Кальварійський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Августівського воєводства, Августівської, потім Сувальської губернії Російської імперії. Повітове місто — Калварія.

Кальварійський повіт
Герб повітового центру
Губернія Сувальська губернія
Центр Калварія
Створений 1815
Скасований 1918
Площа 1167,9 (1897)
Населення 70 425 осіб (1897)
Густота 60.3 осіб / верст²
Найбільші міста Калварія

Історія ред.

Повіт утворено 1815 року у складі Августівське воєводство Царства Польського.

1837 року за новим адміністративним поділом Царства Польського підпорядкований Августівській губернії.

1867 року за поділом Августівської губернії опинився у складі Сувальської губернії.

1919 року територія повіту увійшла до складу Литовської республіки.

Адміністративний поділ ред.

1913 року повіт поділявся на 15 ґмін[1]:

  • Балькини (центр — садиба Лиса Гора);
  • Кальварія (садиба Пяскино);
  • Кирсна;
  • Кракополь;
  • Красна;
  • Любово;
  • Людвиново;
  • Наднеман (село Дубяни);
  • Оліта;
  • Подавіне;
  • Раудань (село Немонайце);
  • Симно;
  • Удрія;
  • Урдомін;
  • Яново (село Яновка)

Населення ред.

За даними перепису 1897 року в повіті мешкало 70,4 тис. осіб. За національним складом: литовці — 72,6%; поляки — 10,1%; євреї — 9,3%; росіяни — 3,7%, німці — 3,6. У повітовому місті Калварія проживало 9378 осіб[2]

Джерела ред.

Примітки ред.

Шаблон:Августівська губернія