Вікіпедія

Siemens Avanto

(Перенаправлено з Siemens S70)

Siemens Avanto (європейський варіант) також Siemens S700 та його попередник Siemens S70 (в Америці) — серія низькопідлогових легкорейкових транспортних засобів (LRV) і трамваїв виробництва Siemens Mobility, підрозділу німецького конгломерату Siemens AG.

Siemens Avanto
Зображення
Зображення інтер'єру
Оператор SNCF, Швидкісний трамвай Сакраменто, OC Streetcard, Швидкісний трамвай Фінікса, Легкий метрополітен Сіетла, Трамвай Атланти, Легкий метрополітен Міннеаполіса, Швидкісний трамвай Солт-Лейк-Сіті, Норфолкський швидкісний трамвай, METRORail, Швидкісний трамвай Сан-Діего, Charlotte Area Transit Systemd і Швидкісний трамвай Портленда
Виробник Siemens Mobility
Ширина колії європейська колія
Схематична ілюстрація
CMNS: Siemens Avanto у Вікісховищі

S70 і S700 створені для ринку Сполучених Штатів, де транспортні засоби використовуються в кількох мережах штадтбану та штрассенбану. [1] S70 випускався з 2002 по 2017 рік, а S700 — з 2014 року по теперішній час, але позначення моделі S700 було введено лише в 2019 році, а потім заднім числом застосовано до певних версій S70, виготовлених у попередні роки. У цій позиції в Америці Avanto конкурує переважно з низькопідлоговими LRV Bombardier і Kinki Sharyo[en], а також Inekon Trams та Brookville Equipment Corporation[en].

Avanto був призначений для європейського ринку та постачався з 2006 року переважно для мереж трамвай-поїзд, що повністю або частково експлуатують колії спільно з важкими залізничними поїздами. У Європі для штадтбану та штрассенбану Siemens пропонує серії Siemens Combino та Siemens Avenio. На ринку рухомого складу трамвай-поїзд головними конкурентами є Bombardier Flexity та Alstom Citadis. На 2021 рік Avanto було продано двом мережам трамвай-поїзд у Франції. [2]

Розміри та конфігурація

ред.
Схеми різних конфігурацій, що показують відмінності розмірів і внутрішнього планування
 
S70, standard length

S70, S700 і Avanto мають модульну конструкцію і можуть бути виготовлені в різних розмірах і конфігураціях, включаючи версії легкорейкового транспортного засобу (LRV) і трамвая.

Стандартна версія S70 і S700 LRV має довжину 29,1 м. Трамвайна версія S700 має довжину 25,98 м, приблизно на 3,0 м коротше, ніж стандартний LRV. [3] Siemens також пропонує американський ('Ultra Short') варіант LRV 24,8м, приблизно на 4,3м коротше, ніж стандартна версія. [3] Швидкісний трамвай Сан-Діего та системи TRAX Солт -Лейк -Сіті придбали американські варіанти. Avantos, побудований для Франції, має довжину 36,68 м. [2][4]

Основною зміною між S70 і S700 є сидіння у центральній частині вагону. S700 має у цій секції поздовжнє сидіння, проте S70 мав більш традиційне сидіння з пасажирами, що сидять чотири проти чотири, обличчям вперед або назад, з проходом між ними. Ця зміна 2013 року, яка була внесена, щоб усунути розстановку сидінь, яку критикували як затісну [5], і полегшити пересування пасажирів у цій секції [6], була основною зміною дизайну, що змусила Siemens врешті-решт прийняти (в 2019 році) нову нумерацію моделі для модифікованого дизайну S70. [7] S700 також має деякі технологічні оновлення.

