Відкрити головне меню

Пензель

інструмент для фарбування й живопису
Художні пензлі

Пе́нзель, зменш. пе́нзлик[1][2] (від сер.-в.-нім. pensel через пол. pędzel)[3] — ручний інструмент у вигляді закріплених у тримачі пучка волосків, що ним користуються маляри, живописці, візажисти тощо для нанесення на поверхні фарби, клею, лаку, декоративних косметичних засобів. Залежно від призначення пензлі виготовляються різних видів, форм, розмірів, з різноманітних матеріалів природного і штучного походження.

Різновиди і використовуванняРедагувати

ХудожніРедагувати

Пензлі художні використовуються для живопису чи каліграфії.

За формою пензлі можуть бути
  • круглі,
  • лайнери,
  • плоскі,
  • овальні,
  • котячий язичок,
  • віяло,
  • дворівневі для графіки
За довжиною ручки
  • на довгій ручці
  • на короткій ручці
За розміром

Художні пензлі різняться зв номером: від найменшого № 1, найбільш розповсюджені до № 8. Хоча бувають і великі художні пензлі (скажімо, 24 номер)

За матеріалом, з якого виготовлені
  • синтетичні (сучасні)
  • із щетини
  • з волосу білки
  • з волосу колонка
  • з волосу поні

Для акварельного живопису ідеально підходять пензлі з волоса колонка. Колонок також може бути використаний і для олійного живопису, однак тут художники воліють пензля великих розмірів. Пензлі з синтетики також використовуються художниками акварелі, вони ідеально підходять для акрилової фарби.

Є пензлі з синтетики, спеціально розроблені для олійного живопису. Пензлі з волоса білки популярні як в олійному живописі, так і в акварельному.

Щетина переважно використовується в олійному живописі. Поні майже ідеальний тип волосся, який використовують більшість митців в різних техніках.

Пензлі для живописуРедагувати

Пензлі для живопису олійними фарбами, щетинні, круглі і плоскі, робляться з кращої м'якої обробленої щетини; щетина при одній і тій же ширині пензля буває довга або коротка; круглі пензлі мають конічний кінець: це досягається тим, що натуральні кінці щетинок тонше, ніж їх основи. Ці кінці не повинні зрізатися, так як зрізані щетинки залишають при використанні пензля слід і псують мазок. Те ж саме треба зауважити про плоскі пензлі, в яких ширина верху дорівнює основі і пензель має вигляд лопатки. Деякі фабриканти готують плоскі щетинні пензлі такої форми, що з одного краю щетинки нижче, ніж з іншого, або ж вони розташовуються зубчато. Це робиться з метою полегшити в деяких випадках техніку живопису; проте форма цих пензлей, після нетривалого їх вживання, змінюється, і пензель перестає задовольняти своєму призначенню. Круглих і плоских пензлів фабрикується до 20 номерів тих і інших; дуже вузькі готуються не з свинячої щетини, а з козячого волосу. Дуже широкі плоскі пензлі (до 5 дюймів ширини) використовуються для покриття картин лаком.

Крім щетинних пензлів, а саме плоских, які найбільш уживані в олійному живописі, служать для тієї ж мети, якщо потрібна гладкіша і злита або дуже дрібна робота, ще м'які пензлі з куньйого і колонкового волоса, червонуватого або коричневого кольору; круглі робляться 18 різних величин, плоскі — 12-18 величин, тобто до 18 мм ширини. Робляться також м'які пензлі з волосків білки, єгипетського мангуста (Meloncillo) і козячого волосся. Названі пензлі служать для накладки фарб, для стушевиванія ж вживаються так звані флейці, пензлі конічної форми (розходяться волоски конусом) або плоскі; флейці робляться борсукові і тхорячі, останні не такої великої величини, як перші, які вгорі досягають ширини 10 см.

 
Пензлики

 

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Пензлик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ПЕНЗЛИК - тлумачення, орфографія, правопис. www.slovnyk.ua. Процитовано 2019-06-11. 
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.