Ескадрені міноносці типу «Дардо»

Ескадрені міноносці типу «Дардо»
Cacciatorpediniere della Classe Dardo
RCT Freccia cartolina.jpg
Італійський ескадрений міноносець «Фреччаа»
Служба
Тип/клас ескадрені міноносці
Попередній клас типу «Навігаторі»
Наступний клас типу «Фольгоре»
Держава прапора Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
State Flag of Greece (1863-1924 and 1935-1973).svg Королівство Греція
Належність Naval jack of Italy (ca. 1900-1946).svg Королівські ВМС Італії
Naval Ensign of Greece (1863-1924 and 1935-1970).svg Королівські ВМС Греції
Корабельня Італія Cantiere navale di Riva Trigoso
Cantiere navale di Sestri Ponente
Замовлено 8
Закладено 8
Спущено на воду 8
Введено в експлуатацію 1929—1933
На службі 1931—1946
Загибель 6
Бойовий досвід Громадянська війна в Іспанії
Окупація Албанії
Друга світова війна
Середземномор'я
Мальтійські конвої
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1 520 тонн (стандартна)
2 220 тонн (повна)
Довжина 95,95 м
Ширина 9,75 м
Висота 4,3 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Parsons
3 × парових котли Thornycroft
Гвинти 2
Потужність 44 000 к.с.
Швидкість 38,8 вузли (71,8 км/год)[1]
Дальність плавання 4 600 миль (8 520 км) на швидкості 12 вузлів
Екіпаж 165 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo
2 × 120-мм салютні гармати 120/15 OTO
Торпедно-мінне озброєння 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів
54 глибинні бомби
Зенітне озброєння 2 × 37-мм зенітних гармати 40/39 Mod. 1915
4 × 13,2-мм зенітні кулемети Breda Mod. 31

Ескадрені міноносці типу «Дардо» (італ. Cacciatorpediniere della Classe Dardo), також ескадрені міноносці типу «Фречча» — клас військових кораблів з 8 ескадрених міноносців, що випускалися італійськими суднобудівельними компаніями з 1929 до 1931 рік для Королівських ВМС Італії та Греції.

Ескадрені міноносці типу «Дардо»Редагувати

Королівські військово-морські сили ІталіїРедагувати

Корабель Виготовлювач Закладено Спущено У строю Статус
1 «Дардо»
«Dardo»
Odero, Сестрі-Поненті 23 січня 1929 6 липня 1930 25 січня 1932 24 квітня 1945 року був підірваний німцями при відступу в морському порту Генуї
2 «Фречча»
«Freccia»
Cantieri Navali del Tirreno e Riuniti, Сестрі-Леванте 20 лютого 1929 3 серпня 1930 21 жовтня 1931 8 серпня 1943 року затонув у порту Генуї внаслідок бомбардування союзної авіації
3 «Саетта»
«Saetta»
CNT, Сестрі-Леванте 27 травня 1927 17 січня 1932 10 травня 1932 3 лютого 1943 року підірвався на міні, встановленої мінним загороджувачем «Абдель», і затонув на північний схід від Бізерти
4 «Страле»
«Strale»
Cantiere navale di Sestri Ponente, Сестрі-Поненті 20 лютого 1929 26 березня 1931 6 лютого 1932 21 червня 1942 сів на мілину поблизу мису Бон, покинутий напризволяще. 6 серпня 1942 року торпедований і знищений британським ПЧ «Турбулент»

Королівські військово-морські сили ГреціїРедагувати

У 1929 році Греція замовила в Італії чотири есмінці типу «Дардо». Побудовані для грецького флоту кораблі («Ідра», «Спеце», «Псара» і «Кунтуріотіс») відрізнялися від оригінального проекту трохи коротшим корпусом, зменшеним містком і розміщенням артилерії в одинарних установках (4 × 1) по лінійно-піднесеної схемі.

Корабель Виготовлювач Закладено Спущено У строю Статус
1 «Ідра»
«Ύδρα»
Cantieri navali Odero, Сестрі-Поненті 21 жовтня 1931 листопад 1933 22 квітня 1941 року затонув у Саронічній затоці унаслідок авіаційного нальоту літаків Люфтваффе
2 «Спеце»
«Σπέτσαι»
Cantieri navali Odero, Сестрі-Поненті 1930 1932 травень 1933 У 1946 році списаний на брухт
3 «Псара»
«Ψαρά»
Cantieri navali Odero, Сестрі-Поненті 1932 1 травня 1933 20 квітня 1941 року затоплений у Саронічній затоці поблизу Мегари під час авіаційного нальоту німецьких літаків
4 «Кунтуріотіс»
«Κουντουριώτης»
Cantieri navali Odero, Сестрі-Поненті 1929 29 серпня 1931 листопад 1932 У 1946 році списаний на брухт

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Brescia, Maurizio (2012). Mussolini's Navy: A Reference Guide to the Regina Marina 1930–45. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-544-8. (англ.)
  • Gardiner, Robert; Chesneau, Roger (1980). Conway's All The World's Fighting Ships 1922–1946. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-146-7. (англ.)
  • Whitley, M.J. (2000). Destroyers of World War 2: An International Encyclopedia. Cassell Publishing. ISBN 1-85409-521-8. (англ.)
  • Брагадин М. А. Битва за Средиземное море. Взгляд побежденных. — М.: АСТ, 2001. — 624 с. — 8000 экз. — ISBN 5-17-002636-6.(рос.)
  • Дашьян А. В., Патянин С. В., Митюков Н. В., Барабанов М. С. Флоты Второй мировой. — М.: Яуза, Коллекция, Эксмо, 2009. — 608 с. — 2500 экз. — ISBN 978-5-699-33872-6.(рос.)

ПриміткиРедагувати

Виноски
Джерела
  1. у дійсності швидкість рідко перевищувала 30 вузлів (55,56 км/год)