Алітус або Олита (лит. Alytus, пол. Olita, рос. Олита) — місто на півдні Литви, адміністративний центр Алітуського повіту і Алітуського району; шосте в Литві за кількістю жителів.

Алітус
лит. Alytus
лит. Alytus
біл. Аліта

Герб Прапор
Герб Алітуса Прапор Алітуса
Алітус лит. Alytus
Розташування міста Алітус лит. Alytus
Основні дані
54°24′ пн. ш. 24°02′ сх. д. / 54.400° пн. ш. 24.033° сх. д. / 54.400; 24.033
Країна Литва
Адмінодиниця Alytus City Municipalityd
Кальварійський повіт
Столиця для Алітуський повіт, Алітуський район, Q9271583? і Alytus City Municipalityd
Поділ
  • 21 староств
  • Засновано 1377
    Перша згадка 1377
    Статус міста 1581
    Площа 48 км²
    Населення 65 524 осіб (2010)
    · густота 1378 осіб/км²
    Висота НРМ 93 м
    Міста-побратими Кременчук
    Телефонний код (+370) 315
    Часовий пояс +2
    GeoNames 601084
    Поштові індекси LT-62001
    Міська влада
    Мер міста Феліксас Джаутас з 2009 року
    Вебсайт www.alytus.lt
    Мапа


    CMNS: [[commons:Category:Alytus|Алітус
    лит. Alytus]]
    у Вікісховищі

    Положення й загальна характеристикаРедагувати

    Місто розташоване на обох берегах Німану за 105 км від Вільнюса і за 69 км від Каунаса. З промисловості широковідомі текстильна компанія «Alytaus tekstilė», підприємство з виробництва алкогольних напоїв «Alita». Також у місті розміщено штаб-квартиру «Snaigė».

    КліматРедагувати

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 16.7 °C (62 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -5 °С (23 °F).[1]

    Клімат Алітуса
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C −2,2 −1,1 3,9 11,1 18,3 21,1 22,2 22,2 16,7 11,1 4,4 −0,6 10,6
    Середня температура, °C −5 −4,4 0 6,1 12,2 15,6 16,7 16,7 12,2 7,2 2,2 −2,8 6,4
    Середній мінімум, °C −7,8 −7,8 −3,9 1,1 6,1 10 11,7 10,6 7,2 3,3 0 −5 2,1
    Норма опадів, мм 41 27 36 41 56 74 80 70 60 48 51 50 634
    Днів з опадами 8 9 14 16 16 12 13 14 12 14 8 7 143
    Джерело: Weatherbase

    НаселенняРедагувати

    У 2017 році у місті налічувалося 52 933 мешканців.

    Динаміка населення з 1823 по 2017
    1823 1827 1867*[2] 1886 1896 1897пер. 1923пер. 1931 1939
    600 289
    (Alytus I)
    554 1769
    926 (Алітус I)
    843 (Алітус II)
    822 3445
    1 435 (Алітус I)
    2 010 (Алітус II)
    6322 7124 9207
    1959пер. 1964 1970пер. 1974 1979пер. 1983 1989пер. 2001пер. 2006
    12 300 15 600 28 165 40 200 55 509 64 000 73 015 71 491 67 443
    2007 2008 2009 2010 2011пер. 2012 2013 2014 2017
    66 749 65 856 64 770 63 630 60 302 58 515 57 281 56 357 52 933
    Гістограма динаміки населення
    Національний склад станом на 2011

    НазваРедагувати

    Передбачається, що назвою місто зобов'язане річці — притоку Німану. Нині річка називається Алітупіс (літ. Alytupis), але раніше могла носити назву Алітус (лит. Alytus).

    ГербРедагувати

    Герб місто отримало разом з магдебурзькими правами, наданими привілеєм короля Стефана Баторія 15 червня 1581. Історичний герб міста підтверджений декретом президента Литви 11 грудня 1995.

    ІсторіяРедагувати

    Перша згадка в письмових джерелах відноситься до 1377. Міські права надано в 1581.

    У перші ж дні Німецько-радянської війни 22-23 червня 1941 року в районі Алітуса стався великий танковий бій.

    Міфи Другої світової війниРедагувати

    Під час Другої світової війни в Алітусі розстріляно близько 10-20 тисяч євреїв (точне число не відомо[3]; детальних досліджень ніколи не було, а в різних джерелах згадується число — 60 тисяч — сумнівно, тому що ні в Алітусі, ні в радіусі 50 км стільки євреїв ніколи не жило. Про розстріл привезених євреїв ніяких даних немає, а концтаборів поблизу теж не було). З липня 1941 по квітень 1943 на території казарм діяв концентраційний табір військовополонених «Сталаг-343». З травня 1943 по липень 1944 тут же знаходився табір для переміщених осіб, головним чином із західних областей Росії. Частина полонених використовувалася на сільськогосподарських роботах у садибах литовських селян. Судячи з архівних даних, у таборі загинуло близько 2 тисяч радянських військовополонених і цивільних осіб. На місці братських могил створено меморіал з білим обеліском у центрі (нині на території Алітуського міського парку).


    Відомі людиРедагувати

    Див. такожРедагувати

    ВідміткиРедагувати

    1. Клімат Алітуса. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 17 травня 2021. 
    2. Олита. Географічно-статистичний словник Російської імперії, T. 3 (Лаарсъ — Оятъ). СПб, 1867, C. 619
    3. Holocaust Education [Архівовано 5 грудня 2007 у Wayback Machine.](англ.)

    ПосиланняРедагувати