Іслам у Болгарії

(Перенаправлено з Іслам в Болгарії)
Мечеть Баня-баши у Софії

Іслам в Болгарії – друга за чисельністю вірян релігії в Болгарії (після християнства). За переписом 2011 р. кількість мусульман становила 577,139 [1][2] За оцінками, у 2017 р. кількість мусульман становила 15% населення Болгарії[3]

Етнічно болгарські мусульмани – це турки, болгари (помаки) та роми. Заселяють вони здебільшого північно-східну Болгарію (провінції Разград, Тарговіште, Шумен та Сілістра), а також Родопські гори у провінціях Карджали та Смолян[4]

Мапа розселення мусульман у Болгарії, 2011

ІсторіяРедагувати

Перші задокументовані згадки про мусульманство на території Болгарії припадає на середину восьмого століття, коли у листі Миколая I до Бориса I Михайла йшлося про вигнання сарацинів з держави. Під час правління царя Симеона почав проявлятися суттєвіший вплив ісламу на болгарське мистецтво. Пізніше у 11 та 12 століттях кочові тюркські племена, такі як Кумани та Печеніги дісталися Болгарії та Візантійської імперії. Згідно з дослідженнями, деякі представники цих племен буди мусульманами. Також у 13 столітті відбулася міграція Сельджуків в регіон Добруджа.

У 1361 році відбулася Битва при Адріанополі. Після захоплення міста турки повністю зруйнували місцеву систему православної церкви, хоча православним мешканцям дозволили залишитися. У 1392 році Оттоманська імперія підкорила Друге Болгарське царство. Перебуваючи більш ніж 5 століть під впливом Оттоманської імперії місцеві християни зберегли свою віру та культуру, спершу як зімми, а згодом отримавши рівноправний статус у міллетах. Деякі представники болгарської аристократії прийняли іслам аби зберегти своє становище.

Після закінчення російсько турецької війни та підписання Берлінського трактату Дунайський вілайєт було трансформовано у Князівство Болгарія. На той час мусульманське населення вілайєту нараховувало 1,120,000 чоловік. Територія князівства була розширена після Першої Балканської війни, коли до складу держави було включено мусульманський Родопський та Західно-Фракійський регіони. Цей процес супроводувався насильницькою христианізацією помацького населення.

Так само як і представники православ'я, мусульмани потерпали під час режиму Живкова, який оголосив атеїзм державною релігією та розпочав релігійні гоніння. Болгарський комуністичний режим прирівняв вплив ісламу до опіуму. У 1984 році розпочалася державна програма, головною ціллю якої було примусове присвоєння болгарських імен та прізвищ мусульманському населенню. У 1989 році 360,000 відплили до Туреччини внаслідок релігійної політики Живкова. Для багатьох ця політика була незрозумілою, однак згідно з висновками деяких істориків головною причиною була різниця у народжуваності між мусульманським та православним населенням.

Після падіння режиму Живкова було проголошено свободу віросповідання.

ДемографіяРедагувати

Згідно з національним переписом населення у Болгарії нараховується 577,139 осіб (7,8% населення), які сповідують іслам. Згідно з дослідженнями 2014 року у країні проживає більш ніж 1 мільйон мусульман, що виводить Болгарію на перше місце серед країн ЄС за величиною мусульманської общини. Дослідження Центру П'ю, проведені у 2017 році показують, що 15% населення держави сповідують іслам[5] .

Географічне поширенняРедагувати

Згідно з переписом 2011 року мусульманська більшість встановлена у 43 общинах з 262. Общини Черноочене (96,8%), Венець (95,9), Сатовча (91,3%), Руєн (90.9%) та Каоліново (90,0%) мають абсолютну більшість мумульманського населення. Інші общини з населенням, яке сповідує іслам: Ардино, Момчилград, Борино, Хитрино, Самуїл, Рудозем, Кирково, Джебел, Мадан.

НаціональністьРедагувати

Перепис населення показує, що нійбільша гмусульманська грпа це турки (444,434). Етнічні болгари налічують 67,350 мусульман, також до трійки входять роми (42,201).

ТечіїРедагувати

У 2011 році 83% болгарських мусульман сповідували іслам сунітської течії, решта (80,000, які проживають в основному у Разграді, Сливені та Тутракані) належать до шиїтської течії. Близько 0.1 не визначилися.

ПриміткиРедагувати

  1. 2011 Bulgarian census (Болгарською)
  2. Bulgaria. The World Factbook. CIA
  3. Cooperman, Alan; Sahgal, Neha; Schiller, Anna (10 May 2017). "Religious Belief and National Belonging in Central and Eastern Europe" (PDF). Pew Research Center. p. 52. Retrieved 22 October 2017.
  4. 2011 Bulgarian census (Болгарською)
  5. Куперман, Алан; Сагал, Нега; Шиллер, Анна (10 травня 2017). Religious Belief and National Belonging in Central and Eastern Europe. Pew Research Center. с. 52. Процитовано 22 October 2017.