Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Євсе́вій (в миру Політи́ло Віта́лій Петро́вич; 12 липня 1928, Софіївка, Дніпропетровська область — 24 жовтня 2012, Львів) — архієрей Української православної церкви Київського Патріархату; митрополит Рівненський та Острозький.

Євсевій (Політило)
Митрополит Рівненський і Острозький
14 грудня 2005 — 23 січня 2012
Церква: УПЦ КП
Попередник: Даниїл (Чокалюк)
Наступник: Іларіон (Процик)
Митрополит Полтавський і Кременчуцький
(до 22 жовтня 2004 — архієпископ;
до 12 липня 2003 — єпископ)
7 липня 2002 — 14 грудня 2005
Церква: УПЦ КП
Наступник: Михаїл (Бондарчук)
 
Альма-матер: Санкт-Петербурзька духовна академія
Діяльність: православний священник
Ім'я при народженні: Віталій Петрович Політило
Народження: 12 липня 1928(1928-07-12)
Софіївка, Криворізька округа, Українська СРР, СРСР
Смерть: 24 жовтня 2012(2012-10-24)[1] (84 роки)
Львів, Україна
Священство: 17 липня 1949 (дияконство)
15 жовтня 1949 (священство)
Чернецтво: 5 липня 2002
Єп. хіротонія: 7 липня 2002
Хто висвятив у єпископа Філарет (Денисенко), Андрій (Горак), Яків (Панчук), Варлаам (Пилипишин), Іоасаф (Шибаєв), Димитрій (Рудюк)

Нагороди:

орден князя Ярослава Мудрого V ступеня

Біографія

ред.

Народився в православній побожній родині службовця. Після закінчення середньої школи поступив в Ленінградську духовну семінарію (1950—1954 рр.). Потім в 1954—1958 роках навчався в Ленінградській духовній академії, яку успішно закінчив і захистив кандидатську дисертацію «Святий Димитрій Ростовський як богослов-догматист».

17 липня 1949 року рукоположений в сан диякона, а 15 жовтня того ж року в сан священника Львівським архиєпископом Макарієм (Оксіюком). Двадцять вісім років, з 1965 по 1993 р., був настоятелем Свято-Успенської церкви міста Львова, де за свідченнями багатьох вірних був блискучим і ревним проповідником. Його проповіді глибоко проникали у серця багатьох. В 1975—1978 рр. проходив церковне служіння в Канаді: секретар єпископа, керуючого Патріаршими парафіями в Канаді і США. Редактор журналу «Канадський православний вісник». З 1979 по 1985 — секретар Львівсько-Тернопільського єпархіального управління. Багато його матеріалів друкуються у журналі «Православний вісник».

З 1990 року — ректор Львівської духовної семінарії Українського екзархату РПЦ.

Згідно з рішенням Священного Синоду Української православної церкви Київського Патріархату (журнал № 32 від 11 грудня 1996 р.) призначається ректором Львівської духовної академії, а 20 жовтня 1999 р. Указом Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета було присвоєне вчене звання доцента.

Постановою Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату від 29 червня 2002 року протоієрею Віталію Політилу визначено бути єпископом Полтавським i Кременчуцьким після постригу в ченці.

5 липня 2002 року в Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі міста Києва єпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій (Рудюк) звершив постриг протоієрея Віталія Політила в ченці.

6 липня 2002 року після всенічної у Володимирському кафедральному соборі міста Києва відбулось наречення ієромонаха Євсевія (Политила) на єпископа Полтавського i Кременчуцького, яке відправили Святійший Патріарх Київський i всієї Руси-України Філарет, Митрополит Львівський i Сокальський Андрій, Митрополит Луцький i Волинський Яків, Архиєпископ Чернівецький i Кіцманський Варлаам, Архиєпископ Білгородський i Обоянський Іоасаф, Єпископ Переяслав-Хмельницький Димитрій.

7 липня 2002 року під час Божественної літургії у Володимирському кафедральному соборі міста Києва архієреї, які брали участь у нареченні, відправили хіротонію ієромонаха Євсевія (Політила) на єпископа Полтавського i Кременчуцького.[2]

12 липня 2003 року був возведений до сану архиєпископа, 22 жовтня 2004 року — митрополита.

14 грудня 2005 року призначається митрополитом Рівненським і Острозьким, керуючим Рівненсько-Острозькою єпархією.

23 січня 2012 р. звільнений із Рівненсько-Острозької кафедри і почислений на спокій.

24 жовтня 2012 р. після тривалої недуги близько 9-ї години ранку на 85-му році життя спочив у Бозі.

Похований у родинному гробівці на Янівському цвинтарі.

Нагороди

ред.

Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену Св. Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2004, Ордену Христа Спасителя (2004) та Ордену Юрія Переможця (14.12.2006 р.).

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б http://risu.org.ua/ua/index/all_news/orthodox/uoc_kp/50003|publisher=Official
  2. СЛОВО ІЄРОМОНАХА ЄВСЕВІЯ (ПОЛІТИЛА) ПРИ НАРЕЧЕННІ НА ЄПИСКОПА ПОЛТАВСЬКОГО I КРЕМЕНЧУЦЬКОГО. http://kievpatr.org.ua. Офіційний сайт УПЦ КП. 9 липня 2002. Архів оригіналу за 3 серпня 2002. Процитовано 21 січня 2021. [Архівовано 2002-12-11 у Wayback Machine.]