Антидефамаційна ліга

Антидефамаційна ліга
ADL logo (2018) cropped.svg
Тип громадська організація
Засновник Sigmund Livingstond
Засновано вересень 1913
Країна Flag of the United States.svg США
Штаб-квартира Нью-Йорк
Керівник Jonathan Greenblattd
Афіліація Coalition for Genetic Fairnessd
Дохід
  • 68 375 817 $
Веб-сайт adl.org

Антидефамаційна ліга (англ. Anti-Defamation League) — організація, головна мета якої — боротьба з антисемітизмом та всіма формами нетерпимості до євреїв.

Була заснована членами організації B'nai B'rith в 1913 році в Чикаго (один з них — правозахисник Зігмунд Лівінгстон). Штаб-квартира Ліги знаходиться в Нью-Йорку. Ліга має мережу з понад 30 регіональних офісів у США і міжнародні представництва в Єрусалимі, Відні та Москві.

Антидефамаційна ліга в УкраїніРедагувати

За повідомленнями преси, Антидефамаційна ліга існує і в Україні. Її члени Рудольф Мирський, Олександр Найман у 2000 р. видали книгу «Юдофобія проти України» з реквізитами «Антидефамаційна ліга України».

КритикаРедагувати

Лінгвіст, філософ та соціальний активіст Ноам Хомський охарактеризував Антидефамаційну лігу як таку, що забула про громадянські права в ім'я захисту ізраїльської політики; а також, що вона представляє будь-яку опозицію ізраїльським інтересам як антисемітизм[1].

Норман Фінкельштейн стверджує, що такі організації, як Антидефамаційна ліга, висували звинувачення в новому антисемітизмі з різною періодичністю, починаючи з 1970-х років, «не для боротьби з антисемітизмом, а для використання історичних страждань євреїв з метою імунізувати Ізраїль від критики»[2]. The Washington Post зазначає, що ADL неодноразово звинувачувала Фінкельштейна в «запереченні Голокосту» і що «ці звинувачення виявилися необгрунтованими»[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Noam Chomsky. Necessary Illusions (en). Noam Chomsky. Процитовано 2019-08-26. 
  2. Finkelstein, Norman. Beyond Chutzpah: On the Misuse of Anti-Semitism and the Abuse of History, University of California Press, 2005, pp. 21–22.
  3. Powell, Michael. In N.Y., Sparks Fly Over Israel Criticism. The Washington Post. 

ПосиланняРедагувати