Авсіян Йосип Абрамович

російський художник

Йосип Абрамович Авсіян (20 травня 1918, Павлоград — 9 квітня 2003, Москва) — російський радянський художник і педагог. Заслужений працівник культури РРФСР з 22 грудня 1975 року[1].

Авсіян Йосип Абрамович
Народження20 травня 1918(1918-05-20)
Павлоград, Катеринославська губернія, Російська СФРР
Смерть9 квітня 2003(2003-04-09) (84 роки)
 Москва, Росія
ПохованняВостряковський цвинтар
Країна СРСР
 Росія
Жанрпейзаж, портрет, жанрове малярство і натюрморт
НавчанняМосковський державний академічний художній інститут імені В. І. Сурикова (1942)
Діяльністьхудожник, викладач
ВчительСамокиш Микола Семенович, Філонов Павло Миколайович, Лентулов Аристарх Васильович, Радлов Микола Ернестовичd, Соловйов Олександр Михайловичd і Дмитрій Моор
Відомі учніМаксимушкіна Віра Олександрівна і Береговий Олександр Іванович
ПрацівникКримське художнє училище імені Миколи Самокиша, Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова і Московське художнє училищеd
Роботи в колекціїСімферопольський художній музей, Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького, Центральний музей Збройних сил Росіїd і Кримський республіканський краєзнавчий музей
Нагороди
Заслужений працівник культури РРФСР

CMNS: Авсіян Йосип Абрамович у Вікісховищі

Біографія

ред.

Народився 20 травня 1918 року в місті Павлограді (нині Дніпропетровська область, Україна). З 1919 року мешкав у Сімферополі. У 1933 році закінчив середню школу і рік навчався на четвертому курсі вечірнього Кримпедробфаку, одночасно з 1928 року займався в студії Миколи Самокиша[1].

У 1936 році поїхав до Ленінграда, де навчався в школі юних обдарувань при Ленінградському інституті живопису, скульптури й архітектури у Павла Філонова. У 1937 році вступив на другий курс графічного факультету Московського державного художнього інституту. Навчався у Аристарха Лентулова, Миколи Радлова, Олександра Соловйова, Гліба Горощенка. З початком німецько-радянської війни, перебуваючи у Сімферополі, у червні—серпні 1941 року працював у спеціальній бригаді художників при Спілці радянських художників Криму з виготовлення агітплакатів та Вікон ТАРС. Після приїзду до Москви працював над оборонними плакатами в агітбригаді, яку очолював Дмитрій Моор. Після евакуації інституту в Самарканд під керівництвом Дмитрія Моора виконав дипломну роботу — серію ілюстрацій до роману Миколи Островського «Як гартувалася сталь». 10 грудня 1942 року йому було присвоєно кваліфікацію художника-графіка. Надалі працював у Самарканді художником у Другому Харківському бронетанковому училищі, потім у художньо-виробничих майстернях Московського державного художнього інституту. 7 травня 1943 року мобілізований до Червоної армії, служив у Самарканді в 17-му окремому батальйоні автоматників. 30 липня 1943 року демобілізований за наказом командування Середньоазійського військового округу, після чого очолив художньо-агітаційну бригаду, з якою, за завданням Самаркандського обкому партії, їздив колгоспами Самаркандського району. У 1943 році вступив до Самаркандського відділення Спілки художників Узбецької РСР[1].

