Відкрити головне меню

Авілов Михайло Іванович

Миха́йло Іва́нович Аві́лов (рос. Авилов Михаил Иванович, 18 вересня 1882, Санкт-Петербург, Російська імперія — †14 квітня 1954) — російський радянський художник-баталіст, народний художник РРФСР (з 1953), дійсний член Академії мистецтв СРСР (з 1947).

Авілов Михайло Іванович
Авилов Михаил Иванович
Могила художника Михаила Авилова.JPG
Народження 6 (18) вересня 1882
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Смерть 14 квітня 1954(1954-04-14)[1][2] (71 рік)
  Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Тихвінське кладовище[d]
Національність росіянин
Громадянство СРСР
Жанр живопис
Навчання Академія мистецтв СРСР
Діяльність художник
Напрямок Батальний жанр
Член Спілка художників СРСР
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Заслужений діяч мистецтв РРФСР[d]

Народний художник РРФСР[d]

Сталінська премія

Commons-logo.svg Авілов Михайло Іванович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Навчання мистецтву розпочав у 1893 році в Рисувальній школі «Товариства заохочення мистецтв» (м. Санкт-Петербург). З 1903 року навчався в студії гравера-офортиста Л. Дмитрієва-Кавказького, але граверна справа його не зацікавила і він став вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв у майстерні художника-баталіста, засновника російської школи панорамного живопису Франца Рубо. З 1910 року продовжив навчання у майстра батального та анімалістичного жанрів українського походження Миколи Самокиша. Брав участь у виставках Академії мистецтв і Товариства ім. А. Куїнджі. Звання художника отримав у 1913 році за історичне полотно «Царевич на прогулянці (Молодий царевич і бояри-вихователі)»[3].

З початком Першої світової війни пішов добровольцем на фронт. Малював зарисовки які надсилав до журналів «Нива» та «Солнце России». З 1917 року в Сибірі в Тюмені, Іркутську, Барнаулі де викладає в школах, малює в театрах.

У 1921 році повернувся до Петрограда, викладає в школі Товариства заохочення мистецтв, а згодом в Академії мистецтв. У 1922—1930 роках викладав у Художньо-промисловому технікумі (тепер Санкт-Петербурзьке художнє училище ім. М. Реріха[Ru]). У 1923 році стає членом Асоціації художників революційної Росії.

Під час німецько-радянської війни до грудня 1941 перебував у блокадному Ленінграді, згодом в евакуації.

З 1947 року викладає в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури ім. І. Репіна.

ТворчістьРедагувати

У 1920-х роках писав картина на історичну тематику («Тарас Бульба з синами» (1922), «Робітники привозять Пугачову гармати» (1924)) та на події громадянської війни («Роззброєння частин колчаківської армії» (1926), «Сибірські партизани» (1926), «Прорив польського фронту Першою кінною армією в 1920 році» (1928)). Займався книжковою графікою та плакатом.

У 1930-ті роках малював батальні картини («Взяття станції Касторна» (1930), «Танки на маневруванні» (1934)), брав участь у створенні панорами «Штурм Перекопу» (1934—1940).

В евакуації в 1943 році написав монументальне полотно «Поєдинок Пересвіта з Челубеєм на Куликовому полі» (1943).

У творчому доробку М. Авілова є також анімалістичні, пейзажні, жанрові композиції («Міст», «Вершник», «Московська трійка», «Кінь, запряжений в санчата», «Пермська баба» та ін.).

У післявоєнні роки репродукції робіт художника включалась до шкільних підручників.

Твори М. Авілова зберігаються в Російському музеї, Третьяковській галереї, є і в українські музеях, зокрема, Дніпровському художньому музеї, Дніпровський національному історичному музеї ім. Д. Яворницького, Миколаївському художньому музеї ім. В. Верещагіна.

ВідзнакиРедагувати

За картину «Поєдинок Пересвіта з Челубеєм на Куликовому полі» (1943) у 1946 році отримав Сталінську премію першого ступеня. У 1953 році присвоєно звання народного художника Росії.

Нагороди:

  • орден Трудового Червоного прапора (1941)
  • медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

У Кривому розі на його честь названа вулиця[4].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Авилов Михаил Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. RKDartists
  3. Авілов Михайло Іванович. Музей українського живопису (Дніпро). Процитовано 14 жовтня 2019. 
  4. Вулиця Авілова. Офіційний портал міста Кривого рогу. Процитовано 14 жовтня 2019. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати