Гетеротрофи

Гетеротро́фи (від грец. heterone — «інший» і nutrition — «живлення») — організми, що потребують органічних сполук як джерела вуглецю для росту й розвитку.

Схема для визначення, чи даний організм є автотрофом, гетеротрофом чи змішаним організмом

Гетеротрофи відомі як консументи або споживачі в харчовому ланцюжку. Гетеротрофи є протилежністю автотрофам, які використовують неорганічні речовини, вуглекислоту або бікарбонат, як єдине джерело вуглецю. Всі тварини — гетеротрофи, також як і гриби та багато бактерій та архей. Деякі паразитичні рослини також є повністю або частково гетеротрофами, тоді як хижі рослини споживають м'ясо для отримання азоту, бувши при тому автрофами.

Гетеротрофи не в змозі синтезувати органічні сполуки на основі вуглецю незалежно, використовуючи неорганічні джерела (наприклад, тварини, на відміну від рослин, не можуть здійснювати фотосинтез), і тому повинні отримувати поживні речовини від автотрофів або інших гетеротрофів. Щоб називатися гетеротрофом, організм повинен отримувати вуглець з органічних сполук. Якщо він отримує азот з органічних сполук, але не вуглець, він вважатиметься автотрофом.

Є два можливі підтипи гетеротрофів:

• Фотогетеротрофи-що отримують енергію від світла;
• Хемогетеротроф-що отримують енергію за рахунок окиснення або відновлення неорганічних

Див. також

• Міко-гетеротрофи
• гістологія та анатомія наука про органі та тканини
• Міксотрофи
• Первинні харчові групи
• Способи живлення організмів

Література

• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0

Посилання

• Гетеротрофи // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 49.