Авсіян Йосип Абрамович

Йосип Абрамович Авсіян (20 травня 1918, Павлоград — 9 квітня 2003, Москва) — російський радянський художник і педагог. Заслужений працівник культури РРФСР з 22 грудня 1975 року.

Авсіян Йосип Абрамович
Народження	20 травня 1918(1918-05-20) Павлоград, Катеринославська губернія, Російська СФРР
Смерть	9 квітня 2003(2003-04-09) (84 роки)
	Москва, Росія
Поховання	Востряковський цвинтар
Країна	СРСР  Росія
Жанр	пейзаж, портрет, жанрове малярство і натюрморт
Навчання	Московський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова (1942)
Діяльність	художник, викладач
Вчитель	Самокиш Микола Семенович, Філонов Павло Миколайович, Лентулов Аристарх Васильович, Радлов Микола Ернестовичd, Соловйов Олександр Михайловичd і Дмитрій Моор
Відомі учні	Максимушкіна Віра Олександрівна і Береговий Олександр Іванович
Працівник	Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша, Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова і Московське художнє училищеd
Роботи в колекції	Сімферопольський художній музей, Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького, Центральний музей Збройних сил Росіїd і Кримський республіканський краєзнавчий музей
Нагороди
Авсіян Йосип Абрамович у Вікісховищі

Біографія

Народився 20 травня 1918 року в місті Павлограді (нині Дніпропетровська область, Україна). З 1919 року мешкав у Сімферополі. У 1933 році закінчив середню школу і рік навчався на четвертому курсі вечірнього Кримпедробфаку, одночасно з 1928 року займався в студії Миколи Самокиша.

У 1936 році поїхав до Ленінграда, де навчався в школі юних обдарувань при Ленінградському інституті живопису, скульптури й архітектури у Павла Філонова. У 1937 році вступив на другий курс графічного факультету Московського державного художнього інституту. Навчався у Аристарха Лентулова, Миколи Радлова, Олександра Соловйова, Гліба Горощенка. З початком німецько-радянської війни, перебуваючи у Сімферополі, у червні—серпні 1941 року працював у спеціальній бригаді художників при Спілці радянських художників Криму з виготовлення агітплакатів та Вікон ТАРС. Після приїзду до Москви працював над оборонними плакатами в агітбригаді, яку очолював Дмитрій Моор. Після евакуації інституту в Самарканд під керівництвом Дмитрія Моора виконав дипломну роботу — серію ілюстрацій до роману Миколи Островського «Як гартувалася сталь». 10 грудня 1942 року йому було присвоєно кваліфікацію художника-графіка. Надалі працював у Самарканді художником у Другому Харківському бронетанковому училищі, потім у художньо-виробничих майстернях Московського державного художнього інституту. 7 травня 1943 року мобілізований до Червоної армії, служив у Самарканді в 17-му окремому батальйоні автоматників. 30 липня 1943 року демобілізований за наказом командування Середньоазійського військового округу, після чого очолив художньо-агітаційну бригаду, з якою, за завданням Самаркандського обкому партії, їздив колгоспами Самаркандського району. У 1943 році вступив до Самаркандського відділення Спілки художників Узбецької РСР.

Наприкінці 1943 року за викликом Кримського уряду прибув у Краснодар, де 1 грудня 1943 року призначений інспектором Управління у справах мистецтв при Раді народних комісарів Кримської АРСР. Працював художником у Краснодарському товаристві «Художник», виконав для Кримського обкому партії велику карту районів партизанського руху в Криму, малював портрети вождів. У перші дні після звільнення Криму повернувся до Сімферополя, де до листопада 1944 року працював інспектором Управління у справах мистецтв при Раді народних комісарів Кримської АРСР, займався відновленням роботи Кримського художнього училища імені Миколи Самокиша та Сімферопольської картинної галереї, створенням Художньої ради при Управлінні у справах мистецтв Ради народних комісарів Кримської АРСР (став членом ради), відтворенням Спілки художників Кримської АРСР (обіймав посаду заступника голови Оргкомітету Спілки художників Кримської АРСР з 18 серпня 1944 року по 1 липня 1945 року), організацією Ялтинського товариства «Художник». Складав акти збитків, завданих культурним об'єктам Криму німецькими окупантами, проводив збирання речей, які мали художню цінність.

З 15 травня 1944 року по 1947 рік та з 25 серпня 1949 року по 15 червня 1950 року викладав живопис, малюнок та композицію у Кримському художньому училищі імені Миколи Самокиша. Серед учнів: Олександр Береговий, Жозеф Єфімовський, Віра Максимушкіна. Як художник працював за трудовими угодами з Обласним відділом у справах мистецтв, з «Крымиздатом», виконав низку робіт через «Стіл замовлень» при уповноваженому Художнього фонду СРСР у Криму. З 17 січня 1950 року — член відтвореного товариства «Кримхудожник». Протягом 1944—1950 років мешкав у Сімферополі в будинку на вулиці Жуковського, № 24, квартира № 44.

