Shigella dysenteriae

вид бактерій
Shigella dysenteriae
Shigella dysenteriae в зразку калу
Shigella dysenteriae в зразку калу
Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Proteobacteria
Клас: Gamma Proteobacteria
Ряд: Enterobacteriales
Родина: Enterobacteriaceae
Рід: Shigella
Вид: Shigella dysenteriae
Shigella dysenteriae
(Shiga, 1897) Castellani et Chalmers, 1919
Посилання
Вікісховище: Shigella dysenteriae
Віківиди: Shigella dysenteriae
EOL: 972637
ITIS: 966038
NCBI: 198252

Shigella dysenteriae — невелика за розміром грам-негативна паличкоподібні бактерія. Є збудником шигельозу.

Раніше в СРСР її називали на честь російського прозектора А. У. Григорьєва (18601916), що висловив у 1891 році припущення про роль нерухомих паличкоподібних бактерій, які він виділив з вмісту кишечника і мезентеріальних лімфатичних вузлів, у розвитку шигельозу (тоді називали дизентерією)[1], і японського лікаря і мікробіолога Кіоші Шига (18711951), який у 1897 році вперше виділив збудника, через що цю бактерію також називали бактерією Григорьєва-Шига або паличкою Григорьєва-Шига. На сьогодні в світі збудника називають Shigella dysenteriae var. 01.

Біологічні властивості ред.

Морфологія ред.

Маленька (2-3 × 0,5-0,7 мікронів) нерухома паличка, утворює капсули. За методом Грама забарвлюється негативно.

Культуральні властивості ред.

S. dysenteriae — хемоорганогетеротроф, факультативний анаероб. Росте на простих поживних середовищах (наприклад МПА, МПБ), володіє слабкішою здібністю до зброджування вуглеводів, ніж інші представники родини Enterobacteriaceae. Зброджує глюкозу з утворенням кислоти, лактозу і галактозу, не зброджує (у S. dysenteriae немає пермеаз для транспорту галактози і лактози, але тест з ОНПГ позитивний — скритний сброджувач галактози[2][3]), уреазний тест негативний, не декарбоксилює лізин.

Патологія ред.

S. dysenteriae патогенна виключно для людей (спричинює антропоноз), є одним із збудників шигельозу. Механізм передачі — фекально-оральний. Після попадання до товстої кишки проникає всередину епітеліоцитів[4], проникає в макрофаги і спричинює їхній апоптоз[5]. Продукує ендо- і екзотоксини. Здатна розмножуватися внутрішньоклітинно в макрофагах. Капсула є важливим фактором адгезії і захисту від імунної системи організму.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Шигельоз.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. А. В. Григорьев. К вопросу о микроорганизмах при дизентерии. Военно-медицинский журнал, 1891, июль, стр. 73-102. (рос.)
  2. [1] [Архівовано 3 квітня 2009 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. [2][недоступне посилання] (англ.)
  4. [3] [Архівовано 8 липня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. [4] (англ.)

Посилання ред.