uh, Here's The Full Text Of Sarah Palin's Bizarre Trump Speech. BuzzFeed. Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
  31. ↑ Rothman, Lily (28 березня 2016). The Long History Behind Donald Trump's 'America First' Foreign Policy. Time. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
  32. ↑ а б Haberman, Maggie; Sanger, David E.; Trump, Donald (26 березня 2016). Transcript: Donald Trump Expounds on His Foreign Policy Views. The New York Times. Архів оригіналу за 28 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  33. ↑ DelReal, Jose A. (27 квітня 2016). Trump, pivoting to the general election, hones 'America First' foreign policy vision. The Washington Post. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 26 січня 2016.
  34. ↑ Sherman, Jake (25 січня 2017). Poll: Voters liked Trump's 'America first' address. Politico. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 26 січня 2017.

    Savransky, Rebecca (25 січня 2017). Majority of Americans approves of Trump's 'America First' message. The Hill. Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 26 січня 2017.
  35. ↑ Borger, Julian (10 лютого 2017). EU foreign policy chief tells Trump not to interfere in Europe's politics. The Guardian. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
  36. ↑ Andrade, Juan Pablo (24 травня 2017). Trump's budget proposal truly puts America first. The Hill. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
  37. ↑ Elving, Ron (21 січня 2017). Trump Vows Policy Vision Of 'America First,' Recalling Phrase's Controversial Past. NPR. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 27 січня 2017.
  38. ↑ а б Thomas, Louisa (24 липня 2016). America First, for Charles Lindbergh and Donald Trump. The New Yorker. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.
  39. ↑ Calamur, Krishnadev (21 січня 2017). A Short History of 'America First'. The Atlantic. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 29 січня 2017.

    Nathan-Kazis, Josh (20 січня 2017). Trump's 'America First' Leaves Jewish Groups Hesitant. The Forward. Архів оригіналу за 24 січня 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  40. ↑ Krayewski, Ed (31 березня 2016). Donald Trump is No Non-Interventionist. Reason. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
  41. ↑ Larison, Daniel (23 серпня 2017). Trump the Hawk. The American Conservative. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
  42. ↑ Joe Biden's 'America First' Vaccine Strategy. The Atlantic. 4 лютого 2021. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  43. ↑ Ljunggren, David; O'Donnell, Carl; Ljunggren, David (30 квітня 2021). Pfizer to start shipping coronavirus vaccine to Canada. Reuters. Процитовано 3 травня 2021.
  44. ↑ Broadwater, Luke; Feuer, Alan (20 січня 2022). House Jan. 6 Committee Subpoenas White Nationalist Figures. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 25 січня 2022.
  45. ↑ Domonoske, Camila (6 лютого 2017). If America's No. 1, Who's No. 2? European Nations Compete For The, Uh, Honor. NPR. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2017.
  46. ↑ Busis, Hillary (7 лютого 2017). Meet the Men Trolling Trump in Those Viral European Videos. Vanity Fair. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 7 лютого 2017.
  47. ↑ Boyer, Lauren (25 січня 2017). Dutch TV Show Trolls Donald Trump For 'America First' Message. U.S. News & World Report. Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 27 листопада 2019.
  48. ↑ Click this page. It's Huge. Like Donalds hands. It's the funniest website in the world! Believe us!. Every Second Counts. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
  49. ↑ Purdom, Clayton (6 лютого 2017). Trump's "America first" slogan parodied as other countries vie to be second. The A.V. Club. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 27 листопада 2019.
  50. ↑ Cannes cheers Spike Lee's raging rebuke of Trump America. Agence France-Presse. 15 травня 2018. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 27 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Америка_понад_усе_(політика)&oldid=41021618