Наприкінці 1943 року за викликом Кримського уряду прибув у Краснодар, де 1 грудня 1943 року призначений інспектором Управління у справах мистецтв при Раді народних комісарів Кримської АРСР. Працював художником у Краснодарському товаристві «Художник», виконав для Кримського обкому партії велику карту районів партизанського руху в Криму, малював портрети вождів. У перші дні після звільнення Криму повернувся до Сімферополя, де до листопада 1944 року працював інспектором Управління у справах мистецтв при Раді народних комісарів Кримської АРСР, займався відновленням роботи Кримського художнього училища імені Миколи Самокиша та Сімферопольської картинної галереї, створенням Художньої ради при Управлінні у справах мистецтв Ради народних комісарів Кримської АРСР (став членом ради), відтворенням Спілки художників Кримської АРСР (обіймав посаду заступника голови Оргкомітету Спілки художників Кримської АРСР з 18 серпня 1944 року по 1 липня 1945 року), організацією Ялтинського товариства «Художник». Складав акти збитків, завданих культурним об'єктам Криму німецькими окупантами, проводив збирання речей, які мали художню цінність[1].

З 15 травня 1944 року по 1947 рік та з 25 серпня 1949 року по 15 червня 1950 року викладав живопис, малюнок та композицію у Кримському художньому училищі імені Миколи Самокиша[1]. Серед учнів: Олександр Береговий, Жозеф Єфімовський, Віра Максимушкіна. Як художник працював за трудовими угодами з Обласним відділом у справах мистецтв, з «Крымиздатом», виконав низку робіт через «Стіл замовлень» при уповноваженому Художнього фонду СРСР у Криму. З 17 січня 1950 року — член відтвореного товариства «Кримхудожник». Протягом 1944—1950 років мешкав у Сімферополі в будинку на вулиці Жуковського, № 24, квартира № 44[1].

Наприкінці 1950 року виїхав із Криму. Надалі мешкав у Подольську, де протягом 1950—1951 років викладав у Подольському художньому училищі. З 1951 року — в Москві, де викладав у Московському художньо-промисловому інституті та Московському художньому училищі імені 1905 року. Серед учнів: Василь Астахін, Вілен Дворянчиков, Станіслав Ісаєв, Любов Качаліна. Автор навчальних посібників:

  • «Натура та малювання за поданням» (Москва: Образотворче мистецтво, 1985);
  • «Композиція. На шляху до творчості» (Москва: Лінор, 2004)[1].

З 1966 року мешкав у Москві в будинку на вулиці Давидковській, № 4, корпус № 3[2]. Помер в Москві 9 квітня 2003 року[1]. Похований в Москві на Востряковському кладовищі (квадрат 39-1, ряд 4)[3].

Творчість

ред.

Працював у галузях станкової і книжкової графіки, станкового живопису (писав тематичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти). Серед робіт:

живопис
станкова графіка

Виконав спільно з Федором Волошком серії «Комуніст Юліус Фучик» (1951, туш) та «Колгоспні будні» (1954, чорнило, акварель).

ілюстрації до

Брав участь у виставках з 1935 року, зокрема[1];

  • II Всекримська виставка самодіяльного образотворчого мистецтва (Сімферополь, 1935; 3-тя премія);
  • Фронтова виставка 4-го Українського фронту «Від Волги до Севастополя» (Москва, 1944);
  • II виставка Спілки радянських художників Криму. Виставка робіт кримських художників до річниці визволення Криму від німецько-фашистських загарбників (Сімферополь, 1945);
  • III виставка робіт Спілки радянських художників Криму (Сімферополь, 1946);
  • IV виставка робіт Спілки радянських художників Криму, присвячена ХХХ річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції (Сімферополь, 1947);
  • V Обласна художня виставка, присвячена 30-річчю Радянської армії (Сімферополь, 1948);
  • Пересувна виставка творів художників Північного Кавказу і Криму (Ростов-на-Дону, 1950);
  • Всесоюзна художня виставка (Москва, 1951, 1954);
  • Республіканська виставка творів художників країв, областей і автономних республік РРФСР (Москва, 1953, 1954);
  • Виставка творів художників Московської області (Москва, 1953, 1954, 1955, 1960, 1966, 1967).

У 1955 році його роботи експонувалися на виставці у Варшаві[4].

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Авсиян, Осип (Иосиф) Абрамович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1970. — Т. 1 (Аавик—Бойко). — С. 45. (рос.)