Пензель
Пе́нзель[1], зменш. пе́нзлик[2][3] (від сер.-в.-нім. pensel через пол. pędzel)[4] — ручний інструмент у вигляді закріплених у тримачі пучка волосків, що ним користуються маляри, живописці, візажисти тощо для нанесення на поверхні фарби, клею, лаку, декоративних косметичних засобів. Залежно від призначення пензлі виготовляються різних видів, форм, розмірів, з різноманітних матеріалів природного і штучного походження.
Різновиди і використанняРедагувати
ХудожніРедагувати
Пензлі художні використовуються для живопису чи каліграфії.
- За формою пензлі можуть бути
- круглі,
- лайнери,
- плоскі,
- овальні,
- котячий язичок,
- віяло,
- дворівневі для графіки
- За довжиною ручки
- на довгій ручці
- на короткій ручці
- За розміром
Художні пензлі різняться зв номером: від найменшого № 1, найрозповсюдженіші до № 8. Хоча бувають і великі художні пензлі (скажімо, 24 номер)
- За матеріалом, з якого виготовлені
Для акварельного живопису ідеально підходять пензлі з волоса колонка. Колонок також може бути використаний і для олійного живопису, однак тут художники воліють пензля великих розмірів. Пензлі з синтетики також використовуються художниками акварелі, вони ідеально підходять для акрилової фарби.
Є пензлі з синтетики, спеціально розроблені для олійного живопису. Пензлі з волоса білки популярні як в олійному живописі, так і в акварельному.
Щетина переважно використовується в олійному живописі. Поні майже ідеальний тип волосся, який використовують більшість митців в різних техніках.
Пензлі для живопису олійними фарбами, щетинні, круглі і плоскі, робляться з кращої м'якої обробленої щетини; щетина при одній і тій же ширині пензля буває довга або коротка; круглі пензлі мають конічний кінець: це досягається тим, що натуральні кінці щетинок тонше, ніж їх основи. Ці кінці не повинні зрізатися, бо зрізані щетинки залишають при використанні пензля слід і псують мазок. Те ж саме треба зауважити про плоскі пензлі, в яких ширина верху дорівнює основі і пензель має вигляд лопатки. Деякі фабриканти готують плоскі щетинні пензлі такої форми, що з одного краю щетинки нижче, ніж з іншого, або ж вони розташовуються зубчасто. Це робиться з метою полегшити в деяких випадках техніку живопису; проте форма цих пензлв, після нетривалого їх вживання, змінюється, і пензель перестає задовольняти своєму призначенню. Круглих і плоских пензлів фабрикується до 20 номерів тих і інших; дуже вузькі готуються не з свинячої щетини, а з козячого волосу. Дуже широкі плоскі пензлі (до 5 дюймів ширини) використовуються для покриття картин лаком.
Крім щетинних пензлів, а саме плоских, які найуживаніші в олійному живописі, служать для тієї ж мети, якщо потрібна гладкіша і злита або дуже дрібна робота, ще м'які пензлі з куньйого і колонкового волоса, червонуватого або коричневого кольору; круглі робляться 18 різних величин, плоскі — 12-18 величин, тобто до 18 мм ширини. Робляться також м'які пензлі з волосків білки, єгипетського мангуста (Meloncillo) і козячого волосся. Названі пензлі служать для накладки фарб, для стушовування ж вживаються так звані флейци, пензлі конічної форми (волоски в них розходяться конусом) або плоскі; флейци робляться борсукові і тхорячі, останні не такої великої величини, як перші, які вгорі досягають ширини 10 см.
Пензлі для фарбуванняРедагувати
Пензлі для фарбування використовуються малярами. Ними здійснюються всі види обробних робіт: фарбування поверхонь, нанесення шпаклювальних, ґрунтувальних, клейових сумішей. Поряд з пензлями, для цих операцій застосовується й інший інструмент — наприклад, валики і фарбопульти. Щетина фарбувальних пензлів може бути натуральною або штучною.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Пензель // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Пензлик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ ПЕНЗЛИК - тлумачення, орфографія, правопис. www.slovnyk.ua. Процитовано 11 червня 2019.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
ПосиланняРедагувати
- www.prostir.museum/ua/post/28207 Таємниці китайського пензля
- www.ukrreferat.com/index.php?referat=46697 Акварель: основи живопису, фарби пензлі, папір, техніки
Це незавершена стаття про канцелярське приладдя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |