М'якопіднебінний носовий приголосний
літера розширенної латинки
(Перенаправлено з Ŋ (звук))
М’якопіднебінний носовий приголосний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ŋ⟩ («n» з гачком праворуч). В українській мові цей звук передається на письмі диграфами нг або нґ.
| М'якопіднебінний носовий приголосний | |||
|---|---|---|---|
| ŋ | |||
| Номер МФА | 119 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | ŋ | ||
| Юнікод (hex) | U+014B | ||
| X-SAMPA | N | ||
| Кіршенбаум | N | ||
| Брайль[en] |  | ||
| |||
| Звучання | |||
.svg)
Назва
ред.- Велярний зімкнено-носовий
- Велярний носовий
- Задньопіднебінний зімкнено-носовий
- Задньопіднебінний носовий
- М’якопіднебінний зімкнено-носовий
- М’якопіднебінний носовий
Властивості
ред.Властивості м’якопіднебінного носового:
- Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
- Спосіб творення — зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
- Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні.
- Це носовий приголосний, тобто повітря вільно виходить крізь ніс.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Приклади
ред.| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
|---|---|---|---|---|
| албанська | ngaqë | [ŋɡacə] | тому що | |
| алеутська[1] | chaang | [tʃɑːŋ] | п'ять | |
| англійська | sing | [sɪŋ] | співати | Див. англійська фонетика |
| баскська | hanka | [haŋka] | нога | |
| бенгальська | রঙ | [rɔŋ] | колір | |
| валійська | rhwng | [r̥ʊŋ] | між | |
| вірменська (східна)[2] | ընկեր | [əŋˈkɛɾ] | друг | Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. |
| в'єтнамська[3] | ngà | [ŋaː˨˩] | слонова кістка | Див. в'єтнамська фонетика |
| гебрейська | אנגלית | [aŋɡˈlit] | англійська | Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. Modern гебрейська фонетика |
| гінді | रंग | [rəŋɡ] | колір | Див. фонетика гінді |
| голландська[4] | angst | [ɑŋst] | страх | Див. голландська фонетика |
| грецька | αποτυγχάνω | [apo̞tiŋˈxano̞] | я провалююся | Див. Modern грецька фонетика |
| данська | sang | [sɑŋˀ] | пісня | Див. данська фонетика |
| індонезійська | bangun | [bäŋʊn] | вставати | |
| ісландська | göng | [ˈkøyŋk] | тунель | Див. ісландська фонетика |
| іспанська[5] | domingo | [d̪o̞ˈmĩŋɡo̞] | неділя | Алофон /n/. Див. іспанська фонетика |
| італійська[6] | anche | [ˈaŋke] | також | Див. італійська фонетика |
| ітельменська | қниң | [qniŋ] | один | |
| каталанська[7] | sa'ng | [ˈsaŋ(k)] | кров | Див. каталанська фонетика |
| китайська | 北京 | [peɪ˨˩tɕiŋ˥] | Пекін | Див. китайська фонетика |
| корейська | 방]/bang | [paŋ] | кімната | Див. корейська фонетика |
| люксембурзька[8] | keng | [kʰæŋ] | ніхто | Див. люксембурзька фонетика |
| німецька | lang | [laŋ] | довгий | Див. німецька фонетика |
| македонська | aнглиски | [ˈaŋɡliski] | англійська | Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. македонська фонетика |
| малайська | bangun | [bäŋon] | вставати | |
| маратхі | संगणक | [səŋɡəɳək] | комп'ютер | Див. фонетика маратхі |
| марійська | еҥ | [jeŋ] | людина | |
| нівхська | ңамг | [ŋamɡ] | сім | |
| норвезька | gang | [ɡɑŋ] | коридор | Див. норвезька фонетика |
| пенджабська | ਵੰਙ | [vəŋ] | браслет | |
| перська | رنگ | [ræːŋɡ] | колір | Див. перська фонетика |
| польська[9] | bank | [bäŋk] | банк | Алофон /n/ перед /k, ɡ, x/[10][11]. Див. польська фонетика |
| румунська[12] | câine | [kɨŋi] | собака | Див. румунська фонетика |
| сербська[13] | станка | [stâːŋka] | зупинка | Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/[13]. Див. сербська фонетика |
| словенська | tank | [taŋk] | танк | |
| тайська | งาน | [ŋaːn] | робота | |
| татарська | маңгай | [mɑŋˈɡɑɪ̯] | чоло | |
| туркменська | birmeňzeş | [biɾmeŋðeʃ] | ідентичний | |
| угорська | ing | [iŋɡ] | сорочка | Алофон /n/. Див. угорська фонетика |
| філіпінська | ngayón | [ŋaˈjon] | зараз | |
| фінська | kangas | [ˈkɑŋːɑs] | одяг | Див. фінська фонетика |
| французька[14] | parking | [paʁkiŋ] | стоянка | Лише у запозиченнях. Див. французька фонетика |
| чеська | tank | [taŋk] | танк | Див. чеська фонетика |
| чукотська | ңыроқ | [ŋəɹoq] | два | |
| шведська | ingenting | [ɪŋɛnˈtʰɪŋ] | нічого | Див. шведська фонетика |
| японська | 南極/nankyoku | [naŋkʲokɯ] | південний полюс | Див. японська фонетика |
Приклади транскрипції звуку українською
ред.В українській мові /ŋ/ відсутній. На письмі передається сполученням нг (ясенний носовий приголосний /n/ + дзвінкий гортанний фрикативний /ɦ/).
Наприклад:
- boeing [bəʊɪŋ] Боїнг
- Goering [ɡøːʁɪŋ] Герінг
- king [kɪŋ] Кінг
- schlang [ʃlaŋ] шланг
- viking [vajkɪŋ] вікінг
- wing [wɪŋ] Кроу-Вінг
У прізищах і деяких іменах допускається більш точне передавання через нґ (ясенний носовий приголосний /n/ + дзвінкий м'якопіднебінний проривний /ɡ/).
Наприклад:
Примітки
ред.- ↑ Ladefoged, (2005), с. 165.
- ↑ Dum-Tragut, (2009), с. 19.
- ↑ Thompson, (1959), с. 458—461.
- ↑ Gussenhoven, (1992), с. 45.
- ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), с. 258.
- ↑ Rogers та d'Arcangeli, (2004), с. 118.
- ↑ Carbonell та Llisterri, (1992), с. 53.
- ↑ Gilles та Trouvain, (2013), с. 67—68.
- ↑ Jassem, (2003), с. 103.
- ↑ Gussmann, (1974), с. 107, 111 and 114.
- ↑ Ostaszewska та Tambor, (2000), с. 35, 41 and 86.
- ↑ Pop, (1938), с. 31.
- ↑ а б Landau et al. (1999:67)
- ↑ Wells, (1989), с. 44.
Джерела
ред.- Anderson, Gregory D. S. (2008), The Velar Nasal, у Haspelmath, Martin; Dryer, Matthew S; Gil, David та ін. (ред.), The World Atlas of Language Structures Online, Munich: Max Planck Digital Library, архів оригіналу за 25 квітня 2011, процитовано 30 квітня 2008
- Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
- Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
- Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 17 травня 2016
- Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
- Gussmann, Edmund (1974), Nasality in Polish and English, у Fisiak, Jacek (ред.), Papers and Studies in Contrastive Linguistics (PDF), т. 2, Poznań: Adam Mickiewicz University, с. 105—122, архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2022, процитовано 17 травня 2016
- Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
- Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969), The Phonetics of Russian, Cambridge University Press, архів оригіналу за 3 серпня 2020, процитовано 17 травня 2016
- Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants: An Introduction to the Sounds of Languages, т. 1, Wiley-Blackwell
- Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
- Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373
- Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 17 травня 2016
- Okada, Hideo (1991), Phonetic Representation:Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
- Olson, Kenneth; Mielke, Jeff; Sanicas-Daguman, Josephine; Pebley, Carol Jean; Paterson, Hugh J., III (2010), The phonetic status of the (inter)dental approximant, Journal of the International Phonetic Association, 40 (2): 199—215, doi:10.1017/S0025100309990296
- Ostaszewska, Danuta; Tambor, Jolanta (2000), Fonetyka i fonologia współczesnego języka polskiego, Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN, ISBN 83-01-12992-1
- Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
- Reed, A.W. (2001), Kāretu, Timoti (ред.), The Reed Concise Māori Dictionary
- Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
- Wells, J.C. (1989), Computer-Coded Phonemic Notation of Individual Languages of the European Community, Journal of the International Phonetic Association, 19 (1): 31—54, doi:10.1017/S0025100300005892