Наприкінці 1950 року виїхав із Криму. Надалі мешкав у Подольську, де протягом 1950—1951 років викладав у Подольському художньому училищі. З 1951 року — в Москві, де викладав у Московському художньо-промисловому інституті та Московському художньому училищі імені 1905 року. Серед учнів: Василь Астахін, Вілен Дворянчиков, Станіслав Ісаєв, Любов Качаліна. Автор навчальних посібників:

• «Натура та малювання за поданням» (Москва: Образотворче мистецтво, 1985);
• «Композиція. На шляху до творчості» (Москва: Лінор, 2004).

З 1966 року мешкав у Москві в будинку на вулиці Давидковській, № 4, корпус № 3. Помер в Москві 9 квітня 2003 року. Похований в Москві на Востряковському кладовищі (квадрат 39-1, ряд 4).

Творчість

Працював у галузях станкової і книжкової графіки, станкового живопису (писав тематичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти). Серед робіт:

живопис

• «Наліт кримських партизанів на німецький штаб» (1944, репродукувалася у газеті «Червоний Крим» за 3 вересня 1944; Центральний музей Збройних сил Росії);
• «Портрет Іллі Рєпіна» (1944, Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького);
• «Портрет Івана Крилова» (1944, Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького);
• «Портрет маршала Радянського Союзу Федора Толбухіна» (1945);
• «Повернення героя» (1945, Кримський республіканський краєзнавчий музей);
• «Натюрморт. Півонії» (1946);
• «Інтер'єр» (1946);
• «У сім'ї» (1947);
• «Кримський пейзаж» (1947);
• етюд «А. Варгос» (1947);
• серія «На вулицях Москви» (1959, темпера).

станкова графіка

• серія «Севастопольські замальовки» (1944, туш, картон; Сімферопольський художній музей, Севастопольський художній музей);
• «Прощання моряків» (1947, сангіна);
• «Портрет художника А. В. Мартинова» (1947, туш);
• «Портрет художника Ігоря Савицького» (1947, картон);
• «Портрет мічмана Ставропольського А. Л.» (1947, соус, сепія);
• «Портрет художника І. Шеберстова» (1947, картон);
• «Портрет старшого лейтенанта Ачкіназі А.» (1947, картон);
• «Портрет художника Г. Колесова» (1947, автолітографія);
• «За читанням книги» (1947, картон);
• «1920 рік» (1947, акватинта).;
• «Петро Чайковський» (1963, ліногравюра).

Виконав спільно з Федором Волошком серії «Комуніст Юліус Фучик» (1951, туш) та «Колгоспні будні» (1954, чорнило, акварель).

ілюстрації до

• оповідання Максима Горького «Каїн та Артем» (1946, автолітографія; Сімферопольський художній музей);
• оповідання Антона Чехова «Каштанка» (1946, автолітографія; Сімферопольський художній музей);
• роману Івана Козлова «У Кримському підпіллі» (1948, «Клятва», соус, гуаш, білила; «На завдання», соус, гуаш; Кримський республіканський краєзнавчий музей);
• «Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» Миколи Гоголя;
• казок Олександра Пушкіна;
• повісті Еммануїла Казакевича «Зірка»;
• книги оповідань Миколи Вагнера «Зойкин наречений»;
• оповідань Петра Проскуріна «Тайгова пісня»;
• російських народних казок;
• серії книжок «Нова шкільна бібліотека. Срібний вік»;
• серії розвивальних книжок для дошкільнят «Я починаю вчитися», «Я хочу вчитися»;
• серії освітніх довідників «Канада», «Америка», «Австралія».

Брав участь у виставках з 1935 року, зокрема;

• II Всекримська виставка самодіяльного образотворчого мистецтва (Сімферополь, 1935; 3-тя премія);
• Фронтова виставка 4-го Українського фронту «Від Волги до Севастополя» (Москва, 1944);
• II виставка Спілки радянських художників Криму. Виставка робіт кримських художників до річниці визволення Криму від німецько-фашистських загарбників (Сімферополь, 1945);
• III виставка робіт Спілки радянських художників Криму (Сімферополь, 1946);
• IV виставка робіт Спілки радянських художників Криму, присвячена ХХХ річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції (Сімферополь, 1947);
• V Обласна художня виставка, присвячена 30-річчю Радянської армії (Сімферополь, 1948);
• Пересувна виставка творів художників Північного Кавказу і Криму (Ростов-на-Дону, 1950);
• Всесоюзна художня виставка (Москва, 1951, 1954);
• Республіканська виставка творів художників країв, областей і автономних республік РРФСР (Москва, 1953, 1954);
• Виставка творів художників Московської області (Москва, 1953, 1954, 1955, 1960, 1966, 1967).

У 1955 році його роботи експонувалися на виставці у Варшаві.

Література

• Авсиян, Осип (Иосиф) Абрамович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1970. — Т. 1 (Аавик—Бойко). — С. 45. (рос.)