Відкрити головне меню

Монастир Райхенау (нім. Kloster Reichenau) — бенедиктинський монастир на острові Райхенау на Боденському озері. В одному ряду з Санкт-Галленським абатством і монастирем у Фульді належить до найвизначніших пам'яток епохи Каролінгів в Німеччині. У монастирі знаходяться церкви св. Марії і Марка, св. Петра і Павла та св. Георгія, побудовані в IX-XI ст. У монастирі зберігся настінний розпис, що вважається найдавнішим у Німеччині.

Монастир Райхенау
Kloster Reichenau
Kloster Reichenau (Foto Hilarmont).jpg
47°41′55″ пн. ш. 9°03′43″ сх. д. / 47.69873888891677183° пн. ш. 9.06208055558337833° сх. д. / 47.69873888891677183; 9.06208055558337833Координати: 47°41′55″ пн. ш. 9°03′43″ сх. д. / 47.69873888891677183° пн. ш. 9.06208055558337833° сх. д. / 47.69873888891677183; 9.06208055558337833
Країна Німеччина
Розташування острів Райхенау
Конфесія католицизм
Тип чоловічий
Стиль романський
Засновник єпископ св. Пірмін
Дата заснування 724
Відомі мешканці Герман з Райхенау

Монастир Райхенау. Карта розташування: Німеччина
Монастир Райхенау
Монастир Райхенау
Монастир Райхенау (Німеччина)
Монастир Райхенау у Вікісховищі?

Монастир включений в список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 2000 р.

ІсторіяРедагувати

Заснований в 724 р. єпископом св. Пірміном в переважно язичницькій на той час Алеманії. За легендою св. Пірмін, прибувши на острів Райхенау, вигнав з нього водяних зміїв. Там, де на острів ступила його нога, забило джерело.

Перший розквіт монастиря припадає на VIII-IX ст. — Період християнізації Алеманії. При абаті Хейтоні монастир встановив зв'язки з Візантією, в ньому вивчали грецьку мову. Згідно з «Книгою побратимів» монастиря Райхенау в 870-і рр. в ньому зупинявся апостол слов'ян святий Мефодій, вигнаний своїми опонентами з Моравії в Швабію, а також його грецькі місіонери-супутники. Швидше за все саме в Райхенау був складений «Баварський географ» (традиційна назва за місцем пізнішого зберігання в Мюнхені) - каталог етнонімів Центральної та Східної Європи, де згадується Русь (Ruzzi) і ряд невідомих за іншими джерелами слов'янських і балтійських племен. Абатом монастиря Райхенау в 40-х рр.. IX ст. був Валафрід Страбон.

 
Майстер райхенауської школи. Евангеліарій короля Оттона III. Епізод: Володар на троні. бл. 1000. Баварська державна бібліотека. Мюнхен

Другий культурний розквіт Райхенау відноситься до часу Оттонівського Відродження. Завдяки заступництву Оттона I і II отримала популярність школа книжкової мініатюри монастиря Райхенау. У XI столітті в монастирі жив і працював відомий середньовічний вчений і музикознавець Герман з Райхенау.

Монастир був секуляризованим в 1803 р. З 2001 р. на острові оселилася невелика група ченців-бенедиктинців.

