Алексєєв Федір Якович

Фе́дір Я́кович Алексє́єв (рос. Фёдор Яковлевич Алексеев; нар. 1753 або 1755, Санкт-Петербург — пом. 23 листопада 1824, Санкт-Петербург) — російський живописець-пейзажист, один із основоположників жанру міського пейзажу в російському живописі. Академік Імператорської академії мистецтв з 1794 року.

Алексєєв Федір Якович
рос. Алексеев Фёдор Яковлевич
Портет роботи Михайла Теребеньова.
Народження	1755 або 1753 Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть	11 (23) листопада 1824
	Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання	Смоленське православне кладовище
Країна	Російська імперія
Жанр	міський пейзаж
Навчання	Петербурзька академія мистецтв (1773)
Діяльність	художник, педагог
Напрямок	живопис, пейзаж і ведута
Вчитель	Антоніо Перезиноттіd, Джузеппе Моретті і Петро Гаспаріd
Відомі учні	Воробйов Максим Никифоровичd, Щедрін Феодосій Федоровичd, Щедрін Сільвестр Феодосійовичd і Кунавін Олександр Михайлович
Працівник	Петербурзька академія мистецтв
Алексєєв Федір Якович у Вікісховищі

Біографія

Народився 1753 або 1755 року в Санкт-Петербурзі в родині відставного солдата, сторожа Російської академії наук. Упродовж 1766—1773 років навчався в Імператорській академії мистецтв: у 1767 році перебував у класі «живопису птахів, тварин, плодів і квітів»; 1772 року переведений ло ландшафтного класу. 1771 року отримав малу срібну медаль за малюнок з натури, у 1773 році — малу золоту медаль за пейзаж. Того ж року був відряджений пенсіонером Академії мистецтв до Венеції, де до 1777 року опановував перспективу спочатку під керівництвом Джузеппе Моретті, потім — Петро Гаспарі.

Після повернення до Санкт-Петербурга був призначений членом Дирекції Імператорських театрів, працював у майстерні Франческо Градіцці. Упродовж 1779—1786 років працював живописцем при театральному училищі, одночасно робив копії у Ермітажі майстрів Каналетто, Бернардо Беллотто, Клода Жозефа Верне. У 1795 році був направлений у відрядження до Малоросії та Криму (був зокрема у Херсоні, Миколаєві, Бахчисараї) з метою написання видів міст, відвіданих Катериною ІІ в 1787 році під час її мандрівки на південь Російської імперії. Після повернення за акварельними ескізами відтворив у живописі види південних міст.

У 1800—1802 роках за направленням Ради Академії разом з підмайстрами Олександром Кунавіним та І. В. Мошковим виїхав до Москви та інших міст Росії для написання міських видів. З 1802 року — радник Імператорської академії мистецтв з перспективного живопису. Протягом 1803—1824 років керував класом перспективного живопису в Імператорської академії мистецтв: серед учнів — Максим Воробйов. У 1808 році працював над проєктами забудови площ Полтави. Протягом 1810—1811 перебував з Максимом Воробйовим в експедиції губернськими містами Росії (відвідав Москву, Орел, Воронеж). Помер у Санкт-Петербурзі 11 [23] листопада 1824 року. Похований у Санкт-Петербурзі на Смоленському православному кладовищі.

Творчість

Під час перебування у Венеції написав картину «Набережна Ск'явоні у Венеції» (1775, Національний художній музей Білорусі); копію з картини Каналетто «Сходи Академії мистецтв у Венеції» — «Внутрішній вид двору з садом» (1776; Російський музей; повтор 1790 року — Третьяковська галерея), за яку у 1794 році отримав від Академії мистецтв звання «назначеного»; «Морський пейзаж» (біля 1777, збірка Ніни Арнінг, Москва).

У 1790-х роках виступив з пейзажами Санкт-Петербурга, зокрема: «Вид Петропавловської фортеці і Палацової набережної» (1793, зберігалася у Російському музеї; втрачена у 1941 році в Алупці на пересувній виставці; повтор — в Музеї-садибі «Архангельське»; варіант — 1799, Російський музей), «Вид Санкт-Петербурга на Неві-ріці» («Вид Палацової набережної від Петропавлівської фортеці»; 1794, Третьяковська галерея; варіант — 1799,Російський музей), за які у 1794 році отримав звання академіка.

За результатами відрядження до Малоросії і Криму написав картини: «Площа у місті Миколаєві» (Російський музей), «Вид Миколаєва» (1799, Третьяковська галерея), «Вид Херсона» (Херсонський краєзнавчий музей), «Міська площа в Херсоні» (авкарель; Третьяковська галерея), «Вид Бахчисарая» (між 1798 і 1800; Російський музей).

На замовлення Павла I виконав два види на Михайлівський замок (1799—1800, Російський музей).

Перебуваючи у Москві написав з натури картини: «Красна площа із собором Василя Блаженного» (Пушкінський Дім), «Вигляд військового шпиталю» (не збереглася), «Парад у Московському Кремлі. Соборна площа» (початок 1800-х; Державний історичний музей) і низку акварелей.

На початку 1800-х—1810-х роках створив пейзажі «Вид на Біржу і Адміралтейство від Петропавловської фортеці» (біля 1802; повтори — 1810, Третьяковська галерея; 1810-ті — Тверська картинна галерея), «Вид Московського Кремля і Кам'яного моста» (повтор, 1815 — Державний історичний музей), «Вид Англійської набережної» (Російський музей), «Вид Адміралтейства та Зимового палацу від 1-го кадетського корпусу» (варіанти у Російському музеї і Всеросійському музеї Олександра Пушкіна).

«Набережна Ск'явоні у Венеції»	«Внутрішній вид двору з садом»	«Вид Бахчисарая»	«Вид у Кремлі біля Спаської вежі на Вознесенський монастир»	«Вид на Біржу і Адміралтейство від Петропавловської фортеці»

Вшанування

• У 1820 році портрет Федора Алексєєва написав художник Михайло Теребеньов (Музей Російської академії мистецтв);
• У 1953 році в Москві у Третьяковській галереї відбулася персональна виставка, присвячена 200-річчю з дня народження художника.

Література

• Федоров-Давидов О. О. Федор Яковлевич Алексеев / Москва, Искусство. 1955. (рос.);
• Алексєєв Федір Якович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 53.;
• Алексеев Федор Яковлевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Алексеев, Фёдор Яковлевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — Москва: Искусство, 1970. — С. 104—105 (рос.);
• Алексєєв Федір Якович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 9.

• Алексєєв Федір Якович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Алексеев Фёдор Яковлевич // Популярная художественная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство/ Гл. ред. В. М. Полевой. — Москва: Советская энциклопедия. Книга I. А-М, 1986. — С. 25. (рос.);
• Алексєєв Федір Якович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 18—19. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Саприкіна Л. І. Алексєєв Федір Якович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 43. — ISBN 5-88500-27-1.;
• Алексєєв Федір Якович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 13. — ISBN 5-88500-071-9.;
• Алексеев, Фёдор Яковлевич // 1750 Шедевров мировой живописи. 500 Великих мастеров. Минск. Харвест. 2007. С. 12—13. ISBN 978-985-16-0896-2 (рос.);
• О. Мариніна. Алексєєв Федір Якович // Словник художників України. Біобібліографічний довідник. Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. С. 47. ISBN 978-966-02-8960-4.