Більшість транспортних засобів двосторонні, з місцями керування на обох кінцях і дверцятами з обох боків. Виняток становлять 40 одиниць, що є під орудою TriMet[en] мережі Портланду, що є односторонніми і мають кабіни лише на одному кінці кожного вагону. Проте їх завжди експлуатують парами, отже кожна валка має робочі кабіни на обох кінцях. [8] TriMet повернувся до двостороннього дизайну для свого останнього замовлення S700s (розміщено в 2019 році). [9]

S70, S700 і Avanto можна налаштувати для роботи в різних системах живлення. Наприклад, Avanto, замовлені для Франції, можуть працювати як на постійному так і змінному струмі: 750 В постійного струму під час руху коліями штадтбану або штрассенбану і на 25 кВ змінного струму при роботі на магістральних коліях. Мережі в Америці використовують різноманітні варіації: 600 В постійного струму, 750 В постійного струму та 1,5 кВ постійного струму.

S70 і S700 також можуть бути обладнані для взаємодії зі старими легкими залізничними транспортними засобами Siemens. Транспортні засоби штадтбану Сан-Діего S70 і S700 часто працюють з високопідлоговими вагонами Siemens SD-160[en].

Використання та поточні замовлення

ред.

США

ред.

Франція

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Light rail vehicles and streetcars. Siemens Industry, Inc. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 26 листопада 2013.
  2. ↑ а б Haydock, David (April 2011). France's first real tram train. Today's Railways Europe. Platform 5 Publishing Ltd. с. 37—40.
  3. ↑ а б Siemens low-floor LRV literature (PDF). Siemens Mobility. Архів (PDF) оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 8 квітня 2021.
  4. ↑ Siemens Breaks Its Own Record for Largest Light Rail Vehicle Order: Salt Lake City Orders 77 S70 LRVs Valued at Over $277M (Пресреліз). Siemens. 15 травня 2008. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 17 березня 2010.
  5. ↑ Rose, Joseph (31 липня 2012). TriMet asks cramped MAX riders to help design next-generation train's seating. The Oregonian. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 13 листопада 2020.
  6. ↑ Burroughs, David (19 квітня 2019). San Diego unveils new-generation Siemens LRVs. International Railway Journal. ISSN 0744-5326. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 листопада 2020.
  7. ↑ Siemens rebadges North American low-floor cars. Tramways & Urban Transit. № 993. UK: Mainspring Enterprises Ltd. September 2020. с. 336. ISSN 1460-8324.
  8. ↑ Morgan, Steve. "Expansion for Portland's MAX: New routes and equipment", pp. 38-40. Passenger Train Journal, "2010:1" issue (1st quarter, 2010). White River Productions.
  9. ↑ Worldwide Review [regular news section, under 'Portland, OR']. Tramways & Urban Transit. № 982. UK: Mainspring Enterprises Ltd. October 2019. с. 394. ISSN 1460-8324.
  10. ↑ Atlanta orders Siemens Avanto [sic] streetcars [Архівовано 13 листопада 2020 у Wayback Machine.] Railway Gazette International. May 20, 2011. Retrieved 2011-05-20.
  11. ↑ Worldwide Review [regular news section]. Tramways & Urban Transit. № 995. UK: Mainspring Enterprises Ltd. November 2020. с. 441. ISSN 1460-8324.
  12. ↑ Houston METRO orders more Siemens light-rail vehicles. Progressive Railroading. 6 лютого 2019. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  13. ↑ Clark, Douglas (6 жовтня 2020). Valley Metro Regional Public Transportation Authority to expand light rail fleet in Phoenix, Arizona. Transportation Today. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  14. ↑ Siemens to supply S700 light rail vehicles to Portland. Railway Gazette International. 31 липня 2019. ISSN 0373-5346. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  15. ↑ SacRT Purchases New Low-Floor Light Rail Vehicles (англ.). Sacramento Regional Transit District. 22 квітня 2020. Архів оригіналу за 26 квітня 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  16. ↑ SacRT trains to get low-profile upgrade: Sacramento-built light rail vehicles part of system-wide modernization. News & Review. Chico, California. 6 липня 2020. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
  17. ↑ Vantuono, William C. (28 березня 2018). Siemens selected for OC Streetcar. Railway Age. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 13 листопада 2020.
  18. ↑ "Siemens tram-train arrives in Mulhouse". Tramways & Urban Transit, January 2010, p. 27. Light Rail Transit Association (UK).

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Siemens Avanto

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Siemens_Avanto&oldid=42578619