Вирган Іван Оникійович
Іва́н Они́кійович Вирга́н (справжнє ім'я Вергун; * 19 травня (1 червня) 1908, с. Матвіївка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — † 12 січня 1975, Харків, УРСР) — український поет, перекладач. Виступав і як прозаїк. Уклав (разом з М. М. Пилинською) фразеологічний словник української мови. Жертва сталінських репресій.
| Іван Оникійович Вирган | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Іван Оникійович Вергун | |||
| Народився |
19 травня (1 червня) 1908 с. Матвіївка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
12 січня 1975 (66 років) м. Харків, УРСР | |||
| Громадянство |
 Російська імперія,.svg){kind=small} УНР, СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна | |||
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна | |||
| Роки активності | Від 1929 року | |||
| Жанр | вірш, переклад | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Діти | Вергун Наталія Іванівна | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
|
| ||||
Життєпис ред.
Іван Оникійович Вирган народився 14 червня 1908 року в селі Матвіївка на Полтавщині (тепер у межах села Кліщинці Чорнобаївського району Черкаської області) у сім'ї хліборобів.
Після закінчення Лохвицького педагогічного технікуму[1] вчителював, служив у Червоній Армії.
1940 року закінчив філологічний факультет Харківського університету.
Восени 1940 року Спілка письменників України відрядила І. Виргана до Чернівців уповноваженим по роботі з місцевими літераторами.
У листопаді 1940 року був заарештований органами НКВС УРСР за наклепницьким доносом Дмитра Косарика[2], в якому він звинувачувався у «злісній антирадянській пропаганді». Вирганові інкримінували організацію злочинної банди в Чернівцях. Поет, не зважаючи на тортури та залякування, винним себе не визнав.
21 березня 1941 року Чернівецький обласний суд засудив поета до 10 років виправно-трудових таборів. Покарання Іван Вирган відбував у Печорських таборах, поблизу Воркути.
Вже 17 липня 1944 року справу було переглянуто і за постановою Ярославського обласного суду Івана Виргана достроково звільнено. Він повернувся до сім'ї, а у жовтні 1944 року був призваний в армію.
Учасник Другої світової війни. Нагороджений медалями.
Після демобілізації в січні 1946 року — на літературній роботі.
Творча діяльність ред.
Друкувати вірші почав 1929 року. У 1930-ті роки заявив про себе як активний і талановитий поет. Працював у галузі перекладу, уклав (разом з М. Пилинською) фразеологічний словник української мови.
Член СП СРСР з 1936 року.
Твори ред.
Перед війною видав збірки:
- «Озброєна лірика» (1934)
- «Сад дружби» (1935)
- «Щастя-доля» (1938)
поему
- «Джигіти» (1937)
Після табору та по війні видав книги:
- «Поворот сонця на літо» (1947)
- «Матвіївка над Сулою» (1949)
- «Квітучі береги» (1950)
- «Країна щастя» (1951)
- «Поезії» (1954)
- «У розповні літа» (1959)
- «Василина» (1960)
- «Над Сулою шумлять явори» (1960)
- «Лірика» (1961)
- «Даринка з братиком» (1961)
- «Вибрані твори» (1965)
- «Краса» (1966)
- «Питиме зілля» (1967)
- «Вибране» (1969)
- «Серце» (1969)
Звільненню з табору присвячено поезію «Поворітьма».
- Разом із Марією Пилинською уклав «Російсько-український словник сталих виразів», який публікувався в журналі «Прапор».
- Повністю опублікований на замовлення Державного комітету інформаційної політики, телебачення та радіомовлення України за Національною програмою соціально значущих видань. Матеріали словника використані сайтом http://stalivyrazy.org.ua [Архівовано 7 серпня 2009 у Wayback Machine.].
Перекладацька робота ред.
Перекладав твори Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Федора Тютчева, Івана Буніна, Аветіка Ісаакяна, Акакія Церетелі, Яніса Райніса, Йоганна Ґете, Яна Неруди.
Сім'я ред.
Батько Наталії Вергун.
Примітки ред.
- ↑ Педагогічний технікум
- ↑ Сайт писателя Александра Андреевича Ольшанского[недоступне посилання з червня 2019]
Джерела ред.
- Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/ Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська.— К.: Рад. письменник, 1988.—719 с.
- Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник /Упорядник Олег Килимник.— К.: Рад. письменник, 1960.—579 с.
- З порога смерті: Письменники України — жертви сталінських репресій/Авт. кол.:Бойко Л. С. та ін. — К.: Рад. письменник, 1991.— Вип. І/Упоряд. О. Г. Мусієнко.— 494 с.
- Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1986 — Т. 1. А — Калібр. 752 с.— С. 289.
Література ред.
- Вирган І. О., Пилинська М. М. Російсько-український словник сталих виразів. — Харків: Прапор, 2000. — 864 с.
- Хитрук В. О. Вирган Іван Оникійович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 310.
Посилання ред.
- Вирган (Вергун) Іван Оникійович[недоступне посилання з червня 2019]
- Російсько-український словник сталих виразів [Архівовано 7 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Наталка Дукина. Додому, до «Слова», або Хто, де, коли?
- Яруга Івана Виргана[недоступне посилання з червня 2019]
- Повар М. Г. Образна система в поезії І. Виргана: інтермедіальний вимір [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Питання літературознавства. — 2013. — № 87. — С. 243—252.