Абд ар-Рахман I
Абд ар-Рахман I, (араб. عبد الرحمن الداخل, нар.731 чи 734 — пом.30 вересня 788) — емір Андалусії. Засновник династії кордовських (іспанських) Омеядів, прадід Абд ар-Рахмана II.
Абд ар-Рахма́н І араб. عبد الرحمن الداخل | |
---|---|
І Емір Кордови | |
756 — 30 вересня 788 | |
Попередник | — |
Наступник | Гішам I |
Народився | 731[1][2] Дамаск, Омеядський халіфат |
Помер | 30 вересня 788[1][3] Qurṭubahd, Омеядський халіфат |
Похований | Alcázar of the Caliphs (Córdoba)d |
Відомий як | політик, правитель, воєначальник |
Національність | араб |
Батько | Муавия |
Діти | Сулейман, Омар, Гішам I, Абд Аллах |
Рідня | Омеяди, Абд ар-Рахман II |
Релігія | сунізм |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Походив з курайшитського роду бену-омея. Після повалення династії сирійських (дамаських) Омеядів 750 року втік до Північної Африки, рятуючись від переслідувань Аббасидів. 755 року (за іншими даними — 756) прибув до Андалусії і, вміло скориставшись боротьбою кайситських, кельбітських та берберських племен між собою, захопив 756 року Севілью та Кордову. У Кордові був проголошений еміром Андалусії. Отримав прізвисько ад-Дахіль (Прибулець).
Правління
ред.Абд ар-Рахман І вольовий та енергійний правитель прагнув хоча б частково централізувати управління і підпорядкувати собі військо, що складалося з племінних ополчень.
Для правління Абд ар-Рахмана І характерне придушення повстань племен, а також війни з християнами північної Іспанії. Скориставшись труднощами кордовського еміра в Іспанії, до Септиманії вдерся франкський король Піпін Короткий, який протягом 756—759 років підкорив міста Нім, Нарбонн, Каркассон, Безью. В результаті мусульмани втратили усю Септиманію й доступ до долини Рони.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #121026019 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Абдеррахманъ I // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 1. — С. 23–24.
- ↑ LIBRIS
Джерела
ред.- Большой энциклопедический словарь. В 2 т. Т. 1 / под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — 863 с. — ISBN 5-85270-015-0. — ISBN 5-85270-042-8.(рос.)