Абашидзе Кіта Георгійович
Кіта (Іван) Георгійович Абаши́дзе (груз. კიტა (ივანე) გიორგის ძე აბაშიძე; (28 січня 1870, Леса[d], Озургетський повітd, Кутаїська губернія — 30 листопада 1917, Тифліс, Закавказький комісаріат) — грузинський літературний критик, літературознавець, публіцист, громадський і політичний діяч, член ОЗАКОМу (1917).
| Абашидзе Кіта Георгійович | |
|---|---|
| груз. კიტა აბაშიძე | |
 | |
| Народився |
28 січня 1870 Леса[d], Озургетський повітd, Кутаїська губернія |
| Помер |
30 листопада 1917 (47 років) Тифліс, Тифліська губернія, Закавказький комісаріат, Південний Кавказ ·туберкульоз |
| Поховання | Дідубійський пантеон |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | журналіст, літературний критик |
| Alma mater | Кутаїська класична гімназіяd, Економіко-правовий факультет ОНУ імені І. І. Мечникова і Паризький університет |
| Знання мов | грузинська, латина, російська і французька |
| Заклад | Спеціальний Закавказький Комітет, Кваліd, Іверія, Моамбеd, Q31355649?, Сахалхо Газетіd і Q12863930? |
| Учасник | Революція 1905—1907 |
| Членство | Великий схід народів Росіїd і Товариство по розповсюдженню грамотності серед грузинd |
| Партія | Революційна партія соціалістів-федералістів Грузіїd |
| У шлюбі з | Текле Абашидзеd |
Біографія ред.
Народився 16 січня (28 січня) 1870 року в дворянській родині в селі Леса Озургетського повіту Кутаїської губернії[1]. У віці чотирьох років втратив батька.
У 1889 році закінчив Кутаїську класичну гімназію, потім 10 місяців жив у Парижі, де прослухав курс лекцій з філософії, літератури та історії мистецтва. Вивчав право у Новоросійському університеті (1890—1895). Спочатку працював у Контрольній палаті Тіфліса, потім третейським суддею в Рачі та місті Чіатура. З 1893 року зайнявся журналістикою та регулярно публікував критичні статті з літератури у грузинській пресі.
На початку 1890-х років був залучений до управління марганцевидобувною промисловістю в Чіатурі, пізніше очолив Промислову раду з видобутку марганцю.
Жив у Кутаїсі. Був одним із засновників (1901) та лідерів Партії соціалістів-федералістів.
Був активним учасником революційних подій 1905 року. Двічі був заарештований (1905 і 1909), але виходив на волю завдяки впливовості родичів.
У 1910-х років при заснуванні філіалу Великого сходу народів Росії у Кутаїсі став її членом.
Після лютневої революції 9 березня 1917 року особливим декретом Тимчасового уряду Абашидзе призначили комісаром освіти Особливого Закавказького комітету, який працював на правах місцевого тимчасового уряду в Грузії. Однак через хворобу Абашидзе практично не брав участі в діяльності комітету і незабаром його на посаді змінив меншовик Акакій Чхенкелі[2].
Помер Кіта Абашидзе у Тбілісі 17 листопада (30 листопада) 1917 року від туберкульозу хребта. Похований у Дідубійському пантеоні.
Літературознавча діяльність ред.
Користуючись порівняльно-історичним методом, Абашидзе зробив основну класифікацію грузинської нової літератури зі шкіл та напрямів. Він ретельно досліджував твори кожного грузинського письменника і на підставі критичного аналізу першоджерел відносив його до відповідної школи чи угруповання. В багатьох критичних етюдах Абашидзе близько підходить до матеріалістичного пояснення літературно-художніх явищ; але, дотримуючись вихідних принципів І. Тена і Г. Брандеса, Абашидзе визнає основними чинниками, що зумовлюють ту чи іншу літературну течію, не соціально-економічні відносини, а політичний та культурний стан суспільства.
Його статті про сучасних письменників, опубліковані в пресі, дуже вплинули на розвиток грузинської літератури і дали основу професійній літературній критиці XX століття, а фундаментальна праця «Етюди з грузинської літературної історії століття» заклала основу історії грузинської літератури як наукової дисципліни.
Примітки ред.
- ↑ Нині — Ланчхутський муніципалітет, край Гурія, Грузія.
- ↑ Jones, Stephen F. (2005), Socialism in Georgian Colors: The European Road to Social Democracy, 1883—1917, p. 247. Harvard University Press, ISBN 0-674-01902-4(англ.)