ЛітератураРедагувати

  • Arno Borst: Mönche am Bodensee 610-1525 (= Bodensee-Bibliothek, Bd. 5). Sigmaringen, 1978
  • Helmut Maurer (Hrsg.): Die Abtei Reichenau. Neue Beiträge zur Geschichte und Kultur des Inselklosters (= Bodensee-Bibliothek, Bd. 20). Sigmaringen, 1974
  • Reichenau, bearb. v. Franz Quarthal u.a., in: Die Benediktinerklöster in Baden-Württemberg, bearb. v. Franz Quarthal (= Germania Beneditctina, Bd. 5), Ottobeuren 1976, S. 503-548
  • Walter Berschin (Hrsg.): Reichenauer Texte und Bilder
    • Nr. 1: Walter Berschin, Theodor Klüppel: Die Reichenauer Heiligblut-Reliquie. 2., erw. Aufl., Stuttgart, 1999
    • Nr. 2: Walter Berschin, Theodor Klüppel: Die Legende vom Reichenauer Kana-Krug. Die Lebensbeschreibung des Griechen Symeon. Sigmaringen, 1992
    • Nr. 3: Walter Berschin, Johannes Staub (Hrsg.): Die Taten des Abtes Witigowo (985-997). Eine zeitgenössische Biographie des Purchart von der Reichenau. Sigmaringen, 1992
    • Nr. 4: Walter Berschin, Theodor Klüppel: Der Evangelist Markus auf der Reichenau. Sigmaringen, 1994
    • Nr. 5: Harald Drös: Das Wappenbuch des Gallus Öhem. Sigmaringen, 1994
    • Nr. 6: Bernd Konrad, Gertrud Weimar: Heilige am Bodensee. Der spätgotische Flügelaltar im Reichenauer Münster (1498). Sigmaringen, 1997
    • Nr. 7: Walahfrid Strabo, Zwei Legenden (Blathmac, der Märtyrer von Iona (HY), Mammes, der christliche Orpheus), hrsg. v. Mechthild Pörnbacher, Sigmaringen, 1997
    • Nr. 8: Walter Berschin, Alfons Zettler: Egino von Verona. Der Gründer von Reichenau-Niederzell (799). Sigmaringen, 1999
    • Nr. 9: Richard Antoni: Leben und Taten des Bischofs Pirmin. Eine karolingische Vita. 2., erw. Aufl., Heidelberg, 2005. ISBN 978-3-930978-82-3
    • Nr. 10: Bernd Konrad, Gertrud und Peter Weimar: Die Renaissancefresken im spätgotischen Chor des Reichenauer Münsters. Stuttgart, 2002
    • Nr. 11: Walter Berschin, Martin Hellmann: Hermann der Lahme. Gelehrter und Dichter (1013-1054). 2., erw. Aufl., Heidelberg 2005. ISBN 978-3-930978-81-6
    • Nr. 12: Heito und Walahfrid Strabo: Visio Wettini. 2., erw. Aufl., Heidelberg, 2004. ISBN 978-3-930978-68-7
    • Nr. 13: Walahfrid Strabo: De cultura hortorum (Hortulus). Das Gedicht vom Gartenbau. Heidelberg, 2007. ISBN 978-3-930978-95-3
    • Nr. 14: Hermann der Lahme: Opusculum Herimanni (De octo vitiis principalibus). Eine Vers- und Lebensschule. Heidelberg, 2007. ISBN 978-3-930978-96-0
  • Thomas Kreutzer: Verblichener Glanz. Adel und Reform in der Abtei Reichenau im Spätmittelalter, Stuttgart, 2008. ISBN 978-3-17-019760-2
  • Monika Spicker-Beck, Theo Keller: Klosterinsel Reichenau. Kultur und Erbe, Stuttgart, 2001
  • Alfons Zettler: Die frühen Klosterbauten der Reichenau. Ausgrabungen - Schriftquellen - St. Galler Klosterplan (= Archäologie und Geschichte, Bd. 3). Sigmaringen, 1988
  • Wolfgang Erdmann: Die Reichenau im Bodensee. Geschichte und Kunst. 11., von Bernd Konrad durchgesehene und um ein Kapitel zum spätgotischen Chor erweiterte Aufl. Königstein i. Ts. 2004 (= Die Blauen Bücher). ISBN 3-7845-1222-4
  • Carla Th. Mueller u. Werner Hiller-König: Die Schatzkammer im Reichenauer Münster. Mit Beitr. v. Gudrun Bühl, Agnes Krippendorf, Diane Lenz u. Birgit Schneider. Königstein i. Ts. 2003 (= Die Blauen Bücher). ISBN 3-7845-3190-3
  • Elisabeth von Gleichenstein, Christoph A. Graf Douglas: Gold und Silber aus Konstanz, Meisterwerke der Goldschmiedekunst des 13. − 18. Jahrhunderts 1985, ISBN 3-924246-07-6
  • K. A. Barack (Hrsg),Gallus Oheims Chronik von Reichenau, 1866, Band 84 der Bibliothek des Litterarischen Vereins in Stuttgart

ПосиланняРедагувати

  Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт 974 №974 974 (англ.)

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монастир Райхенау   Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Школа книжкової мініатюри в Райхенау