Адміністративний поділ Узбекистану

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Узбекистан поділений на 12 областей (узб. вилоят, viloyat), одне місто (узб. шаҳар, shahar) і одну автономну республіку (узб. республика, respublika). Області і республіка, в свою чергу, поділяються на тумани та міста обласного (в Каракалпакстані — республіканського) підпорядкування (МОП). У таблиці нижче подані адміністративні одиниці, а також їх площа, населення, кількість районів і міськрад (на 1.01.2005), а також дати утворення та обласні центри. Номери в таблиці відповідають номерам на карті.

Адм. одиниця Площа,
км²[1]
Населення (2007),
тис. осіб.
К-сть
районів
К-сть
МОП
Дата утворення[2] Центр
1 Республіка Каракалпакстан 166591 1582,7 14 2 16.02.1925[3] Нукус[4]
2 Андижанська область 4303 2409,8 14 3 6.03.1941 Андижан
3 Бухарська область 40323 1545,1 11 2 15.01.1938[5] Бухара
4 Джиззацька область 21210 1064,7 12 1 16.02.1990[6] Джиззак
5 Кашкадар'їнська область 28568 2462,2 13 1 7.02.1964[7] Карші
6 Навоїйська область 110988 819,5 8 2 27.01.1992[8] Навої
7 Наманганська область 7439 2134,5 11 1 18.12.1967[9] Наманган
8 Самаркандська область 16774 2955,5 14 2 15.01.1938[10] Самарканд
9 Сирдар'їнська область 4276 684,3 8 3 16.02.1963[11] Ґулістан[12]
10 Сурхандар'їнська область 20099 1957,8 14 1 6.03.1941[13] Термез
11 Ташкентська область 15259 2492,5[14] 15 6 15.01.1938[15] Ташкент
12 Ферганська область 6760 2920,3 15 4 15.01.1938[16] Фергана
13 Хорезмська область 6052 1477,8 10 1 15.01.1938[17] Ургенч
14 Місто Ташкент 327 2157,1 11

Примітки

ред.
  1. [1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](узб.)
  2. Дані з Великої радянської енциклопедії [Архівовано 27 березня 2009 у Wayback Machine.], якщо не зазначено інше джерело.
  3. До 20.03.1932 — Кара-Калпацька автономна область. З 20.03.1932 по 14.02.1992 — Каракалпацька АРСР. У складі Узбецької РСР з 5.12.1936. [2] [Архівовано 23 грудня 2010 у Archive.is]
  4. До 1929 року і з 20.03.1932 по 15.12.1933 столицею був Турткуль, з 1929 по 20.03.1932 — Чимбай
  5. Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 під назвою Зеравшанська
  6. Раніше існувала з 29.12.1973 по 6.09.1988. Архів оригіналу за 28.12.2010. Процитовано 29.01.2009. [Архівовано 2011-09-27 у Archive.is]
  7. Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 і з 20.01.1943 по 25.01.1960 під назвою Кашка-Дар'їнська.
  8. Раніше існувала з 20.04.1982 по 6.09.1988. Архів оригіналу за 24.12.2010. Процитовано 29.01.2009. [Архівовано 2010-12-24 у Archive.is]
  9. Раніше існувала з 6.03.1941 по 25.01.1960.
  10. Раніше існувала з 1(13).01.1887 по 27.10.1924 і з 29.01.1925 по 29.09.1926
  11. Сирдар'їнська область також існувала в Російській імперії і РРФСР у 1867—1924 роках на території сучасних Жамбилської, Кизилординської, Південно-Казахстанської областей Казахстану, Ташкентської області і Республіки Каракалпакстан Узбекистану, центр — Ташкент. У 1924 році частина області відійшла до Узбецької РСР, решта території перетворена на губернію.
  12. З 16.02.1963 по 7.02.1964 центром був Янгієр, з 6.09.1988 по 16.02.1990 — Джиззак
  13. До 1963 року — Сурхан-Дар'їнська. Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 (центр — Ширабад)
  14. Без Ташкента
  15. Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926
  16. Раніше існувала з 19.02(2.03).1876 по 27.10.1924 (з центром у Скобелеві) і з 29.01.1925 по 8.02.1927 (з центром у Коканді)
  17. Раніше існувала з 29.01.1925 по 29.09.1926 (з центром у місті Хіва)

Джерела

ред.