Відкрити головне меню

Індонезійці:

  • Група народів Південно-Східної Азії, що проживають на островах Зондського та Філіппінського архіпелагів, у Малайзії та інших країнах Індокитаю, на острові Тайвань. Належать до західно-австронезійської групи австронезійської мовної родини. Загальна чисельність — 220 мільйонів осіб.
  • Власне індонезійці — народи Індонезії. Чисельність — 155 мільйонів осіб. Класифікація їх слабо розроблена, виділяють від 70 до 300 народностей. Більшість джерел називають цифру 150. Мова міжнаціонального спілкування й державна мова Індонезії — індонезійська. Кожен народ також має свою мову чи діалект, найбільші: яванська, мадурська, бугійська, мінангкабау, балійська, сундська, макасарська.
Індонезійці
Близькі до: Малайці, яванці
Мова Індонезійська
Релігія Іслам

Етнічний складРедагувати

До індонезійців належать яванці, мадурці, сунданці (або сунди) — разом 75 мільйонів; так звані малайці: ріау, палембанги, джамбі, мінангкабау, банджари, лебонги, лампунги (Суматра) й малайці Калімантану (Саравак, Сабах, Бруней) — 14 мільйонів; ачинці (Суматра) — 1,8 мільйонів, батаки (Суматра) — 2,7 мільйонів; буги, макасари, тораджі, мінахасці, мандари й інші, народи Сулавесі — 8,5 млн; даяки — загальна назва малочисельних народів Калімантану, пунани, кубу й лубу — найбільш відсталі народи (Клімантан і оранг-лаути («люди моря»), кочують морем; на малих островах етнонім зазвичай збігається з назвою острова: балійці (2,2 млн), сумбаванці, алорці, серамці, буруанці. Загальна самоназва — оранг індонесіа, у окремих — типу оранг палембанг.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • ВРЕ, том 10 (рос.)
  • Мухаммад Раджаб. Я родом с острова Суматра. М.-1960 (рос.)
  • Л. М. Демин. Остров Бали. — М.: Наука, 1964 (рос.)
  • С. В. Бычков. Зелёное оперенье Гаруды. — М., 1979 (рос.)
  • Журнал «Вояж», грудень 2005, квітень 2006 (рос.)
  • Віктор Погадаєв. «Индонезийская любовь» — «Восточная коллекция», № 3, 2003. — С. 134—140 (рос.)