Вікіпедія

Sacabambaspis

Sacabambaspis
Час існування: діпін[en]—сандбій[en]
Скам'янілість сакабамбаспіса
Скам'янілість сакабамбаспіса
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Безщелепні (Agnatha)
Клас: Парноніздрьові (Pteraspidomorphi)
Родина: Арандаспіди[en] (Arandaspida)
Рід: Sacabambaspis
Типовий вид
†Sacabambaspis janvieri
Gagnier, Blieck & Rodrigo, 1986
Види
  • S. janvieri Gagnier, Blieck & Rodrico, 1986
Посилання
Вікісховище: Sacabambaspis
Fossilworks: 34203

Сакабамбаспіс (Sacabambaspis) — вимерлий рід безщелепних риб, що жив в ордовицькому періоді 461—450 млн років тому. Жив на мілководді на континентальних околицях Гондвани[1]. Це найвідоміший арандаспід з багатьма відомими зразками.

Опис

ред.
 
 
Реконструкція сакабабаспіса

Сакабамбаспіс був приблизно 25 сантиметрів завдовжки. За формою тіла віддалено нагадував пуголовка з великою головою, пласким тілом, звивистим хвостом і відсутністю плавників. У нього були характерні, розташовані спереду очі, схожі на автомобільні фари[2].

Броня

ред.

Сакабамбаспіс мав лицьовий щиток, що складався з великої верхньої (дорсальної) пластини, який підіймався до невеликого гребеня по середній лінії тіла, і глибоко вигнутої нижньої (вентральної) пластини. Цей лицьовий щиток був вкривали характерні краплеподібні горбки або горбки у формі дубового листка[3][4]. Крім того, він мав вузькі відгалуження, які з'єднували ці дві пластини з боків і прикривають зяброву щілину[3]. Очі були висунуті далеко вперед, а між ними, можливо, розміщались дві маленькі ніздрі. Вважається, що вони були оточені кісткою ендоскелету в крайній передній частині голови, що є однією з характерних ознак арандаспід[3][4]. Решта тіла була вкрита довгими, схожими на паски лусочками за головним щитком[3].

Хвіст

ред.

Хвіст сакабамбаспіса складався з відносно великих спинної та черевної перетинок і видовженої хорди, задній кінець якої був облямований невеликою плавниковою перетинкою. Така будова хвоста явно відрізняється від гетеростраків, яких зараз об'єднують з арандаспідами та астраспідами[en] в кладу Pteraspidomorphi — парноніздрьові (Gagnier, 1993, 1995; Donoghue та Smith, 2001; Sansom та інші, 2005), у яких хвостовий плавець виглядає дифіцеркальним (тобто симетричним) і укріплений кількома великими радіальними члениками (Janvier, 1996)[5][6][7][8][9][10].

Історія відкриття

ред.
 
Зразок сакабамбаспіса в Музеї природничої історії, Париж.

Сакабамбаспіс названий на честь міста Сакабамба, департамент Кочабамба, Болівія, де були знайдені перші скам'янілості цього роду[11]. S. janvieri (Gagnier, Blieck та Rodrico, 1986) — типовий вид роду, відомий з формації Ансальдо. Всього відомо 30 особин цього болівійського виду, які скупчилися на дуже обмеженій території, що, як вважають, є наслідком загибелі риби, ймовірно, через раптовий приплив прісної води після сильного шторму. Вони були знайдені в одній локації з великою кількістю язичкових брахіоподів, які також загинули в той самий час[12].

Невизначені зразки (описані як «Sacabambaspis sp.») були знайдені в багатьох країнах, що відповідають околицям Гондвани. Янг у 1997 р. описав скам'янілості цього роду з алевроліту Стокса та пісковику Кармайкла в Центральній Австралії[13]. Окремі лусочки, знайдені в алевроліті Хорн-Крік з Центральної Австралії, мають дуже схожий орнамент з болівійськими лусочками[12]. Також повідомлялося про зразки з Аргентини[14]. Sansom та ін. у 2009 описали зразки з формації Амдех в Омані на Аравійському півострові[1]. Оманські знахідки показали, що риба була присутня по всій периферії стародавнього континенту Гондвани, а не тільки в південних регіонах, як це було раніше засвідчено знахідками з Південної Америки та Австралії.

Палеобіологія

ред.

Хоча він не мав щелеп, рот Sacabambaspis janvieri був вистелений майже 60 рядами маленьких кісткових пластинок, які, ймовірно, були рухомими, щоб забезпечити більш ефективну смоктальну дію шляхом розширення і скорочення ротової порожнини та глотки[12].

