Аламозавр

рід викопних плазунів
Аламозавр
Час існування: пізня крейда (маастрихт), 70–66 млн р. т.
Реконструкція скелету аламозавра з тиранозавром
Реконструкція скелету аламозавра з тиранозавром
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Завропсиди (Sauropsida)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Завроподоморфи (Sauropodomorpha)
Інфраряд: Завроподи (Sauropoda)
Надродина: Титанозаври (Titanosauria)
Родина: Сальтазаврові (Saltasauridae)
Підродина: Опистоцелікаудини (Opisthocoelicaudiinae)
Рід: Аламозавр (Alamosaurus)
Gilmore, 1922
Аламозавр санхуаненсіс (Alamosaurus sanjuanensis)
Gilmore, 1922
Посилання
Вікісховище: Alamosaurus
Віківиди: Alamosaurus
EOL: 4658371
Fossilworks: 38683

Аламозавр (лат. Alamosaurus, від Alamo (формація Охо Аламо) і грец. σαῦρος — «ящір») — рід титанозаврових завроподів, що включає єдиний відомий вид, Alamosaurus sanjuanensis, з маастрихтського періоду пізньої крейди на території сучасної південно-західної Північної Америки. Це єдиний відомий титанозавр, який мешкав у Північній Америці після майже 30-мільйонної відсутності завроподів у північноамериканських скам'янілостях. Ймовірно, був вихідцем з Південної Америки.

Дорослі особини сягали близько 26 метрів завдовжки, 5 метрів заввишки в плечах і важили до 30—35 тонн, хоча деякі екземпляри свідчать про навіть більші розміри тіла[1][2][3][4]. Ізольовані хребці та кістки кінцівок дозволяють припустити, що він міг досягати розмірів, співставних з аргентинозавром і пуертазавром, що зробило б його абсолютним найбільшим динозавром, відомим з Північної Америки[5]. Його скам'янілості були знайдені в різних скельних породах маастрихтського періоду. Зразки ювенільного Alamosaurus sanjuanensis були знайдені лише на глибині кількох метрів нижче крейдово-палеогенової межі в Техасі, що робить його одним з останніх вцілілих непташиних видів динозаврів[2].

Відкриття та назва

ред.
 
Голотип і паратип аламозавра

Всі рештки аламозавра були знайдені в Південно-західній частині Північної Америки, голотип був знайдений Чарльзом Гілмором в 1921 році в формації Охо Аламо, на території Нью-Мексико. В 1922 році описали голотип USNM 10486, який являв собою ліву лопатку і паратип USNM 10487, який являв собою праву тазову кістку, приписавши їх до нового роду «Alamosaurus sanjuanensis»[6].

Назва «Alamosaurus» складається з назви формації Alamo та грец. σαῦρος — «ящір», разом — «ящір з формації Охо Аламо». Слово «sanjuanensis» походить від округу в Нью-Мексико під назвою Сан-Хуан, в якому був знайдений перший екземпляр[7].

В 1946 році Гілмор описав скам'янілість USNM 15660, знайдену на території Юти, у формації Норт Хорн, зразок був набагато повнішим за попередні, включаючи повний хвіст. 2015 року, вивчаючи цей самий екземпляр виявили, що на аламозаври мали багато остеодерм на тілі[8].

Опис

ред.
 
Порівняння екземплярів аламозавра
 
Гіпотетична реконструкція з остеодермами на спині та хвості

Аламозавр був гігантською твариною, яка пересувалася на чотирьох кінцівках. Як і у всіх завроподів, його шия була довгою, а передні кінцівки довшими задніх. Хвіст був доволі коротким і товстим, що характерно для титанозаврів.

За старими оцінками екземпляра BIBE 45854 з формації Джавеліна, аламозавр міг досягати маси більше ніж 85 тонн, в такому випадку він був би найбільшою сухопутною твариною, в історії Землі, проте нові оцінки екземпляра дають приблизно 70 тонн максимум[5].

