Ален Жиресс
Ален Жиресс (фр. Alain Giresse, нар. 2 серпня 1952, Лангуаран) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника, флангового півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Кавалер ордену Почесного легіону. Батько Тібо Жиресса.
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 2 серпня 1952 (72 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Лангуаран, Франція | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 163 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 59 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} Франція
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | фланговий півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Майже усю ігрову кар'єру провів у «Бордо», у складі якого став дворазовим чемпіоном Франції та володарем Кубка Франції, а з 158 голами є найкращим бомбардиром клубу в історії. Крім того виступав за національну збірну Франції, у складі якої став чемпіоном Європи.
Клубна кар'єра
ред.Ален Жиресс, уродженець департаменда Жиронда, почав свою кар'єру в клубі «Бордо» 1970 року. В 70-ті роки XX століття клуб, переважно, боровся за виживання в Лізі 1, але з приходом в команду Еме Жаке, у «Бордо» почався період великих перемог, що включав два чемпіонські титули, кубок Франції та вихід до півфіналу кубка чемпіонів, в якому «Бордо» програв лише «Ювентусу» з Мішелем Платіні.
Після чемпіонату світу 1986 року Жиресс перейшов в «Олімпік» (Марсель), в якому завершив кар'єру 1988 року, зігравши в загальній кількості 586 матчів у чемпіонаті Франції та забивши 163 голи. За кількістю матчів він посідає друге місце в історії французької першості після Жана-Люка Етторі, на рахунку якого 754 зустрічі.
Єврокубки
ред.З 6 стартів у європейських клубних турнірах найкращі досягнення — півфінали у розіграшах Кубка чемпіонів 1984-85 у складі «Бордо» та Кубка кубків 1987-88 у складі марсельського «Олімпіка».
Свою першу гру в єврокубках провів у складі «Бордо» проти ісландського клубу «Вікінґур» у стартовій грі за Кубок УЄФА восени 1981 року.
А у першому матчі 1/32 фіналу Кубка УЄФА сезону 1982-83 з східнонімецьким клубом «Карл Цейс» відкрив рахунок у своєму особистому заліку в турнірах УЄФА. Хоча французи програли 1:3, проте через два тижні на полі стадіону «Парк Лескюр» у Бордо вони повністю реабілітувалися, розгромивши клуб з Єни — 5:0. Ален відзначився двічі. У наступному раунді вдома, і також двічі, він допоміг своєму клубу довершити розгром югославського «Хайдука» — 4:0. На стадії 1/16 фіналу у першій грі «Бордо» приймав румунську «Університатю». Реалізувавши пенальті на 50 хвилині, Ален забезпечив мінімальну перемогу своєї команди — 1:0. Проте у чвертьфінал французи не пройшли, а от Жиресс разом з бельгійцем Ервіном Ванденбергом став найкращим снайпером цього турніру, забивши 6 м'ячів.
Слід відзначити також і реалізований одинадцятиметровий удар в серії післяматчевих пенальті у повторному чвертьфіналі Кубка чемпіонів сезону 1984-85 у ворота «Дніпра», що проходив у Кривому Розі.
В сезоні 1987-88 його новий клуб «Олімпік» (Марсель) виступав у Кубку кубків. У першому матчі 1/8 фіналу на власному стадіоні він ще раз довершив розгром «старого знайомого» — «Хайдука» зі Спліта, забивши останній гол — 4:0. Але як виявилося цей влучний постріл був останнім — восьмим м'ячем Жиресса у єврокубках. А останню гру у клубних турнірах УЄФА 35-річний ветеран провів у повторному півфінальному поєдинку цього ж розіграшу Кубка кубків проти амстердамського «Аякса». Клуб Жиресса хоч і переміг у гостях — 2:1, проте вибув зі змагань.
Статистика виступів у єврокубках по сезонах
ред.| Сезон | Клуб | Турнір | Досягнення | Матчі | Перемоги | Нічиї | Поразки | Голи |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1981-82 |  «Бордо»
|
Кубок УЄФА | 1/16 фіналу | 3 | 2 | 0 | 1 | 0 |
| 1982-83 | Кубок УЄФА | 1/8 фіналу | 6 | 3 | 0 | 3 | 6* | |
| 1983-84 | Кубок УЄФА | 1/32 фіналу | 2 | 0 | 0 | 2 | 1 | |
| 1984-85 | Кубок чемпіонів | Півфінал | 8 | 3 | 4 | 1 | 0 | |
| 1985-86 | Кубок чемпіонів | 1/16 фіналу | 2 | 0 | 1 | 1 | 0 | |
| 1987-88 |  «Олімпік» (Марсель)
|
Кубок кубків | Півфінал | 7 | 6 | 0 | 1 | 1 |
| ВСЬОГО | «Бордо»
|
5 євросезонів | 21 | 8 | 5 | 8 | 7 | |
| «Олімпік» (Марсель)
|
1 євросезон | 7 | 6 | 0 | 1 | 1 | ||
| ВСЬОГО за кар'єру | 6 євросезонів | 28 | 14 | 5 | 9 | 8 | ||
* — найкращий бомбардир турніру
Статистика по турнірах
ред.| Турнір | Сезони | Матчі | Перемоги | Нічиї | Поразки | Голи |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кубок чемпіонів | 2 | 10 | 3 | 5 | 2 | 0 |
| Кубок кубків | 1 | 7 | 6 | 0 | 1 | 1 |
| Кубок УЄФА | 3 | 11 | 5 | 0 | 6 | 7 |
Єврокубкова статистика: сезони, турніри, матчі, голи
ред.
.svg){kind=small}
1 — перший матч;
2 — матч-відповідь;
3 — реалізував післяматчевий пенальті;
4 — матч завершився з рахунком 2:0 на користь югославів.
- Однак через безлади з боку вболівальників «Хайдука» під час гри,
- французам присуджена технічна перемога 3:0.
Виступи за збірну
ред.7 вересня 1974 року Ален Жиресс дебютував у складі збірної Франції в матчі зі збірною Польщі, але тверде місце у складі національної команди Жиресс отримав лише з приходом на тренерський місток французів у 1976 року Мішеля Ідальго, який зробив в національній команді «магічний квадрат» (фр. Carré magique) в центрі поля, що складався з Мішеля Платіні, Луїса Фернандеса, Жана Тігана та Жиресса. Ці гравці привели французів до четвертого місця на чемпіонаті світу 1982 року в Іспанії і третього місця на чемпіонаті світу 1986 року у Мексиці, але головним досягненням цієї команди стала перемога на домашньому чемпіонаті Європи 1984 року. На цьому турнірі Жиресс зіграв у всіх 5 іграх своєї команди і забив один гол у матчі групового етапу проти Бельгії (5:0), який став ювілейним 100-м в історії чемпіонатів Європи[1].
На мундіалі 1986 року, 25 червня, Жиресс провів свій останній матч у складі збірної Франції в грі проти збірної ФРН. Загалом Жиресс провів в національній команді 47 матчів (30 перемог, 10 нічиїх і 7 поразок) та забив 6 голів.
Кар'єра тренера
ред.Після закінчення кар'єри гравця, Жиресс став тренером, очоливши 1995 року «Тулузу», яку тренував протягом двох років.
1998 року Жиресс встав на тренерський місток «Парі Сен-Жермена», але вже через 3 місяці був звільнений, після поразки в Кубку кубів від «Маккабі» з Хайфи, яка сталася після провального старту в чемпіонаті Франції. Після цього Жиресс повернувся у «Тулузу», пропрацювавши з клубом близько 9 місяців.
2001 року Жиресс очолив марокканський клуб ФАР, з яким виграв кубок Трону в 2003 року.
2004 року Жиресс очолив збірну Грузії, але не домігшись успіхів з командою на відборі до чемпіонату Європи, залишив посаду.
З березня 2006 року по лютий 2010 року Жиресс очолював збірну Габону. Але після Кубка африканських націй 2010 року в Анголі, де збірна не подолала груповий етап, федерація відмовилася продовжити з Аленом контракт[2].
З 2010 року очолював збірну Малі[3], з якою став бронзовим призером Кубка африканських націй 2012 року у Габоні та Екваторіальній Гвінеї. На початку травня 2012 року Жиресс подав у відставку з поста тренера збірної Малі[4].
8 січня 2013 року Ален Жиресс був призначений тренером збірної Сенегалу[5], з якою пропрацював до січня 2015. Того ж року повернувся до Малі, знову очоливши тренерський штаб збірної уієї країни. Цього разу пропрацював із малійцями до 7 вересня 2017 року, коли знову пішов у відставку.
13 грудня 2018 року французького фахівця було призначено головним тренером збірної Тунісу[6]. Готував команду до Кубка африканських націй 2019, на якому тунісці припинили боротьбу на стадій півфіналів. Невдовзі після цього турніру, у серпні 2019 року, контракт тренера з національною футбольною федерацію було розірвано за згодою сторін[7].
Вшанування
ред.
20 серпня 2012 року в замку Бель-Ер, який є тренувальною базою клубу «Бордо», Алену Жирессу був вручений орден Почесного легіону. Нагороду вручив президент УЄФА Мішель Платіні, багаторічний партнер Жиресса по збірній Франції. На церемонії були присутні багато видатних тренерів та гравців «Бордо» і збірної Франції 80-их років, разом з якими він домігся успіхів як у Франції, так і в Європі. Кавалером ордена Жіресс став ще в грудні 2007 року[8] · [9].