Скам'янілості сакабамбаспіса демонструють чіткі ознаки сенсорної структури (система бічних ліній). Це лінія пор, у кожній з яких розташовані відкриті нервові закінчення, здатні вловлювати незначні рухи у воді, наприклад, хижаків. Розташування цих органів у вигляді прямих ліній дозволяє рибі визначати напрямок і відстань, звідки надходить хвилювання у воді[4].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Sansom, Ivan J.; Miller, C. Giles; Heward, Alan; Davies, Neil S.; Booth, Graham A.; Fortey, Richard A.; Paris, Florentin (2009-03). Ordovician Fish from the Arabian Peninsula. Palaeontology (англ.). Т. 52, № 2. с. 337—342. doi:10.1111/j.1475-4983.2009.00846.x. ISSN 0031-0239. Процитовано 21 листопада 2023.
  2. ↑ Janvier, Philippe (1 січня 1997). Arandaspida. tolweb.org (англійською) . The Tree of Life Web Project. Процитовано 21 листопада 2023.
  3. ↑ а б в г Benton, Michael J. (2005). Vertebrate Palaeontology (англійською) (вид. третє). a Blackwell Publishing Company. с. 467. ISBN 978-0632056378.
  4. ↑ а б в Ahlberg, Per Erik, ред. (2001). Major Events in Early Vertebrate Evolution: Palaeontology, Phylogeny, Genetics and Development (англійською) (вид. перше). Лондон: CRC Press. с. 448. doi:10.1201/b12434. ISBN 978-0415233705.
  5. ↑ Pradel, Alan; Sansom, Ivan. J; Gagnier, Pierre-Yves; Cespedes, Ricardo; Janvier, Philippe (22 лютого 2007). The tail of the Ordovician fish Sacabambaspis. Biology Letters (англ.). Т. 3, № 1. с. 73—76. doi:10.1098/rsbl.2006.0557. ISSN 1744-9561. PMC 2373808. PMID 17443969. Процитовано 21 листопада 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  6. ↑ Gagnier, Pierre-Yves (1993). Sacabambaspis janvieri, vertébré ordovicien de Bolivie. II: Analyse phylogénétique. Sacabambaspis janvieri, vertébré ordovicien de Bolivie. II: Analyse phylogénétique (французькою) . Т. 79, № 2. с. 119—166. ISSN 0753-3969. Процитовано 21 листопада 2023.
  7. ↑ Gagnier, Pierre-Yves (1995). Ordovician vertebrates and Agnathan phylogeny. Bulletin du Muséum national d'Histoire naturelle, 4ème série – section C – Sciences de la Terre, Paléontologie, Géologie, Minéralogie (англ.). Т. 17, № 1-4. с. 1—37. Процитовано 21 листопада 2023.
  8. ↑ Donoghue, Philip C. J.; Smith, M. Paul (2001-03). The anatomy of Turinia pagei (Powrie), and the phylogenetic status of the Thelodonti. Transactions of the Royal Society of Edinburgh: Earth Sciences (англ.). Т. 92, № 1. с. 15—37. doi:10.1017/S026359330000002X. ISSN 0263-5933. Процитовано 21 листопада 2023.
  9. ↑ Sansom, Ivan J; Donoghue, Philip C.J; Albanesi, Guillermo (22 грудня 2005). Histology and affinity of the earliest armoured vertebrate. Biology Letters (англ.). Т. 1, № 4. с. 446—449. doi:10.1098/rsbl.2005.0349. ISSN 1744-9561. PMC 1626355. PMID 17148229. Процитовано 21 листопада 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  10. ↑ Janvier, Philippe (22 серпня 1996). Early Vertebrates (англ.). Oxford University PressOxford. doi:10.1093/oso/9780198540472.001.0001. ISBN 978-0-19-854047-2.
  11. ↑ Gagnier, Pierre-Yves; Blieck, Alain R.M.; S., Gabriela Rodrigo (1986-01). First Ordovician vertebrate from south America. Geobios (англ.). Т. 19, № 5. с. 629—634. doi:10.1016/S0016-6995(86)80058-4. Процитовано 21 листопада 2023.
  12. ↑ а б в Monroe, M. H. (30 листопада 2011). Arandaspis prionotolepis. austhrutime.com (англійською) . Процитовано 21 листопада 2023.
  13. ↑ Young, G. C. (16 квітня 1997). Ordovician microvertebrate remains from the Amadeus Basin, central Australia. Journal of Vertebrate Paleontology (англійською) . Т. 17, № 1. с. 1—25. doi:10.1080/02724634.1997.10010948. ISSN 0272-4634. Процитовано 21 листопада 2023.
  14. ↑ Albanesi, G.L.; Astini, R. (2002). Fauna de conodontes y Sacabambaspis janvieri (vertebrata) en el Ordovícico medio de la Cordillera Oriental Argentina (іспанською) . Implicancias estratigráficas y paleogeográficas.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Sacabambaspis&oldid=42321527