У аламозавра, як і у всіх сальтазаврових були остеодерми, іншими словами — тверді пластини поверх шкіри, можливо навіть у вигляді шипів. В основному такі остеодерми знаходились вздовж спини, на задній частині шиї та верхній частині хвоста[8].

Класифікація

ред.

У 1922 році Гілмор не був упевнений щодо точних спорідненостей аламозавра і не визначив його далі ряду завроподів[6]. У 1927 році Фрідріх фон Хюне відніс його до титанозаврів (Titanosauridae). В усякому випадку, аламозавр був просунутим і похідним членом групи титанозаврів, але його стосунки в цій групі далеко не однозначні. Один з найбільших аналізів (2002) об'єднує Alamosaurus з Opisthocoelicaudia в підгрупу Opisthocoelicaudiinae усередині Saltasauridae[9]. Інший конкуруючий аналіз вважає Alamosaurus сестринським таксоном Pellegrinisaurus, причому обидва роди розташовані за межами Saltasauridae[10]. Дослідження, що виявляють тісний зв'язок між аламозавром і Opisthocoelicaudia, не включають Pellegrinisaurus у свої аналізи[11].

Аламозавр на кладограмі за Наварро та ін., 2022[12]:

Saltasauridae
Opisthocoelicaudiinae

Opisthocoelicaudia

Nemegtosaurus

Saltasaurinae

Alamosaurus

Baurutitan

Ibirania

Bonatitan

Rocasaurus

Saltasaurini

Neuquensaurus

MACN-PV-RN 233

Saltasaurus


Палеоекологія

ред.
 
Скелет торозавра
 
Скелет тиранозавра

Тварина жила в південній частині Північної Америки, від Мексики до Юти, найпівнічніші рештки знайдені в формації Еванстон, на території Вайомінгу.

Судячи з частоти знахідок аламозавра, він був одним з домінуючих великих травоїдних свого регіону. Інші великі травоїдні, які з ним жили, це — гадрозаври по типу грипозавра, критозавра і цератопси, зокрема сіеррацератопс, охоцератопс і торозавр.

Співіснування з тиранозавром

ред.

Як показують знахідки палеонтології, біля великого завропода завжди жив великий хижак, цей випадок не став виключенням. Аламозавр був дуже великим, тому єдиним хижаком, який можливо міг на нього полювати був тиранозавр[13], оскільки останній був також великим і дуже масивним за мірками тероподів.[14] По суті доказами полювання могли б бути мітки на кістках аламозавра, через товсті «зуби — банани» і дуже сильні щелепи тиранозавр більше дробив кістки, ніж рвав м'ясо, тому на кістках всіх своїх жертв залишав глибокі сліди зубів.

