Вікіпедія

Fulmine (1932)

«Фульміне» (італ. Fulmine (1932)) — ескадрений міноносець типу «Фольгоре» ВМС Італії часів Другої світової війни.

Ескадрений міноносець «Фульміне»
Fulmine
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець типу «Фольгоре»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Закладено 1 квітня 1930 року
Спущено на воду 2 серпня 1931 року
Введено в експлуатацію 4 вересня 1932 року
Загибель Потоплений 9 листопада 1941 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 830 тонн (стандартна)
2 123 тонни (повна)
Довжина 96 м
Ширина 9,2 м
Висота 3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові турбіни «Belluzzo»
3 × парових котли
Гвинти 2
Потужність 44 000 к.с.
Швидкість 38,8 вузли
Дальність плавання 3 393 милі на швидкості 12 вузлів
Автономність плавання 3 600 миль на швидкості 12 вузлів
Екіпаж 175
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
52 міни
Зенітне озброєння 2 × 40-мм гармати 40/39 Mod. 1915
4 × 13,2-мм зенітні кулемети

Історія створення ред.

Ескадрений міноносець «Фульміне» був закладений 1 квітня 1930 року на верфі «Cantiere navale di Fiume» у Фіуме. Спущений на воду 2 серпня 1931 року, вступив у стрій 4 вересня 1932 року.

Історія служби ред.

У 1937—1938 роках «Фульміне» брав участь в громадянській війні в Іспанії[1].

Зі вступом Італії у Другу світову війну «Фульміне», разом з однотипними «Фольгоре», «Лампо» і «Балено» був включений до складу VIII ескадри есмінців.

7 липня «Фульміне» був у складі ескадри, що супроводжувала конвой транспортів у Лівію. 9 липня на зворотному шляху італійська ескадра зустрілась з британським флотом, внаслідок чого відбувся бій біля Калабрії[2].

11 листопада 1940 року «Фульміне» перебував в Таранто, який був атакований британською авіацією. Ворожа торпеда ледь не влучила у «Фульміне», але зрештою вразила лінкор «Конте ді Кавур»[3][4]. Вогнем у відповідь з «Фульміне» (або, можливо, з «Конте ді Кавур») ворожий літак був збитий[5].

На початку 1941 року есмінець пройшов модернізацію, під час якої старі зенітні автомати були замінені на нові 20-мм[1].

6 січня «Фульміне», тимчасово переведений до IX ескадри есмінців, разом з «Вітторіо Альф'єрі», «Джозуе Кардуччі», «Вінченцо Джоберті» та XIV ескадрою міноносців обстріляв грецькі позиції в Порто Палермо (Албанія)[6].

9 січня «Фульміне», разом з есмінцями «Аскарі», «Фольгоре» і «Карабіньєре», здійснив ще один обстріл Порто Палермо[6].

Африканські конвої ред.

Надалі «Фульміне» діяв на північно-африканських комунікаціях.

8-12 березня він разом з есмінцями «Турбіне» і «Балено» супроводжував конвой у складі суден «Арктурус», «Ріальто» і «Вахтфельс» з Неаполя в Триполі[7][8]. На зворотному шляху «Фульміне» і «Лампо» супроводжували «Арктурус» і «Вахтфель» до Неаполя.

30 квітня «Фульміне», разом з крейсерами «Трієсте», «Больцано», «Еудженіо ді Савойя», есмінців «Аскарі» і «Карабіньєре» був у дальньому супроводі конвою транспортів «Бірманія», «Рейхенфельс», «Ріальто» і «Кібфельс», який перевозив майно і боєприпаси для Корпусу «Африка». Під час переходу кораблі супроводу відбили атаку британського підводного човна[9][8].

5-7 травня «Фульміне» разом з есмінцем «Еуро» та 5 міноносцями супроводжував конвой транспортів «Марбург», «Кібфельс», «Рейхенфельс», «Ріальто» і «Марко Поло» в Триполі.

16 травня «Фульміне» разом з «Турбіне», «Еуро», «Фольгоре» і «Страле» супроводжував конвой суден «Пройссен», «Спарта», «Каро Орсо», «Мотіа», «Кастельверда» та танкери «Пануко» і «Суперга». Під час переходу конвой двічі був атакований британськими підводними човнами[10]. Цього ж місяця есмінець супроводжував транспорти «Босфоро», «Баїнсіццв», «Дуїсбург» і танкер «Пануко»[8].

21 липня «Фульміне» разом з «Фольгоре», «Саетта» і «Еуро» супроводжував конвой транспортів «Маддалена Одеро», «Ніколо Одеро», «Каффаро» і «Пройссен» з Неаполя в Триполі, до якого долучився танкер «Брарена». 22 липня поблизу Пантеллерії конвой був атакований британськими торпедоносцями «Фейрі Сордфіш». Внаслідок атаки були потоплені транспорт «Пройссен» і танкер «Брарена»[11][8].

13 серпня «Фульміне» разом з есмінцями «Уголіно Вівальді», «Ланцеротто Малочелло», «Страле» і «Фольгоре» та міноносцем «Орса» супроводжував конвой транспортів «Андреа Грітті», «Ріальто», «Веттор Пізані», «Франческо Барбаро» і «Себастьяно Веньєр» в Триполі. Незважаючи на аьаки британських підводних човнів та авіації, конвой благополучно дістався до Триполі[12].

