Їжа, яку їдять (беруть) руками — їжа, яку вживають за допомогою одних тільки рук, без столових приборів — ложок, виделок, ножів, паличок для їжі тощо.[1] у деяких культурах велика частина страв або всі страви вживаються руками: наприклад, в ефіопській кухні всі страви вживають, загортаючи їх у корж під назвою «инджера»[2]. У південноазійській кухні їжу часто вживають за допомогою рук. У європейській культурі руками їдять фаст-фуд і вуличну їжу. Вживання їжі, не призначеної для поїдання без столових приладів, руками часто сприймається як відсутність культури[3].

Роли, призначені для вживання руками


Культурна сфера вживання значної кількості їжі руками включає Африку, Близький Схід та Індію, переважно руками їсть близько 2,5 мільярдів чоловік[4]. В ісламській культурі також прийнято їсти руками їжу з загального блюда; в Європі традиція їжі руками зникла з поширенням чотиризубої виделки[3].

Страви, які вживаються руками, часто подають на вечірках та весіллях, при цьому вважається, що за більш формальних приводів слід подавати дорожчі страви[5].

Різновиди ред.

 
Підніс з канапками

В західному світі руками зазвичай їдять закуски та деякі десертні та солодкі страви: бутерброди, сендвічі, канапки; кукурудзяні палички, а також випічку: пиріжки, млинці, сосиски в тісті, кіш, самсу, воловани; різноманітні продукти на шпажках (оливки, сир, ковбаски), курячі крильця й ​​нагетси; яєчні рулети; продукти, загорнуті в піту або поміщені в булочки (шаурма, кебаб), чипси, аранчині; шоколадні батончики, морозиво у вафельних ріжках; фрукти й хліб[6].

В інших країнах руками також їдять випічку (ан-пан, пози, няньгао, юебін, цзунцзі) та інші страви (суші[7], оніґірі, йот, данго, доса); деякі страви ескімоської кухні (мактак) також вживають за допомогою рук.

Назва страви тюркських народів бешбармак (бесбармак) прямо вказує на те, що вживати її слід руками: «бешбармак» в перекладі означає «п'ять пальців», «п'ятірня»[8] — під час їжі кочівники не використали столові прилади й брали м'ясо руками.

Див. також ред.

Вулична їжа

Примітки ред.

  1. Kay Halsey (1999). Finger Food. Tuttle Publishing. ISBN 962-593-444-8.
  2. JH Arrowsmith-Brown (trans.), Prutky's Travels in Ethiopia and other Countries with notes by Richard Pankhurst (London: Hakluyt Society, 1991)
  3. а б 北 岡 正 三郎 / Кітаока, Сёсабуро (2011). 物語 食 の 文化. 中 公 新書. ISBN 978-4-12-102117-5. {{cite book}}: Текст «和 書» проігноровано (довідка)
  4. Осакский педагогічний університет - Laboratory of Food Sciences. 三大 食 作法 (японський) . Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 19 серпня 2011.
  5. Wedding Finger Food Reception [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.], Melissa Mayntz at LoveToKnow.com, 6 November 2007
  6. «Finger Food» [Архівовано 18 вересня 2010 у Wayback Machine.], BBC.co.uk, 11 January 2002
  7. Ясунорі Араноа, Сесуке Мураї, Масатосі Ісії 編 (1993). 文化 と 技術. 東京 大学 出版 会. ISBN 978-4130241267. {{cite book}}: Текст «和 書» проігноровано (довідка)
  8. М.P. Фасмер . Етимологічний словник російської мови. М .: Прогрес. 1964—1973. [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]

Література ред.