Алеманнія (фр. Allemagne, нім. Alemannen) — німецька історична область. Назва походить від стародавньогерманського племені алеманів. В іспанській мові «німець» — alemàn; Німеччина по-французьки — Allemagne. І зараз існує алеманський діалект німецької мови (Alemannisch). Цією мовою написаний один з розділів Вікіпедії.

Алеманія
Дата створення / заснування 496
Названо на честь алемани
Континент Європа
Держава Франкське королівство, Королівство остготів, Австразія, Франкське королівство, Австразія, Франкське королівство, Австразія, Франкське королівство, Австразія, Франкське королівство, Австразія, Франкське королівство, Австразія, Франкське королівство, Каролінгська імперія і Східне Франкське королівство
Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці Гранд-Ест, European Collectivity of Alsaced, Баден-Вюртемберг, Баварія, Округ Швабія, Австрія і Швейцарія
Попередник алемани, Західна Римська імперія, Верхня Германія, Maxima Sequanorumd, Декуматські поля, Реція і Limes Germanicusd
Наступний duchy of Alsaced
Замінений на Швабія (герцогство)
Час/дата припинення існування 10 століття
Положення на карті

Координати: 48°25′ пн. ш. 9°09′ сх. д. / 48.417° пн. ш. 9.150° сх. д. / 48.417; 9.150

ІсторіяРедагувати

 
Розселення алеманів у III — VI століттях

У давнину тут жили кельти, витіснені в I столітті до н. е. на правий берег Рейна німецьким плем'ям свевів. Хоча ще римський імператор Тиберій в 15 році до н. е. заснував на південь від верхів'їв Дунаю провінцію Рецію, лише близько 100 року римляни тут міцно утвердилися й заснували між ріками Рейном, Ланом і Дунаєм так звані Agri decumates. У III столітті алемани, які прийшли сюди з північного сходу, оволоділи країною. Алемани і свеви скоро злилися в один народ, хоча назва алеманів більше збереглася за населенням, що живе на захід від Шварцвальду, а свевів — на схід від гір. Після поразки при Цюльпіху (496) алемани підкорилися франкським королям, але зберегли самостійних герцогів. Починаючи з VII століття, в Алеманнії поширюється християнство, чому особливо сприяють монастирі в Санкт-Галлені, Райхенау, Мурбаху тощо. У Констанці і Аугсбургу засновуються єпископства. Повстання герцога Теудебальда проти Піпіна (746) було поборене[1] і спричинило за собою знищення герцогського статусу і включення багатьох володінь до складу королівської власності. Для управління країною був призначений граф, королівський намісник.

У 829 територія Алеманнія увійшла до складу королівства, виділеного для управління Людовіку Німецькому. Верденський договір в 843 підтвердив закріплення цієї області в числі інших, що увійшли до складу Східно-франкського королівства, за Людовіком.

З ослабленням королівської влади, посилилося значення намісника. У результаті на території Алеманнії на початку X століття виникло герцогство Швабія.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати