Барвінок трав'яний

вид рослин
(Перенаправлено з Vinca herbacea)
Барвінок трав'яний
Листя і квітки барвінку трав'яного
Листя і квітки барвінку трав'яного
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Кутрові (Apocynaceae)
Рід: Барвінок (Vinca)
Вид: Барвінок трав'яний
Vinca herbacea
Waldst. & Kit., 1802
Посилання
Вікісховище: Vinca herbacea
Віківиди: Vinca herbacea
EOL: 585621
IPNI: 82691-1
ITIS: 30236

Барві́нок трав'яни́й[1] (Vinca herbacea Waldst. & Kit) — рослина родини кутрових (Apocynaceae) роду барвінок (Vinca).

Ценопопуляція барвінка трав'янистого. Національний заповідник "Хортиця"

Морфологічна характеристика ред.

За морфологічними ознаками барвінок трав'яний близький до барвінку малого.

Проте на відміну від останнього листки в нього обпадають на зиму, частки чашечки по краях війчасті, квітки — дрібніші (до 18 мм у діаметрі).

Плодоносні пагони барвінку трав'яного — не прямостоячі, а висхідні; неплідні пагони висхідні або сланкі, не вкорінюються або вкорінюються верхівками.

Поширення ред.

Барвінок трав'яний росте у листяних, рідше у мішаних лісах, чагарниках (С1_2, D1_2). Рослина є тіньолюбною.

Цвіте барвінок трав'яний у травні — червні.

Поширений у Лісостепу і Степу.

Вид потребує дбайливого використання та охорони. Входить до Офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Вінницької і Харківської областей. [2]

Використання ред.

Лікувальні властивості барвінку трав'яного остаточно не вивчені. Встановлено, що в надземній частині і в коренях міститься значна кількість алкалоїдів і рутин. Є вказівки на те, що препарати барвінку трав'яного мають здатність знижувати кров'яний тиск і вміст цукру в крові.

В коренях барвінку трав'яного міститься 0,2 % кумаринів, що відносить цю рослину до третьої групи з мінімальною ефективною концентрацією кумаринів, яка викликає загибель половини пухлинних клітин.

Барвінок трав'яний, як і решта видів барвінку, є улюбленою декоративною рослиною українців, тому його широко культивують як у парках, лісопарках, скверах, так і приватних садах і присадибних ділянках, часто висаджують на кладовищах.

Барвінок в українському фольклорі ред.

Барвінок — символ радісної життєвої сили, вічності усталеного буття, провісника весни та емблема викривальних сил; невмирущої пам'яті про покійних; взаємозв'язку смерті і життя та його продовження, дівоцтва, незайманості, цнотливості, чоловічого начала, молодого козака. За українськими народними уявленнями, барвінок символізує трійцю: дитинство, зрілий вік, старість; батька, матір, дитя; весну, літо, осінь; вічне нев'януче кохання, нестаріюче життя, пам'ять, а тому з барвінком українці віками сплітали весільні вінки, робили косиці, плели вінки й на могили, що символізувало вічну пам'ять, барвінок садили й садять на могилах.

Збирання барвінку перед весіллям, коли з нього плели вінки-силимени (долю) на стіну, сволок чи стелю, на голову княгині — молодій, — було цілим ритуалом. Дружки з дівчатами йшли в городець, де спеціально садили барвінок чи в сад, парк або до лісу, особливо грабово-букового, де були барвінкові місця, зістригали листя, співаючи пісні-ладканки й балади.

На Коломийщині записано легенди про те, що барвінок прополюють і доглядають красні діви (лісні), щоби він розкішно ріс і цвів. Ним обсаджували кринички-джерела, його садили в криницях поміж каміння, ним прикрашали посуд на Водохреща.

Примітки ред.

  1. Vinca herbacea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Андрієнко Тетяна Леонідівна. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 2 вересня 2013. {{cite web}}: Текст «Т. Л. Андрієнко» проігноровано (довідка)

Посилання ред.

Джерело ред.

  • Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б
  • Барвінок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 71. — 1000 екз.
  • Барвінок // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 39–42. – 912 с.