Абдуррахман Вахід
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (січень 2021) |
Абдуррахман Вахід (англ. Abdurrahman ad-Dakhil Wahid; 7 вересня 1940, Джомбанг, Східна Ява, Голландська Ост-Індія — 30 грудня 2009, Джакарта, Індонезія) — президент Індонезії в 1999—2001 роках.
Абдуррахман Вахід Abdurrahman ad-Dakhil Wahid | |||
| |||
---|---|---|---|
20 жовтня 1999 року — 23 липня 2001 року | |||
Попередник: | Бухаруддин Юсуф Хабібі | ||
Спадкоємець: | Мегаваті Сукарнопутрі | ||
Народження: |
7 вересня 1940 Джомбанг, Східна Ява, Індонезія | ||
Смерть: |
30 грудня 2009 (69 років) Dr. Cipto Mangunkusumo National General Hospitald[1] | ||
Причина смерті: | серцево-судинні захворювання | ||
Поховання: | Jombangd | ||
Країна: | Індонезія | ||
Релігія: | сунізм | ||
Освіта: | Граматична школа Карачіd, Багдадський університет і Аль-Азгар | ||
Партія: | Партія національного пробудження | ||
Батько: | Wahid Hasyimd | ||
Шлюб: | Sinta Nuriyahd | ||
Діти: | Alissa Qotrunnadad, Yenny Wahidd, Anita Hayatunnufusd і Inayah Wulandarid | ||
Автограф: | |||
Нагороди: | |||
Ім'я ред.
Як і у багатьох інших індонезійців, у нього не було прізвища. Його особисте ім'я — «Абдуррахман», а «Вахід» — це по-батькові. Крім того, як колишній президент Індонезії він носив почесне звернення «Гус Дур».
Біографія ред.
Був онуком засновника найстарішої ісламської організації країни Нахдатул Улама (1926) та сином її лідера та колишнього міністра у справах релігії в уряді Сукарно. Батьки дали йому ім'я «Абдаррахман», на честь Абдаррахмана I, еміра Андалусії, який затвердив іслам у Іспанії. Закінчив школу у Джок'якарті, навчався в університеті аль-Азхар (Каїр, 1964—1966 рік), закінчив Багдадський університет (1970 рік). У 1971 році повернувся на Батьківщину. Почав кар'єру як журналіст та викладач в мусульманських навчальних закладах. В 1972—1974 роках — декан теологічного факультету університету Хашим Ашарі. Директор релігійної школи в Джомбангу від 1974 до 1978 року.
З 1978 року перший секретар, а з 1984 року — голова Нахдатул Улама, найбільшії мусульманської буржуазної партії Індонезії.
На початку 1990-х років його відносини з президентом Сухарто помітно погіршилися. У 1994 році незважаючи на опір Сухарто, він був переобраний головою Нахдатул Улама.
Після фінансової кризи у 1997 році Сухарто почав втрачати контроль над ситуацією в країні, що призвело до його відставки в 1998 році. У цьому ж році Вахід заснував та очолив ісламську Партію національного пробудження.
У 1999 році обраний президентом Індонезії. На цій посаді йому не вдалося поліпшити економічну ситуацію в країні. Крім того він лише повернув проти себе різні політичні та релігійні угруповання, включаючи високопоставлених військових. Парламент Індонезії одноголосно проголосував за імпічмент президента Вахіда, а його спроби залишитися при владі не отримали підтримки у населення країни.