Агата Сицилійська

Агата
	Катування святої Агати (Пйомбо, 1520)
мучениця
Народилася	бл. 231; Катанія (Палермо), Сицилія
Померла	бл. 251; Катанія (Палермо), Сицилія; ·тортури
У лику	священномученик
День пам'яті	5 лютого
Атрибути	знаряддя катування, ножиці, груди
	Медіафайли на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про: Агата, свята Агата та свята Агафія.

Ага́та (лат. Agatha; бл. 231 — бл. 251) — римська діва-християнка, свята^[2]. Достовірних даних про її життя не збереглося^[2]. Життєпис, що існує в латинській (ранній, VI ст.) і грецькій (пізній) традиціях, є радше легендарним^[2]. За переказами, народилася на Сицилії, в шляхетній християнській родині^[2]. Місцем народження вважається Катанія або Палермо^[2]. Була дуже вродливою дівчиною. Вирішивши присвятити себе Богові, дала обітницю чистоти і невинності. Відмовляла усім залицяльникам, серед яких був місцевий сенатор-язичник Квінтіан. Зазнала переслідувань за віру в часи правління імператора Деція (250—253)^[2]. Попри спроби Квінтіана спокусити її до шлюбу і віровідступництва, залишалася вірною Христу. Віддана у руки катів, які піддали дівчину жорстоким тортурам. За наказом Квінтіана їй відрізали груди — епізод, що став одним із класичних тем європейського живопису^[2]. Мала видіння святого апостола Петра, який у чудесний спосіб зцілив її^[2]. Померла мученицькою смертю від подальших катувань у в'язниці. Після смерті на могилі Агати ставалися чудеса. Вшановувалася як свята мучениця у ранніх християн в Італії. Згадується в «Мартиролозі Єроніма» (362)^[2]^[3]. Канонізована потс-фактум папою Григорієм I, який заснував на її честь церкву. Одна з найбільш шанованих християнських мучениць, імені якої присвячені численні твори мистецтва та літератури^[2]. Вшановується в католицькій, православних і деяких протестантських церквах. День вшанування за григоріанським календарем — 5 лютого^[2], за юліанським — 18 лютого. В іконографії та живописі зображується у вигляді красивої дівчини зі знаряддями катування, ножицями, оголеними грудьми тощо. Патрон Сицилії, Катанії, Палермо, Мальти, Сан-Маріно; захисниця від вулканів, пожеж, блискавок, раку грудей; згвалтованих, закатованих, няньок^[2]. Також — свята Агата (лат. Sancta Agatha), Агафа (лат. Αγάθη), Агафія; Агата Катанійська (лат. Agatha Catanensis).

ХрамиРедагувати

Готська церква святої Агати (Італія, Рим)

ІконографіяРедагувати

Свята Агата
П'єтро Лоренцетті, 1320—1329
Святі Луція і Агата
Гвідоччо Коццареллі, 1480
Свята Агата
Амброджо Бергоньоне, 1510
Свята Агата
Джованні Каріані, 1516—1517
Святий Петро відвідує Агату
Паоло Веронезе, 1566
Свята Агата
Агостіно Карраччі, 1576—1578
Святий Петро відвідує Агату
Сімон Вуе, 1624
Мучеництво Агати
Джованні Бальйоне, 1630-ті
Свята Агата
Франсіско де Сурбаран, 1630—1633
Свята Агата
Франческо Фуріні, 1635—1645
Свята Агата
Лоренцо Ліппі, 1638—1644
Мучеництво Агати
Джованні Баттіста Тьєполо, 1756

ПатронРедагувати

Іспанія: вся країна
Італія: Сицилія, Катанія, Палермо
Мальта: вся країна
Сан-Марино: вся країна

ПриміткиРедагувати

↑ D'Arrigo, Santo. Il Martirio di Santa Agata (Catania) 1985
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н * Kirsch, Johann Peter. St. Agatha // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
↑ Acta Sanctorum., Nov. II, 17.

ДжерелаРедагувати

Kirsch, Johann Peter. St. Agatha // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.
Агафия // Православная энциклопедия. Москва, 2000. Т. 1, С. 239-241

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Агата Сицилійська

[1] D'Arrigo, Santo. Il Martirio di Santa Agata (Catania) 1985

[СС-2] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж ^и ^к ^л ^м ^н * Kirsch, Johann Peter. St. Agatha // The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907.

[3] Acta Sanctorum., Nov. II, 17.

[2]

[3]

[1]