Вікіпедія

Вітвіцький Олег Іванович

український педагог, публіцист, історик, громадський діяч

Олег Іванович Вітвіцький (нар. 10 червня 1976, с. Застіноче Теребовлянського району Тернопільської області, Україна) — український педагог, публіцист, історик, громадський діяч. Депутат Тернопільської обласної (2006—2009), та міської рад. Кандидат історичних наук (2004). Голова Тернопільської обласної організації «Української Галицької партії» (2017)[1]. Один із учасників Форуму Вільних Держав Постросії.

Олег Іванович Вітвіцький
Олег Іванович Вітвіцький
Народився 10 червня 1976(1976-06-10) (47 років)
с. Застіноче, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність історик
Відомий завдяки педагог, публіцист, історик, громадський діяч
Alma mater Тернопільський державний педагогічний університет
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Партія «Українська Галицька партія»
У шлюбі з Любов
Діти син, дочка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Витвицький.

Життєпис ред.

Навчання ред.

Закінчив Застіноцьку неповну середню школу (1991)[2], Теребовлянську СШ № 1 (1993) та історичний факультет Тернопільського державного педагогічного університету (1998, нині ТНПУ ім. Володимира Гнатюка). В той час заприятелював з Іваном Гавдидою, який став для Олега Вітвіцького добрим учителем і політичним наставником[2].

Робота ред.

Працював учителем історії та педагогом-організатором ЗОШ у родинному селі (1998—2001), в Державному архіві Тернопільської області (2001—2002), старшим науковим співробітником Тернопільського обласного краєзнавчого музею (2003—2004).

Директор дитячого оздоровчо-освітнього табору «Миротворець» (м. Теребовля).

Громадська і політична діяльність ред.

У 2004—2005 — голова Міжнародної благодійної установи «Центр національного відродження імені Степана Бандери» у м. Київ.

У 2001—2005 — заступник голови Всеукраїнської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес»; 2005 — провідний консультант виконавчого комітету Тернопільської обласної організації політичної партії «Народний Союз „Наша Україна“».

У 2006—2009 — заступник голови Тернопільської обласної ради. Керівник громадсько-політичного об'єднання «Українська справа».

Член Політичної партії «Українська Галицька партія», у 2017 році обраний головою Тернопільської обласної організації цієї політсили[1].

На місцевих виборах 2015 року висувався кандидатом на посаду міського голови Тернополя від «Української Галицької партії».[3]

На позачергових виборах до Верховної Ради України 21 липня 2019 року висувався кандидатом у народні депутати від партії "Голос" по 166 виборчому округу.

Родина ред.

Одружений, разом з дружиною Любою виховує сина і дочку[2].

Доробок ред.

Автор наукових праць, публікацій у ЗМІ, віршів, авторських пісень.

Співупорядник книги «Іван Гавдида — творець нової епопеї» (2011).

Книжки про Алярмика ред.

Автор серії віршованих книжок про Алярмика, який бореться з негативними героями Адольфиком, Ліліпутіним, Медведчуковичем. Є ще й інші позитивні персонажі Ярема, Еней, Цятка.

  • «Повстанська абетка» (2013, 2014, 2015) — кілька перевидань,
  • «Пригоди Алярмика та його друзів» (2015).
 
— Ідея створити таку книжку виникла ще кілька років тому, — розповідає, — коли зіткнувся з проблемою знайти якусь дитячу національно-патріотичну літературу для власних донечки й сина. Як історику, мені дуже захотілося виправити таку ситуацію. Відтак разом з художником Любомиром Бейгером і створили «Повстанську абетку» для дошкільнят та молодших школярів.[5]
  

Герой книжки Алярмик підданий критиці з боку російського телеканалу Life News.[6][7]

Ілюстрації для «Повстанської абетки» створив художник Любомир Бейгер[8], для «Пригод Алярмика та його друзів» — Олена Волошинська.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Стало відомо, хто очолив Українську Галицьку Партію на Тернопільщині [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Доба. — 2017. — 15 квітня.
  2. ↑ а б в Любов Гадомська. Олег Вітвіцький: «Бути націоналістом — це велика відповідальність!» [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопіль вечірній. — 2013. — 29 листопада.
  3. ↑ Чергові місцеві вибори 25.10.2015. Тернопільська область. Тернопільська міська рада [Архівовано 12.10.2016, у Wayback Machine.] // Центральна виборча комісія.
  4. ↑ Лист Олега Вітвіцького до сина покладений на музику [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Місто. — 2014. — 20 грудня.
  5. ↑ Світлана Мичко. Маленький воїн з Тернополя поїде на Південь і Схід // Місто. — 2015. — 29 січня.
  6. ↑   Как зомбируют школьников в Украине на YouTube (з 4:55) // Последнее Время. — 2015. — 4 лютого.
  7. ↑ Тернопільську «Повстанську абетку» розкритикували у російських ЗМІ [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 2014. — 10 жовтня.
  8. ↑ Надія Новак. Дітям і дорослим — абетка про юного повстанця Алярмика [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2013. — 3 листопада.

Джерела ред.

Посилання ред.

Вітвіцький Олег Іванович
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Тернопільщина»
  Вітвіцький Олег Іванович у Вікісховищі?

Про «Повстанську абетку» ред.

  Зовнішні відеофайли
  Про важливе. Олег Вітвіцький на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 13 жовтня.
  Цимбалюк і Вітвіцький популяризували Алярмика на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 22 січня.
  Абетку, де замість знайомих дитячих ілюстрацій повстанські малюнки, видали у Тернополі на YouTube // ZIK. — 2015. — 2 березня.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вітвіцький_Олег_Іванович&oldid=41494237