Статистика
ред.Клубна
ред.| Чемпіонат | Ліга | |||
|---|---|---|---|---|
| Сезон | Клуб | Ліга | Ігри | Голи |
| Франція | Ліга | |||
| 1970/71 |  «Бордо» |
Дивізіон 1 | 24 | 3 |
| 1971/72 | 28 | 4 | ||
| 1972/73 | 22 | 3 | ||
| 1973/74 | 31 | 12 | ||
| 1974/75 | 36 | 11 | ||
| 1975/76 | 30 | 13 | ||
| 1976/77 | 37 | 16 | ||
| 1977/78 | 35 | 11 | ||
| 1978/79 | 38 | 6 | ||
| 1979/80 | 37 | 12 | ||
| 1980/81 | 33 | 6 | ||
| 1981/82 | 34 | 14 | ||
| 1982/83 | 35 | 12 | ||
| 1983/84 | 34 | 16 | ||
| 1984/85 | 36 | 11 | ||
| 1985/86 | 29 | 9 | ||
| 1986/87 | «Марсель» |
34 | 4 | |
| 1987/88 | 33 | 1 | ||
| Країна | Франція | 585 | 164 | |
| Всього | 585 | 164 | ||
Збірна
ред.| Збірна Франції | ||
|---|---|---|
| Роки | Ігри | Голи |
| 1974 | 1 | 0 |
| 1975 | 0 | 0 |
| 1976 | 0 | 0 |
| 1977 | 2 | 0 |
| 1978 | 2 | 0 |
| 1979 | 0 | 0 |
| 1980 | 0 | 0 |
| 1981 | 5 | 0 |
| 1982 | 11 | 2 |
| 1983 | 4 | 0 |
| 1984 | 10 | 2 |
| 1985 | 5 | 1 |
| 1986 | 7 | 0 |
| Всього | 47 | 5 |
Досягнення
ред.Як гравець
ред.- Володар Кубка Артеміо Франкі: 1985
- Чемпіонат світу 1982 року: 4-е місце
Чемпіон Європи 1984- Чемпіонат світу 1986 року: 3-е місце
- Володар кубка Альп: 1980
- Віце-чемпіон Франції: 1982-83
Чемпіон Франції: 1983-84, 1984-85- Півфіналіст Кубка чемпіонів: 1984-85
- Володар Кубка Франції: 1985-86
- Віце чемпіон Франції: 1986-87
- Фіналіст Кубка Франції: 1986-87
- Півфіналіст Кубка кубків: 1988
Особисті
ред.- Французький футболіст року: за версією L'Équipe — 1982; за версією France Football — 1982, 1983, 1987
- Найкращий бомбардир Кубка УЄФА: 1983 (6 голів / 6 матчів)
- Срібний м'яч France Football: 1982
- Найкращий бомбардир Бордо: 158 м'ячів
Тренерські
ред.- Володар Суперкубка Франції: 1998
- Володар Кубка Трону: 2003
- Бронзовий призер Кубка африканських націй: 2012
Примітки
ред.- ↑ Власенко, Влад (13 червня 2021). Австрієць Грегоріч забив 700-й гол в історії чемпіонатів Європи. SPORTARENA.com (укр.). Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2021.
- ↑ Сборная Габона не стала продлевать контракт с Жирессом[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ " Mali : Giresse, c'est fait ! " [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.], Afrik Foot, 7 mai 2010.
- ↑ Giresse, c'est fini [Архівовано 16 січня 2014 у Wayback Machine.], lequipe.fr, 12 mai 2012.
- ↑ У СБОРНОЙ СЕНЕГАЛА НОВЫЙ ТРЕНЕР. Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 14 січня 2014.
- ↑ Tunisia name Frenchman Alain Giresse as new coach. BBC Sport. 13 грудня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 23 листопада 2020. (англ.)
- ↑ Khmira, Souhail (21 серпня 2019). Tunisia part ways with coach Alain Giresse by mutual consent. BBC Sport. Архів оригіналу за 5 лютого 2021. Процитовано 23 листопада 2020. (англ.)
- ↑ La Légion d'honneur pour Alain Giresse [Архівовано 17 січня 2014 у Wayback Machine.], Le Figaro, 16 août 2012.
- ↑ Légion d'honneur : Platini décore Giresse [Архівовано 17 січня 2014 у Wayback Machine.], Le Figaro, 20 août 2012.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 14 січня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
ред.
- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [Архівовано 28 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [Архівовано 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ален Жиресс на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Профіль Алена Жиресса на сайті pari-et-gagne.com [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.] (фр.)
- Профіль Алена Жиресса на сайті footballdatabase.eu [Архівовано 12 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль Алена Жиресса на сайті Федерації футболу Франції fff.fr [Архівовано 13 травня 2014 у Wayback Machine.] (фр.)