Відкрити головне меню

Проліски дволисті

вид рослин роду Scilla
(Перенаправлено з Scilla bifolia)
Проліски дволисті
Проліски дволисті
Проліски дволисті
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Scilloideae
Триба: Hyacintheae
Рід: Проліски Scilla
Вид: Проліски дволисті
Біноміальна назва
Scilla bifolia
L., 1753
Синоніми
Scilla nivalis Boiss. [1844]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Scilla bifolia
EOL logo.svg EOL: 1082596
IPNI: 540689-1
The Plant List: kew-288665

Проліски дволисті[1], також проліска дволиста (Scilla bifolia L.; місцева назва — пролісок) — ефемероїдна рослина родини холодкових (Asparagaceae).

Біологічний описРедагувати

 
Проліски дволисті в гербарії Otto Wilhelm Thomé. Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz. 1885
 
Проліски дволисті в гербарії A. Masclef. Atlas des plantes de France. 1891

Стебло безлисте, циліндричне, голе, квітконосне (6-20 см заввишки) з підземною цибулиною, величиною як горіх ліщини. Рослина має два, рідко три прикореневих листки, що своїми піхвами обхоплюють стебло до середини його довжини. Листки широколінійні, жолобчасті, звужені до основи і закінчуються ковпачкоподібною верхівкою. Квітка правильна, роздільнопелюсткова. Оцвітина проста, віночкоподібна, складається з шести простертих блакитних пелюсток. Квітки зібрані по 2-10 у рідкі китиці. Квітконіжки спрямовані вгору, звичайно вдвічі довші за квітку. Тичинок шість, маточка одна, стовпчик нитчастий, приймочка маленька, зав'язь верхня. Плід — чорна, тупотригранна коробочка.

Екологія та поширення в УкраїніРедагувати

Проліски дволисті ростуть у листяних і мішаних лісах, по чагарниках. Тіньовитривала рослина. Цвіте у березні — квітні. Поширена у Лісостепу, рідше на Поліссі. Заготовляють її в районах поширення. Потребує дбайливого використання та охорони.

Близький видРедагувати

За морфологічними ознаками до пролісок дволистих близькі проліски пониклі (S. cernua Red.) (S. sibirica Andrz.). Вони мають кілька сплюснутих квіткових стебел, квітка з пониклою широкодзвоникуватою оцвітиною, а насінина без принасінника. Ростуть в тих же умовах, що й проліски дволисті, поширені у Лісостепу і Степу, переважно на Лівобережжі.

Практичне використанняРедагувати

Декоративна, медоносна і лікарська рослина.

Проліски дволисті і пониклі — гарні декоративні ранньовесняні рослини. Рекомендуються для кам'яних гірок, але найкраще вони ростуть суцільними насадженнями під різними листяними деревостанами на родючому ґрунті. Вони легко розселяються самосівом і вегетативно (цибулинками-дітками), тому в цих умовах не потрібно особливо турбуватися про їх розмноження.

У пролісок дволистих відомі форми з білими і рожевими квітками.

Всі види пролісків — ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають відразу ж після танення снігу.

У народній медицині використовують цибулини пролісків дволистих. Вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь та інші речовини і мають сечогінні, відкашлюванні, а у великих дозах блювотні й проносні властивості. З квіток можна одержати блакитну фарбу.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Проліски дволисті