12 вересня «Фульміне» брав участь в операції з порятунку вцілілих членів екіпаєів транспортів «Каффаро» і «Ніколо Одеро», потоплених британською авіацією[8].

24 вересня «Фульміне» разом з «Лампо», «Альфредо Оріані» і «Страле» супроводжував конвой транспортів «Амстердам», «Кастельверде» і «Перла».

16-19 жовтня «Фульміне» разом з «Альфредо Оріані», «Вінченцо Джоберті», «Фольгоре», «Антоніотто Узодімаре», «Ніколозо да Рекко», «Себеніко» та декількох міноносців супроводжував з Неаполя в Триполі конвой транспортів «Беппе», «Марін Самудо», «Пробітас», «Паоліна» і «Катеріна». Під час переходу транспорти «Беппе» і «Катеріна» були торпедовані британським підводним чосном «Урсула». «Беппе» вдалось відбуксирувати в Триполі, а «Катеріна» затонула за 60 миль від Триполі[8][13].

Загибель ред.

Докладніше: Бій за конвой «Дуїсбург»

Пройшовши у жовтні ремонт та модернізацію, 7 листопада 1941 року «Фульміне» вирушив у свій останній похід. Він разом з есмінцями «Маестрале», «Грекале», «Лібеччо», «Еуро» і «Альфредо Оріані» був у складі ескорту конвою транспортів «Дуїсбург», «Сан Марко», «Саджітта», «Марія», «Ріна Коррадо», а також танкерів «Конте ді Місурата» і «Мінатітлан». Конвой мав доставити в Північну Африку 34 473 тонни військового майна та боєприпасів, 17 281 тонн палива, а також особовий склад поповнення. У дальньому супроводі були крейсери «Тренто», «Трієсте» та 4 есмінці: «Фучільєре», «Берсальєре», «Альпіно» та «Гранатьєре».

Вночі 9 листопада конвой був атакований британським З'єднанням K у складі крейсерів «Аврора», «Пінелопі» та есмінців «Ланс» і «Лайвлі». Перші постріли прозвучали о 00:57. За 5 хвилин «Пінелопі» і «Лайвлі» зосередили свій вогонь на «Фульміне». Протягом короткого періоду часу корабель отримав багато влучань в мостик та нижче ватерлінії і втратив хід. О 01:15 він перевернувся та затонув у точці з координатами 37°00′ пн. ш. 18°10′ сх. д. / 37.000° пн. ш. 18.167° сх. д. / 37.000; 18.167.

Під час британської атаки екіпаж «Фульміне» діяв героїчно. Командир корабля капітан III рангу Маріо Мілано втратив руку, але продовжував командувати і загинув разом з кораблем. Коли есмінець отримав серйозні пошкодження, старший артилерист «Фульміне», лейтенант Джованні Гарау кинувся до останньої справної гармати, обслуга якої загинула, і сам продовжував стріляти, допоки корабель не затонув[14]. Обоє посмертно були нагороджені Золотою медаллю «За військову доблесть»[15][16]. Загалом загинув 141 член екіпажу «Фульміне»[14].

Загалом за час війни «Фульміне» здійснив 97 місій (4 у складі флоту, 14 протичовнових патрулювань, 4 обстріли ворожого узбережжя, 37 конвоїв, 7 тренувальних, 31 перехід та інші операції), пройшовши 29 518 миль[1].

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Ct classe Dardo [Архівовано 2012-06-18 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Battle of Britain July 1940. Архів оригіналу за 14 березня 2011. Процитовано 20 червня 2020.
  3. ↑ La Notte di Taranto. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
  4. ↑ FAA Attack on Taranto, November 1940. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
  5. ↑ X Archimede- Richiesta informazioni — Betasom — XI Gruppo Sommergibili Atlantici. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 червня 2020.
  6. ↑ а б Battle of the Atlantic, January 1941. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 20 червня 2020.
  7. ↑ Royal Navy, World War 2, March 1941. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 20 червня 2020.
  8. ↑ а б в г д е Trentoincina. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
  9. ↑ Battle for Greece, Action off Sfax, April 1941. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 20 червня 2020.
  10. ↑ Hunt for Bismarck and sinking, May 1941 [Архівовано 2011-08-23 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Battle of the Atlantic, July 1941. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 20 червня 2020.
  12. ↑ Malta Convoy, Operation «Style», August 1941. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
  13. ↑ Attacks on OG75 and SC48, October 1941. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 20 червня 2020.
  14. ↑ а б Betasom — XI Gruppo Sommergibili Atlantici > Sistema Punteria Corazzate Littorio[недоступне посилання]
  15. ↑ http://www.marina.difesa.it. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 20 червня 2020.
  16. ↑ http://www.marina.difesa.it. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 20 червня 2020.

Посилання ред.

Література ред.

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
  • Эсминцы Второй мировой: первый в мире полный справочник /Александр Дашьян. — Москва: Эксмо: Яуза,2019,-416 с. ISBN 978-5-04-098439-8 (рос.)


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Fulmine_(1932)&oldid=39012544