Нориця (ссавець)

рід ссавців
(Перенаправлено з Myodes)

Нори́ця[1] (Myodes Pallas, 1811, syn. Clethrionomys) — рід лісових гризунів з родини хом'якових (підродина щурових, Arvicolinae), широко поширений і на теренах України.

Нориця
Період існування: пізній пліоценнаш час
Myodes rutilusтиповий вид
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Хом'якові (Cricetidae)
Підродина: Щурові (Arvicolinae)
Триба: Myodini
Рід: Нориця (Myodes)
Pallas, 1811
Вікісховище: Myodes

Один з родів коренезубих безцементних щурових (Arvicolinae), яких відносять до триби Clethrionomyini Hooper & Hart, 1962 або триби Myodini з родини хом'якових (Cricetidae).

Назва

ред.

Українська назва не є усталеною, і рід інколи позначають як «руда нориця», «лісова полівка» тощо, залишаючи назву «нориця» для позначення більш широкої групи, часто всієї підродини Arvicolinae.

Наукова назва роду також не усталена. У літературі першої пол. XX ст. рід звичайно позначали як Evotomys, у другій пол. XX ст. — як Clethrionomys, з кінця 19 і поч. XX ст. — як Myodes. Наразі з'явилися публікації (Павлінов та ін.) щодо необхідності повернення назви Clethrionomys, проте у поточному зведенні «Види ссавців світу» (2005) прийнято саме Myodes.

Види нориці

ред.

Відомо 12 видів цього роду:

Нориці в Україні

ред.

В Україні рід представлений одним видом — нориця руда, або лісова (Myodes glareolus). Це один з найзвичайніших видів, який останнім часом демонструє виразну тенденцію до розширення ареалу, у тому числі вглиб степової зони по мережі лісосмуг та приміських зелених зон[2].

Виноски

ред.
  1. Загороднюк, І. В.; Ємельянов, І. Г. Таксономія і номенклатура ссавців України // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2012. — № 10. — С. 5–30.
  2. * Загороднюк І. В. Нориці (Arvicolidae) в басейні Сіверського Дінця: криптичне різноманіття, біотопний розподіл та динаміка ареалів [Архівовано 26 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Вісник Харківського національного університету. Серія «Біологія», 2008. — № 7 (814). — С. 74–93.

Література

ред.