Відкрити головне меню
Сволок у старій лемківській хаті (1681), з малюнком «Квітка Життя» або «Громовий знак».
Інтер'єр української хати в Черкаській області. Видно сволок, сволочок й дошки-стелини
Сушені квіти за сволоком. Музей у Пирогові

Сво́лок[1] (прасл. *sъvolkъ, очевидно, від *velkti, тобто — «що зволікає, стягує»)[2], також бальок[3], трам[2], трямо́к, трям[4] (від нім. Trahm[2]) — головна балка, під стелею у дерев'яній споруді, в старій українській хаті, яка звичайно розміщувалася по поздовжній осі (поперечні сволоки в Карпатах називають образниками).

Зміст

ОписРедагувати

Сволок виготовляли з товстого стовбура дуба або липи, який обтесували, надаючи йому прямокутної або квадратної форми. У деяких регіонах існував звичай переносити міцний сволок зі старої хати до нової.

У більшості районів України сволок у поперечному перетині був прямокутний. Іноді робилося два або й три сволоки. У західних, особливо гірських районах сволок покривали геометричним різьбленням. У інших районах сволок прикрашали візерунками рослинного характеру. На сволок клали 2-4 менші балки — сволочки. Зверху на сволочки стелили дошки (що можуть зватися по-різному — поперечні, стелини, слижі, слижаки)[5].

До сволока прикріплювався міцний кований гак, до якого підвішували, в разі необхідності, лампу, ворочок, колиску з немовлям, та ін.

СимволізмРедагувати

Сволок завжди символізував міцність оселі, багатство, родючість. На сволоку, як правило, вирізьблювали дату спорудження хати, ім'я і рік народження її господаря, добрі побажання родині, іноді записували важливу подію з життя сім'ї чи навіть суспільства. На нього клали дрібні речі — клубки ниток, веретена, книжки, квіти, а також хліб.

Зі сволоком були пов'язані певні забобони: так під час зведення хати встановлення сволока було дуже урочистим і відповідальним моментом, його належало підіймати легко й уважно, щоб ним не вдарити — «бо тоді в господа­ря буде часто боліти голова».

Учасникам встановлення сволока господар виставляв пригощання — «сволоківщину»[6].

ІншеРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Сволок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. а б в Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. Бальок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 1. — С. 25.
  4. Трям // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Т. 4. — С. 291.
  5. М. Русовъ. Очеркъ поселеній и построекъ Полтавской губерніи // Сборник Харьковского историко-филологического общества, ч. 1 и 2. — 1902. — Т. 13. — С. 96.
  6. Сволоківщина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. Прядка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

ЛітератураРедагувати

  • Енциклопедія українознавства для школярів і студентів. Донецьк: Сталкер, 2000. — 496 с.
  • Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 530

ПосиланняРедагувати