Відкрити головне меню

Іваненко Григорій Васильович

активний учасник комуністичного руху на Західній Україні, один із керівників КПЗУ

Григо́рій Васи́льович Іваненко (партійний псевдонім Бараба; * 9 листопада 1893, с. Довге, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії — † 14 вересня 1938, Харків) — активний учасник комуністичного руху на Західній Україні, один із керівників КПЗУ.

Іваненко Григорій Васильович
Ivanenko G.jpg
Народився 9 листопада 1893(1893-11-09)
с. Довге, Дрогобицькій повіти, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер 14 вересня 1938(1938-09-14) (44 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Національність українець
Діяльність політик
Військове звання OF-1 USR Leutnant.svg Четар (лейтенант)
Партія РКП(б), КПЗУ

ЖиттєписРедагувати

Народився у селянській сім'ї. Освіту здобув у Дрогобицькій бурсі, згодом зарахований до гімназії. Брав участь у національному молодіжному й січовому рухах, за що його не раз виключали з навчальних закладів.

Під час Першої світової війни — четар леґіону Українських Січових Стрільців, відзначився у боях у Карпатах 1915 р.

Потрапив у російський полон (Омськ, 19151918).

1919 — став членом РКП(б), брав участь у Громадянській війні в Сибіру.

1920 — направлений політичним працівником до військових частин Червоної Української Галицької Армії.

Від 1921 — член ЦК Комуністичної партії Східної Галичини (від 1923 — Комуністична партія Західної України), очолював підпільні окружні комітети партії в Східній Галичині, делегат конгресів Комінтерну.

19281933 — секретар ЦК КПЗУ і кандидат у члени політбюро. П'ять років провів у польських в'язницях.

Автор низки брошур і статей з питань комуністичного руху в Західній Україні.

1933 — разом з іншими керівниками КПЗУ відкликаний до УСРР і внаслідок розходжень із політикою ВКП(б) і КП(б)У був засуджений до 10 років ув'язнення за «належність до Української Військової Організації». Відбував покарання на Соловках. За визначенням чекістів, належав до групи українських політв'язнів, «непримиримых к Соввласти»[1].

Помер у в'язниці Харкова.

ПриміткиРедагувати

  1. Цит. за: Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — К.: Сфера, 2003. Т. 1. С. 468

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати