Іванівка (Іванівська сільська громада)

село в Україні, в Теребовлянському районі Тернопільської області

Іва́нівка — село в Україні, у Іванівській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2015 -го центр одноіменної сільської ради, якій було підпорядковане село Лозівка.

село Іванівка
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Іванівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61040210010011611
Основні дані
Засноване 1576
Населення 1 412[1]
Площа 4,594 км²
Густота населення 346.54 осіб/км²
Поштовий індекс 48137
Телефонний код +380 3551
Географічні дані
Географічні координати 49°16′28″ пн. ш. 25°49′08″ сх. д. / 49.27444° пн. ш. 25.81889° сх. д. / 49.27444; 25.81889Координати: 49°16′28″ пн. ш. 25°49′08″ сх. д. / 49.27444° пн. ш. 25.81889° сх. д. / 49.27444; 25.81889
Середня висота
над рівнем моря
310 м
Відстань до
районного центру
15 км
Місцева влада
Адреса ради 48137, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Іванівка, Іванівська ТГ, вул. Лесі Українки, буд. 36
Карта
Іванівка. Карта розташування: Україна
Іванівка
Іванівка
Іванівка. Карта розташування: Тернопільська область
Іванівка
Іванівка
Мапа
Мапа

CMNS: Іванівка у Вікісховищі

Від вересня 2015 року — центр Іванівської сільської громади.

У зв'язку з переселенням жителів хутір Вікторівка виключений з облікових даних.

Розташоване на берегах річки Тайна за 16 км від міста і найближчої залізничної станції Теребовля.

Населення — 1592 особи (2001).

На околиці села є Іванівський орнітологічний заказник.

Історія ред.

Поблизу Іванівки виявлено кістки мамонта та археологічні пам'ятки середнього палеоліту (приблизно 50 тис. років тому) та давньоруської культури.

Перша згадка про село відома з 1576 року, коли дипломом короля Стефана Баторія було визначено границі теребовлянських земель. У селі було дві церковні громади: одна православна зі своєю дерев'яною церквою і римо-католицька, що не мала свого храму в селі.

Після поділів Польщі лише в 1854 році було засновано однокласову школу з українською мовою навчання, а в 1881 році вона стала двокласовою.

 
Чоловічих хор «Просвіти»

Після скасування кріпацтва селяни стали вільними і рівень життя в них зріс. Згодом було створено товариство «Просвіта», у читальні якої головував П. Ковальчук.

Велику роль у розвитку національної свідомості селян відіграв син директора школи, письменник, перекладач і фольклорист Каптій Мирослав. Після Першої Світової Війни Українські Січові Стрільці разом із студентами і гімназистами організовують гуртки, товариства, союзи, зокрема «Січ», «Сокіл», «Луг» та інші.

У червні 1919 під час Чортківської офензиви поблизу Іванівки відбувся переможний бій УГА з польським військом, у результаті якого було звільнено Теребовлю.

На початку 30-х рр. у селі засновується ОУН, головою якого був Олійник Михайло.

Від 15 липня 1941 до 22 березня 1944 Іванівки перебувала під німецько-нацистською окупацією.

Мікротопоніми ред.

Назви піль: Крамарка, Поплави[2].

Поширені прізвища ред.

Бертецький, Воробець, Вербовецький, Вільгош, Вівчар, Кійовський, Кузин, Левицький, Ратинський, Стек, Сурман, Тарка[2].

Пам'ятки ред.

Споруджено пам'ятники:

  • полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1975),
  • Тарасові Шевченку (1993),
  • Борцям за волю України (1998),
  • встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, тверезості (1875), 100-річчя церкви, річниці незалежності України, насипано могилу УСС (1919).
Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований в центрі села.

Встановлений 1993 р. Архітектор – І. Хотієнко.

Скульптура – карбована мідь, постамент – камінь.

Скульптура – 3,1 м, постамент – 1,8 м.[3][4]

Соціальна сфера ред.

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, одне з найкращих в області сільськогосподарське підприємство.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Проживав письменник, фольклорист Мирослав Капій, загинув діяч ОУН Володимир Безушко — «Юрій».

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. http://ivanivska.gromada.org.ua
  2. а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
  3. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 96. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  4. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
  5. стаття Е. Бергера про Праведників народів світу на Тернопільщині, поміщена у газеті «Русалка Дністрова» за грудень 1994 року

Джерела ред.