SMS Zähringen
«Церінген» (нім. SMS Zähringen) — німецький військовий корабель, пре-дредноут типу «Віттельсбах» Імператорських військово-морських сил Німеччини. Перший корабель, названий на честь Церінгенів, старовинний німецький рід зі Швабії.
| «Церінген» | ||
|---|---|---|
| SMS Zähringen | ||
 | ||
| Пре-дредноут «Церінген». 1902 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | пре-дредноут типу «Віттельсбах» | |
| Держава прапора | .svg){kind=small} Німецька імперія.svg){kind=small} Веймарська республіка.svg){kind=small} Третій Рейх
| |
| Належність |  Імператорські військово-морські сили Німеччини Рейхсмаріне Крігсмаріне
| |
| На честь | Церінгени — старовинний німецький рід із Швабії | |
| Корабельня | Friedrich Krupp Germaniawerft, Кіль
| |
| Первинна вартість | 22275000 золотих марок | |
| Закладено | 21 листопада 1899 | |
| Спущено на воду | 12 червня 1901 | |
| Введено в експлуатацію | 25 жовтня 1902 | |
| На службі | 1902–1920 | |
| Виведений зі складу флоту | 11 березня 1920 | |
| Статус | 26 березня 1946 року затоплений як блокшип у бухті Готенгафена | |
| Бойовий досвід | Перша світова війна Битва на Балтійському морі * Бій у Ризькій затоці | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 11774 тонни (стандартна) 12798 тонн (повна) | |
| Довжина | 126,8 м (загальна) | |
| Ширина | 22,8 м | |
| Осадка | 7,95 м | |
| Бронювання | Головний пояс: 100—225 мм Палуба: 50 мм Башти головного калібру: 250 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 8 водотрубних вугільних парових котлів 3 парові машини потрійного розширення | |
| Гвинти | 3 гвинти | |
| Потужність | 13 810 к.с. | |
| Швидкість | 18 вузлів (33 км/год) | |
| Дальність плавання | 5000 морських миль (9300 км) на швидкості 10 вузлів (18,6 км/год) | |
| Екіпаж | 680 офіцерів і матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 4 (2 × 2) × 240-мм корабельні гармати SK L/40 18 × 150-мм корабельних гармат SK L/40 12 × 88-мм швидкострільних гармат SK L/30 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 × 450-мм торпедних апаратів | |
«Церінген» був закладений 21 листопада 1899 року на верфі компанії Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. 12 червня 1901 року він був спущений на воду, а 25 жовтня 1902 року увійшов до складу ВМС Німецької імперії. Основним озброєнням лінкора була батарея з чотирьох 240-мм гармат і корабель розвивав максимальну швидкість 18 вузлів (33 км/год).
Корабель служив у складі I ескадри німецького флоту протягом більшої частини своєї кар'єри в мирний час, з 1902 по 1910 роки. Протягом цього періоду він залучався до щорічних інтенсивних навчань і тренувань Флоту відкритого моря, а також здійснював візити ввічливості до зарубіжних країн. Він був виведений з експлуатації у вересні 1910 року, але був відновлений у 1912 році для виконання обов'язків в ролі навчального корабля. В цей період пре-дредноут зіткнувся з міноносцем, що унаслідок морської катастрофи затонув.
Після початку Першої світової війни в серпні 1914 року «Церінген» повернули до активної служби в IV бойовій ескадрі. Лінкор брав участь у бойових діях у Балтійському морі проти російського флоту. У серпні 1915 року лінкор залучався до битви в Ризькій затоці,[Прим. 1], але жодного разу не бився з російськими кораблями. Наприкінці 1915 року через неукомплектованість екіпажу та загрозу британських підводних човнів, що діяли на Балтиці, змусили командування Кайзерліхмаріне вивести до резерву старі лінкори, такі як «Церінген».
З 1917 року «Церінген» виконував функції корабля-мішені для підготовки торпедних екіпажів. У середині 1920-х років його було серйозно реконструйовано та обладнано для використання в ролі радіокерованого корабля-мішені. Він служив до 1944 року, коли його потопили в Готенгафені британські бомбардувальники під час Другої світової війни. Німці, що відступали, підняли корабель і перемістили його до гирла гавані, де затопили його, щоб заблокувати порт. У 1949—1950 роках «Церинген» був розібраний на брухт на місці.
Див. також
ред.Примітки
ред.- Виноски
- ↑ Корабель входив до складу сил Балтійського флоту, що складалися з IV ескадри: броненосці «Брауншвейг», «Ельзас», «Віттельсбах», «Веттін», «Мекленбург», «Швабен», «Церінген», розвідувальної групи Балтійського моря: крейсери «Рун», «Принц Генріх», «Аугсбург», «Бремен», «Любек» і «Тетіс», есмінці V99 і V100, легких сил: VIII и X флотилії есмінців (11 есмінців), II дивізіон тральщиків (14 од.), підводних сил: U-9, U-26, UC-4 та допоміжного мінного загороджувача «Дойчлянд»
- Джерела
Посилання
ред.Література
ред.| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SMS Zähringen |
- Grießmer, Axel (1999). Die Linienschiffe der Kaiserlichen Marine: 1906—1918; Konstruktionen zwischen Rüstungskonkurrenz und Flottengesetz. Bonn: Bernard & Graefe Verlag. ISBN 978-3-7637-5985-9.(нім.)
- Herwig, Holger (1998) [1980]. «Luxury» Fleet: The Imperial German Navy 1888—1918. Amherst: Humanity Books. ISBN 978-1-57392-286-9.
- Staff, Gary (2010). German Battleships: 1914—1918. Vol. 1. Oxford: Osprey Books. ISBN 978-1-84603-467-1.