Вікіпедія

METRORail

METRORail (англ. Houston Metro, МФА: [hjuːstən mɛtɹə (ʊ)], Metrorail, МФА: [ˌmɛtɹə (ʊ) ɹeɪl]) — вулична система легкорейкового транспорту — швидкісного трамваю у Х'юстоні (штат Техас, США), яка, незважаючи на скорочену назву «метро», не є ані метрополітеном, ані легким метро і є, фактично, швидкісним трамваєм.

METRORail
Опис
Країна США
Місто Х'юстон
Дата відкриття 1 січня 2004
Оператор METRO
Річний пасажиропотік 37 400 (4-й квартал 2012)[1]
Сайт
http://www.gometrorail.org ridemetro.org
http://www.gometrorail.org
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 3
Довжина мережі 36,5 км
Рухомий склад
Кількість вагонів 18
Основні типи рухомого складу

37 трамваїв Siemens S70

39 CAF
Кількість депо 1
Технічні дані
Ширина колії 1435 мм
Тип живлення повітряна контактна мережа
Схема маршрутів

CMNS: METRORail у Вікісховищі

Система об'єднує 24 станції та в четвертому кварталі 2012 року перевозила в середньому 37 400 осіб[1]. Складається з однієї лінії, довжина якої 12 кілометрів. Відкрита 1 січня 2004 року. Система управляється компанією METRO, яка також управляє автобусним міським та приміським сполученням у Х'юстоні.

Користування та управління ред.

Вартість поїздки становить 1,25 $[2]. Діє знижка для школярів, студентів, пенсіонерів та інвалідів: вартість поїздки — 0,60 $[2]. Для людей старше 70 років і для дітей до 5 років проїзд безкоштовний[2]. Оплатити проїзд можна двома способами: електронною картою METRO Q і готівкою[2]. Також на карті METRO Q діє акція — за 50 оплачених поїздок дається 5 безкоштовних поїздок[2]. Несплата за проїзд загрожує штрафом 500 $[3]. Також штраф в 500 $ передбачений за розпивання алкоголю, куріння тютюну, порушення громадського порядку, знаходження в нетверезому стані, розбій, азартні ігри, залишення дитини в автомобілі без нагляду, дрібне злодійство (проступки класу С)[3][4].

Швидкісний трамвай працює щодня. У будні дні система працює з 4:30 ранку до 0:30 ночі, в суботу та неділю з 5:30 ранку до 0:30 ночі[5]. Інтервал руху потягів: вранці, вдень та ввечері — 6 хвилин, пізно увечері — 15 хвилин[5].

Система керується компанією METRO, директором якої є Джордж Греніас. За диспетчерування системи відповідає «Х'юстон Транстар»[6], яке є партнерством чотирьох урядових установ, які несуть відповідальність за оперативну інформацію із надзвичайних ситуацій в Х'юстоні[7].

Інфраструктура ред.

Докладніше: Список станцій Х'юстонського швидкісного трамваю

Трамвайна система налічує три лінії, що складаються з 39 станцій. Відстань між станціями в середньому становить 800 метрів[8]. Лінія швидкісного трамваю проходить через важливі об'єкти міста: університет Райса, Техаський медичний центр[en], Реліант Астродом, Даунтаун Х'юстона[en]. Кінцевими станціями є Northline Transit Center[en] (на півночі) та Fannin South[en] (на півдні). Після кінцевої станції «Fannin South» трамваї можуть розвернутися на кільці та продовжити шлях, або заїхати до технічного приміщення. Також тут розташовується операційний центр для технічного обслуговування рухомого складу[5]. Перед станцією «UH-Downtown» знаходиться оборотний тупик.

Дизайн станцій розроблений компанією HOK[9]. На станціях є лавки, урни для сміття, є скляні напівпрозорі дахи. Дизайнери хотіли передати минуле Х'юстона, але в той же час, щоб станції гармонійно входили в міський пейзаж. Між станціями Main Street Square[en] і Bell[en] рейки проходять по водному ландшафту[10]. Окрім водного ландшафту, є ще водограї, висота яких може досягати 12 метрів[10]. Цю територію впорядкували до дати відкриття швидкісного трамвая[10].

Поруч із зупинкою «Fannin South» розташовується парковка[11]. Ціна за разове використання — $ 3, можна оформити послугу на місячне користування парковкою, її ціна — $ 40[11]. Інваліди мають можливість користуватися швидкісним трамваєм, оскільки вагони облаштовані низькою підлогою[12]. Також даються оголошення не лише англійською, але ще й іспанською мовами[12].

     
Станція Downtown Transit Center Кінцева станція UH-Downtown Водний ландшафт

Примітки ред.

  1. ↑ а б Public Transporation Ridership Report (Fourth Quarter 2012) (PDF). Федеральне управління пасажирськими перевезеннями США[en]. Архів оригіналу (PDF) за 10 травня 2013. Процитовано 24 січня 2012.
  2. ↑ а б в г д Fare Information. METRO. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 24.1.12.
  3. ↑ а б METRORail Paid Fare Zones. METRO. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 24.1.12.
  4. ↑ Classes of Misdemeanor Offenses in Texas. Sullo & Sullo. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 24.1.12.
  5. ↑ а б в METRO LRT Fleet Management Plan (PDF). METRO. Архів оригіналу (PDF) за 23 травня 2012. Процитовано 24.1.12.
  6. ↑ Signalling and Communications. www.railway-technology.com. Архів оригіналу за 1 березня 2003. Процитовано 8 лютого 2011.
  7. ↑ About Houston TranStar (англ.). Houston TranStar. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 30 березня 2011.
  8. ↑ Houston MetroRail System, United States of America. www.railway-technology.com. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 11 листопада 2015.
  9. ↑ Houston METRO Light Rail System. HOK. Архів оригіналу за 12 березня 2013. Процитовано 25.1.12.
  10. ↑ а б в Main Street Square will Provide Downtown Withdistinctive Pedestrian-Only Civic Plaza. www.centralhouston.org. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 26.1.12.
  11. ↑ а б Fannin South Park & Ride. METRO. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 25.1.12.
  12. ↑ а б Get on Track with Houston's METRORail. METRO. Архів оригіналу за 23 травня 2012. Процитовано 26.1.12.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=METRORail&oldid=41076720