Георг Брандес
Georg Brandes
P S Krøyer 1900 - Georg Brandes - Skitse til maleri.jpg
Брандес Георг. 1900 рік
Народився 4 лютого 1842(1842-02-04)[1][2][…]
Копенгаген
Помер 19 лютого 1927(1927-02-19)[1][2][…] (85 років)
Копенгаген
Громадянство Данія Данія
Місце проживання
Діяльність літературознавець
Alma mater Копенгагенський університет
Мова творів данська[1]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Конфесія атеїзм
Брати, сестри Edvard Brandesd[4] і Ernst Immanuel Cohen Brandesd[5]
Автограф Georg brandes signatur liten.jpg

CMNS: Георг Брандес у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ге́орг Бранде́с (дан. Georg Brandes; 4 лютого 1842(18420204), Копенгаген — 19 лютого 1927) — данський літературознавець. Автор праці «Найголовніші течії в європейській літературі 19 століття» (т. 1-6, 1872-90).

БіографіяРедагувати

Народився в Копенгагені у єврейській відносно заможній сім'ї. У 1859 році вступив на юридичний факультет Університету Копенгагена. Однак, його інтереси незабаром були спрямовані до філософії та естетики. В університеті, який він закінчив у 1864 році, зазнав впливу критика Й. Грейберга і філософа С. К'єркегора.

З 1865 по 1871 рік він багато подорожував по Європі, знайомлячись зі станом літератури в різних краях. У 1886—1887 роках бував у царській Росії і, зокрема, у Польщі, описавши свої спостереження щодо них.

ТворчістьРедагувати

 
Перше видання багатотомника «Найголовніші течії в європейській літературі 19 ст.»

Автор праці «Найголовніші течії в європейській літературі 19 ст.», в якій вперше зробив спробу вивчення західно-європейських літератур в їх взаємозв'язку, а також досліджень про видатних письменників і діячів світової культури та історії (Юлія Цезаря, Мікеланджело, Шекспіра, Гете, Вольтера), розвідок про російських і польських письменників.

Про Тараса Шевченка дізнався з праць К. Е. Францоза. Був першим дослідником життя і творчості Шевченка в данській літературі. У книжці «Російські враження» (1888) вмістив нарис про Тараса Шевченка — «найбільшого поета, якого дав світові український народ», назвав поему «Гайдамаки» «великим історичним епосом». У нарисі також подано біографію та характеристику творчості Шевченка.

Негативно відгукувався про насильницьке знищення української мови з боку царського уряду.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати