«Саетта» (італ. Saetta) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Дардо» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

«Саетта»
Saetta
Італійський ескадрений міноносець «Саетта» на параді з есмінцем «Фульміне». 1938
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Дардо»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Порт приписки Таранто
На честь Блискавка
Корабельня CNT, Сестрі-Леванте
Закладено 27 травня 1927
Спущено на воду 17 січня 1932
Введено в експлуатацію 10 травня 1932
На службі 19321943
Загибель 3 лютого 1943 року підірвався на міні, встановленої мінним загороджувачем «Абдель», і затонув на північний схід від Бізерти
Бойовий досвід Громадянська війна в Іспанії
Друга світова війна
Середземномор'я
Мальтійські конвої
Бій біля Калабрії
Бій біля мису Спартівенто
Битва у затоці Сидра (1941)
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 520 тонн (стандартна)
2 220 тонн (повна)
Довжина 95,95 м
Ширина 9,75 м
Висота 4,3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Thornycroft
Гвинти 2
Потужність 44 000 к.с.
Швидкість 38,8 вузли (71,8 км/год)[1]
Дальність плавання 4 600 миль (8 520 км) на швидкості 12 вузлів
Екіпаж 165 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
2 × 120-мм салютні гармати 120/15 OTO
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
54 глибинні бомби
Зенітне озброєння 2 × 37-мм зенітних гармати 40/39 Mod. 1915
4 × 13,2-мм зенітних кулемети Breda Mod. 31

Історія створення

ред.

«Саетта» закладений 27 травня 1927 року на верфі компанії CNT у Сестрі-Леванте (Генуя). 10 травня 1932 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Історія служби

ред.

На початку Другої світової війни включений до 7-ї ескадри есмінців, яка мала у своєму складі однотипні кораблі «Дардо», «Фречча» та «Страле».

Есмінець брав активну участь у битвах Другої світової війни на Середземноморському театрі дій, бився в боях біля Калабрії та мису Спартівенто, а також у першій битві у затоці Сидра; супроводжував власні та переслідував ворожі конвої транспортних суден.

3 лютого 1943 року корабель залишив Бізерту, щоб супроводжувати італійський транспортний конвой до Неаполя, разом із міноносцями «Кліо», «Мусоне», «Урагано» і «Сіріо», у якому йшов великий танкер Thorsheimer. Поблизу туніського узбережжя «Урагано» потрапив на британську міну, що відірвала корму (затонув через три години, загиблих 114 чоловіків); «Саетта» і «Кліо» підійшли до тонучого корабля, намагаючись надати допомогу, але через десять хвилин, о 9.50 (за іншими джерелами в 13.10) «Саетта» також підірвався на морській міні, котра вибухнула всередині корпусу: переламаний на дві частини, корабель затонув менш ніж за хвилину в положенні 37° 35' пн.ш. і 10°37' східної довготи.

Есмінець «Саетта» за свою бойову кар'єру здійснив 163 бойових походи (4 — у складі оперативних груп військово-морських сил, 5 — з протичовнової оборони, 92 — з конвоювання, 16 — навчальних та 52 з перевезення військ місії), що в цілому становлять 64 458 миль і 252 дні у морі[2].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. у дійсності швидкість рідко перевищувала 30 вузлів (55,56 км/год)
  2. Cacciatorpediniere Classe Dardo. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 30 липня 2015.

Посилання

ред.

Література

ред.
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. IV: La Guerra nel Mediterraneo — Le azioni navali: dal 10 giugno 1940 al 31 marzo 1941, Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1959.
  • Aldo Cocchia, Convogli. Un marinaio in guerra 1940–1942, Milano, Mursia, 2004. ISBN 88-425-3309-2
  • Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. VIII: La Guerra nel Mediterraneo — La difesa del Traffico coll'Africa Settentrionale: dal 1º ottobre 1942 alla caduta della Tunisia, Roma, USMM, 1964.
  • Luis de la Sierra, La guerra navale nel Mediterraneo: 1940–1943, Milano, Mursia, 1998. ISBN 88-425-2377-1