Козакевич Еммануїл Генрихович
Козаке́вич Еммануї́л Ге́нрихович (24 лютого 1913, Кременчук — 22 вересня 1962, Москва) — український та єврейський радянський письменник.
| Козакевич Еммануїл Генрихович | |
|---|---|
| Народився | 11 (24) лютого 1913[2] Кременчук, Полтавська губернія, Російська імперія[1][2] |
| Помер | 22 вересня 1962[1][2][3] (49 років) Москва, РРФСР, СРСР[1][2] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство | СРСР |
| Національність | єврей |
| Діяльність | письменник |
| Знання мов | російська |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Членство | СП СРСР |
| Жанр | військова проза |
| Magnum opus | повість «Зірка», роман «Весна на Одері» |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |        |
| IMDb | ID 0443535 |
Життєпис
ред.Еммануїл Генрихович Козакевич народився (11) 24 лютого 1913 року в місті Кременчук Полтавської губернії в родині єврейського публіциста Г. Л. Козакевича. У 1930 році він закінчив машинобудівельний технікум у Харкові. Наступного року родина Козакевичів переїхала до Біробіджана (Єврейської автономної області).
Козакевич працював на будівництві бригадиром, інженером і начальником будівництва, а згодом головою радгоспу «Вальдгейм». Він сформував єврейський молодіжний театр, був керівником Біробіджанського державного єврейського театру, головою обласного радіомовлення їдишем. У 1935—1938 роках Еммануїл Козакевич працював у газеті «Біробіджанер штерн», де публікував свої вірші, написані їдишем.
Перша віршована збірка Козакевича «Біробіджанбуд» побачила світ у 1932 році. У 1930-і роки він перекладав театральні спектаклі для єврейського театру та написав для нього п'єсу «Молоко та мед».
У 1938 році Козакевич переїхав до Москви. Під час Другої світової війни служив на фронті у письменницькій роті[ru]. Війну закінчив у посаді помічника начальника розвідки армії.
Перша ж повість російською мовою «Зірка[ru]» (про Другу світову війну) принесла письменнику широку популярність і Сталінську премію в 1948 році. У 1950 році Козакевичу присуджено ще одну Сталінську премію за роман «Весна на Одері».
Нагороджений орденами і медалями.
Наприкінці життя тяжко хворів, його зокрема лікував відомий лікар-письменник Юлій Крелін.
22 вересня 1962 року письменник Еммануїл Козакевич помер у Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.
Екранізації
ред.- Повість «Зірка» була двічі екранізована:
- 1949 — Зірка (радянський художній фільм, реж. Олександр Іванов)
- 2002 — Зірка (російський художній фільм, реж. Микола Лебедєв)
- 1962 — «Двоє в степу» — радянський військовий фільм, екранізація однойменної повісті Еммануїла Казакевича; реж. Анатолій Ефрос
- 1967 — «Весна на Одері» — екранізація однойменного роману (радянський художній фільм, реж. Леон Сааков)
Посилання
ред.- Еммануїл Козакевич на сайті IMDb (англ.)
- Літературна енциклопедія: Козакевич Еммануїл Генрихович (dic.academic.ru)(рос.) [Архівовано 6 Жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.belousenko.com/wr_Kazakevich.htm [Архівовано 9 Травня 2012 у Wayback Machine.]
- http://lib.ru/PROZA/KAZAKEWICH/zwezda.txt [Архівовано 18 Липня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ а б в г Казакевич Эммануил Генрихович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г д Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- ↑ а б Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 123–125. — ISBN 5-94848-262-6