Алеманія (фр. Allemagne, нім. Alemannen) — німецька історична область. Назва походить від давньогерманського племені алеманів. В іспанській мові «німець» — alemàn; Німеччина по-французьки — Allemagne. І зараз існує алеманський діалект німецької мови (Alemannisch). Цією мовою написаний один з розділів Вікіпедії.

Алеманія
Дата створення / заснування 3 століття
Названо на честь алемани
Континент Європа
Держава Франкське королівство, Королівство остготів, Австразія, Франкське королівство, Австразія, Франкське королівство, Австразія, Франкське королівство, Австразія, Франкське королівство, Австразія, Франкське королівство, Австразія, Франкське королівство, Каролінгська імперія, Східне Франкське королівство і Königsbanner 14Jh.svg Королівство Німеччина
Розташовується в межах сучасної адміністративної одиниці Гранд-Ест, European Collectivity of Alsaced, Баден-Вюртемберг, Баварія, Округ Швабія, Австрія і Швейцарія
Попередник алемани, Західна Римська імперія, Верхня Германія, Maxima Sequanorumd, Декуматські поля, Реція і Limes Germanicusd
Наступник Франкське королівство, Швабія (герцогство) і duchy of Alsaced
Час/дата припинення існування 10 століття
Розташування на мапі

Координати: 48°25′ пн. ш. 9°09′ сх. д. / 48.417° пн. ш. 9.150° сх. д. / 48.417; 9.150

ІсторіяРедагувати

 
Розселення алеманів у III — VI століттях

У давнину тут жили кельти, витіснені в I столітті до н. е. на правий берег Рейна німецьким плем'ям свевів. Хоча ще римський імператор Тиберій в 15 році до н. е. заснував на південь від верхів'їв Дунаю провінцію Рецію, лише близько 100 року римляни тут міцно утвердилися й заснували між ріками Рейном, Ланом і Дунаєм так звані Agri decumates. У III столітті алемани, які прийшли сюди з північного сходу, оволоділи країною. Алемани і свеви скоро злилися в один народ, хоча назва алеманів більше збереглася за населенням, що живе на захід від Шварцвальду, а свевів — на схід від гір. Після поразки при Цюльпіху (496) алемани підкорилися франкським королям, але зберегли самостійних герцогів. Починаючи з VII століття, в Алеманії поширюється християнство, чому особливо сприяють монастирі в Санкт-Галлені, Райхенау, Мурбаху тощо. У Констанці і Аугсбургу засновуються єпископства. Повстання герцога Теудебальда проти Піпіна (746) було поборене[1] і спричинило за собою знищення герцогського статусу і включення багатьох володінь до складу королівської власності. Для управління країною був призначений граф, королівський намісник.

У 829 територія Алеманія увійшла до складу королівства, виділеного для управління Людовіку Німецькому. Верденський договір в 843 підтвердив закріплення цієї області в числі інших, що увійшли до складу Східно-франкського королівства, за Людовіком.

З ослабленням королівської влади, посилилося значення намісника. У результаті на території Алеманії на початку X століття виникло герцогство Швабія.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати