Ян Кароль Данилович

(Перенаправлено з Іван-Карл Данилович)

Ян Кароль Данилович[1], або Іван-Карл Данилович з Журова гербу Сас (пол. Jan Karol Daniłowicz; після 1631 — перед 1683) — шляхтич Речі Посполитої руського походження, військовик, урядник; ротмістр, крайчий коронний.

ЖиттєписРедагувати

Син Даниловича Петра та його другої дружини княжни Христини Вишневецької. Швагро брацлавського воєводи Яна Потоцького.

Брав участь в московській, данській кампаніях. З 1661 року староста парчевський. Воював на стороні короля під час громадянської війни 1665—66 років, ледве вижив під Монтвами 1666 року. Родич Ян Собеський просив для нього в короля військову посаду, потім був його однією з найбільш довірених осіб. У 1670 році — посередник між Я. Собеським та королем Міхалом Корибутом Вишневецьким. Учасник «Української кампанії 1671», походу на татарські чамбули 1672, конфедерації у Щебрешині 1672-го, битви під Хотином 1673 (командир регіменту піхоти з іноземців, 400 осіб). Підписав вибір Яна ІІІ королем 1674. 1676 став крайчим коронним, любельським старостою, 1678 — надвірним підскарбієм. У 1676 році був маршалком Любельського трибуналу, мав репутацію справедливого судді, на якого шкідливо не діяв авторитет короля. Неодноразово обирався послом сеймів Речі Посполитої.

Був одружений з Феліціаною з Вількова. Діти:

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Piwarski Kazimierz. Daniłowicz Jan Karol herbu Sas (†1685) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 416. (пол.)

ПосиланняРедагувати