Примітки

ред.
  1. Tykoski, Ronald S.; Fiorillo, Anthony R. (1 червня 2016). An articulated cervical series of Alamosaurus sanjuanensis Gilmore, 1922 (Dinosauria, Sauropoda) from Texas: new perspective on the relationships of North America's last giant sauropod. Journal of Systematic Palaeontology. Т. 15, № 5. с. 339—364. doi:10.1080/14772019.2016.1183150. ISSN 1477-2019. Процитовано 17 вересня 2024.
  2. а б Lehman, Thomas M.; Coulson, Alan B. (2002-01). A juvenile specimen of the sauropod dinosaur Alamosaurus sanjuanensis from the Upper Cretaceous of Big Bend National Park, Texas. Journal of Paleontology. Т. 76, № 1. с. 156—172. doi:10.1017/s0022336000017431. ISSN 0022-3360. Процитовано 17 вересня 2024.
  3. Benson, Roger B. J.; Campione, Nicolás E.; Carrano, Matthew T.; Mannion, Philip D.; Sullivan, Corwin; Upchurch, Paul; Evans, David C. (6 травня 2014). Rates of Dinosaur Body Mass Evolution Indicate 170 Million Years of Sustained Ecological Innovation on the Avian Stem Lineage. PLoS Biology. Т. 12, № 5. с. e1001853. doi:10.1371/journal.pbio.1001853. ISSN 1545-7885. PMC 4011683. PMID 24802911. Процитовано 17 вересня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  4. Paul, Gregory (31 грудня 2019). Determining the Largest Known Land Animal: A Critical Comparison of Differing Methods for Restoring the Volume and Mass of Extinct Animals. Annals of Carnegie Museum. Т. 85, № 4. с. 335. doi:10.2992/007.085.0403. ISSN 0097-4463. Процитовано 17 вересня 2024.
  5. а б Fowler, Denver W.; Sullivan, Robert M. (2011-12). The First Giant Titanosaurian Sauropod from the Upper Cretaceous of North America. Acta Palaeontologica Polonica. Т. 56, № 4. с. 685—690. doi:10.4202/app.2010.0105. ISSN 0567-7920. Процитовано 17 вересня 2024.
  6. а б Gilmore, C.W. (1922). A new sauropod dinosaur from the Ojo Alamo Formation of New Mexico (PDF). Smithsonian Miscellaneous Collections. 72 (14): 1—9.
  7. Alamosaurus | Definition of Alamosaurus by Oxford Dictionary on Lexico.com also meaning of Alamosaurus. web.archive.org. 3 березня 2021. Процитовано 17 вересня 2024.
  8. а б Carrano, Matthew T.; D’Emic, Michael D. (2 січня 2015). Osteoderms of the titanosaur sauropod dinosaur Alamosaurus sanjuanensis Gilmore, 1922. Journal of Vertebrate Paleontology. Т. 35, № 1. с. e901334. doi:10.1080/02724634.2014.901334. ISSN 0272-4634. Процитовано 17 вересня 2024.
  9. Wilson, Jeffrey A. (13 вересня 2002). Sauropod dinosaur phylogeny: critique and cladistic analysis. Zoological Journal of the Linnean Society. Т. 136, № 2. с. 215—275. doi:10.1046/j.1096-3642.2002.00029.x. ISSN 1096-3642. Процитовано 17 вересня 2024.
  10. Upchurch, P., Barrett, P.M. & Dodson, P. 2004. Sauropoda. In: Weishampel, D.B., Dodson, P., & Osmolska, H. (Eds.) The Dinosauria (2nd Edition). Berkeley: University of California Press. Pp. 259–322.
  11. Cerda, Ignacio; Zurriaguz, Virginia Laura; Carballido, José Luis; González, Romina; Salgado, Leonardo (2021-12). Osteology, paleohistology and phylogenetic relationships of Pellegrinisaurus powelli (Dinosauria: Sauropoda) from the Upper Cretaceous of Argentinean Patagonia. Cretaceous Research. Т. 128. с. 104957. doi:10.1016/j.cretres.2021.104957. ISSN 0195-6671. Процитовано 17 вересня 2024.
  12. Navarro, Bruno A.; Ghilardi, Aline M.; Aureliano, Tito; Díaz, Verónica Díez; Bandeira, Kamila L. N.; Cattaruzzi, André G. S.; Iori, Fabiano V.; Martine, Ariel M.; Carvalho, Alberto B. (15 вересня 2022). A New Nanoid Titanosaur (Dinosauria: Sauropoda) from the Upper Cretaceous of Brazil. Ameghiniana. Т. 59, № 5. doi:10.5710/amgh.25.08.2022.3477. ISSN 0002-7014. Процитовано 17 вересня 2024.
  13. Sampson, Scott D.; Loewon, Mark A. (27 June 2005). "Tyrannosaurus from the Upper Cretaceous (Maastrichtian) North Horn Formation of Utah: Biogeographic and Paleoecologic Implications".
  14. A Computational Analysis of Limb and Body Dimensions in Tyrannosaurus rex with Implications for Locomotion, Ontogeny, and Growth.