Сурхандар'їнська область

Сурхандар'ї́нська о́бласть (узб. Surxondaryo viloyati) — найпівденніша область (вілоят) Узбекистану. Межує з Таджикистаном, Туркменістаном та Афганістаном. Адміністративний центр — місто Термез.

Сурхандар'їнський вілоят
(Сурхандар'їнська область)

Samarqand viloyati

Адміністративний центр Термез
Країна Узбекистан Узбекистан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Кашкадар'їнська область ?
Офіційна мова узбецька
Населення
 - повне 1 676 000
 - густота 81 чол./км²
Площа
 - повна 20 800 км² км²
Висота
 - максимальна 535 м
 - мінімальна 535 м
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 6 березня 1941
Губернатор Erkinjon Turdimovd і Q106584062?
Вебсайт surxon.gov.uz
Код ISO 3166-2 UZ-SU
UZ-Surxondaryo.PNG

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сурхандар'їнська область

ГеографіяРедагувати

Центральна і південна частини області є рівнинними. На півночі розташований Гіссарський хребет, на заході і північному заході розташовані його відроги - гори Байсунтау (4425 м) і Кугітангтау (3139 м), на Сході розташовується хребет Бабатаї (до 2290 м ), на півдні - долина річки Амудар'ї.

Клімат - від сухого пустельного на півдні, до субтропічного на півночі (р. Узун). Середня температура січня становить +3 °, липня +30 ° С. На рівнинах кількість опадів коливається від 130 мм до 360 мм на рік, в передгірських районах - від 440 мм до 620 мм.

Є запаси нафти, газу, вугілля, солі, гіпс а й інших корисних копалин.

НаселенняРедагувати

Населення (2005) налічує близько 1 676 тис. осіб. Етнічний склад у Сурхандарьо виражений представниками різних національностей, в тому числі узбеки, таджики, росіяни, татари, корейці, афганці, та інші . У Сурхандар'їнській області проживають таджики чотирьох різних кланів: Панджобські (Панжобі), Дарбандські (Дарбанді), Сайробські (Сайробі) і Байсунські (Бойсуні).

ЕкономікаРедагувати

Основу економіки області складає агропромисловий комплекс. Вирощуються тонковолокнисті сорти бавовнику.

Діють 26 великих промислових підприємств. Провідними галузями промисловості Сурхандар'їнської області є легка і харчова промисловість. Значне місце займає гірничодобувна промисловість: близько Хаудага, Учкизила, Ляльмікара і Кокайди діють нафтові і газові промисли.

Адміністративний поділРедагувати

Область розділена на 13 адміністративних районів (туманів):

  1. Алтинсайський — сел. Карлук
  2. Ангорський — сел. Ангор
  3. Байсунський — м. Байсун
  4. Денауський — м. Денау
  5. Джаркурганський — м. Джаркурган
  6. Кизирикський — сел. Сарик
  7. Кумкурганський — м. Кумкурган
  8. Музрабатський — сел. Халкабад
  9. Саріасійський — сел. Саріасія
  10. Термезський — сел. Учкизил
  11. Узунський — сел. Узун
  12. Шерабадський — м. Шерабад
  13. Шурчинський — м. Шурчі

МістаРедагувати

Керівництво Сурхандар'їнської областіРедагувати

Голови облвиконкомуРедагувати

  1. Кадиров Абді (194.3 — 1945)
  2. Ашуров Умар (1945 — 194.8)
  3. Артиков Раббім Зіяйович (194.9 — 1950)
  4. Бердиєв Аллаберди (1950 — 1954)
  5. Якубджанов Касимджан (1957 — 1959)
  6. Таїров Абдулхай (січень 1960 — 1960)
  7. Гулямов Манап (1960 — 1961)
  8. Усманов Саїдмахмуд Ногманович (1961 — 1962)
  9. Умаров Мансур (196.3 — 1970)
  10. Карімов Абдувахід Карімович (1970 — 1974)
  11. Насреддінов Гафур (1974 — 1978)
  12. Турапов Нармумін (1978 — лютий 1984)
  13. Ергашев Рузі Саманович (1984 — 1987)
  14. Бердиєв Хакім Ешбайович (1987 — грудень 1989)
  15. Менглієв Тілла (грудень 1989 — 1991)

Голови обласної ради народних депутатівРедагувати

  1. Бердиєв Хакім Ешбайович (березень 1990 — лютий 1992)

1-і секретарі обкому КП УзбекистануРедагувати

  1. Саїдов Маджит (1943 — 1945)
  2. Джурабаєв Мурат Надирович (1945 — 1952)
  3. Хакімов Аріф (1952 — липень 1961)
  4. Худайбердиєв Нармахонмаді Джурайович (липень 1961 — грудень 1962)
  5. Шамсудінов Фахредін Шамсудінович (грудень 1962 — квітень 1965)
  6. Мурадов Нуритдін Мурадович (квітень 1965 — 16 серпня 1974)
  7. Карімов Абдувахід Карімович (1974 — лютий 1977)
  8. Карімов Абдухалік Карімович (лютий 1977 — 3 серпня 1985)
  9. Мамарасулов Саліджан (3 серпня 1985 — 2 грудня 1989)
  10. Бердиєв Хакім Ешбайович (2 грудня 1989 — 14 вересня 1991)

Хокіми (губернатори)Редагувати

  1. Бердиєв Хакім Ешбайович (24 лютого 1992 — 15 квітня 1993)
  2. Норалієв Джура Норалійович (15 квітня 1993 — 24 березня 2000)
  3. Алімджанов Бахтіяр Мамажонович (2000 — 2001)
  4. Кодіров Ташмірзо Уракович (21 лютого 2001 — 1 червня 2004)
  5. Ешмуратов Абдулхакім Хушбокович (1 червня 2004 — 25 березня 2008)
  6. Джураєв Турапжон Ікрамович (25 березня 2008 — грудень 2011)
  7. Чорієв Нормумін Аманович (в.о. грудень 2011 — 15 червня 2012, 15 червня 2012 — 19 грудня 2013)
  8. Мамараїмов Тожимурод Нормуродович (8 січня 2015 — 16 грудня 2016)
  9. Турдимов Еркінжон Окбутайович (16 грудня 2016 — липень 2018)
  10. Пулатов Баходір Бахтіярович (в.о. 12 липня 2018 — 1 квітня 2019)
  11. Боболов Тура Абдійович (в.о. з 1 квітня 2019 — )

ПосиланняРедагувати