Щурові, або Норицеві
Час існування: пізній міоцен — наш час
Rötelmaus.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Надряд: Euarchontoglires
Ряд: Гризуни (Rodentia)
Надродина: мишуваті (Muroidea)
Родина: Щурові (Arvicolidae)
Підродина: Arvicolinae
Gray, 1821
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Arvicolinae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Arvicolinae
EOL logo.svg EOL: 2847171
ITIS logo.svg ITIS: 552325
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 39087
Fossilworks: 67892

Щурові, або норицеві, або полівкові (Arvicolidae) — родина мишовидих гризунів (Rodentia Muroidea), що включає близько 100 сучасних видів дрібних тварин. Нерідко розглядають як підродину родини хом'якових (Cricetidae), але завжди у складі надродини мишуваті (Muroidea).

Таксономія та філогеніяРедагувати

Типовий рідРедагувати

Типовий рід родини — щур (Arvicola Lacepede), представлений у фауні України двома сучасними видами: щуром водяним (Arvicola amphibius) і щуром гірським (Arvicola scherman).

Ранг групиРедагувати

Найчастіше нориць (=полівкові, УРЕ 1981, c. 468) розглядають як окрему родину (Arvicolidae), близьку до родин хом'якових (Cricetidae), піщанкових (Gerbillidae) і мишачих (Muridae). У менш дробних класифікаціях нориць розглядають як підродину родини хом'якових (Cricetidae s.l.), у ще менш розгалужених класифікаціях всі названі групи розглядають у складі великої родини мишових (= мишиних, Muridae s.l.).

ФілогеніяРедагувати

 
жуйна поверхня M1 щура (Arvicola) — ключ до вивчення філогенії

Нориць звичайно розглядають як групу, що є похідною від давніх хом'якових. Найбільш відокремленою, найдавнішою і найпримітивнішою групою норицевих є сліпушки (триба Ellobiusini), найбільш молодою і різноманітною за видовим складом є т. зв. «сірі нориці» (триба Arvicolini). У дослідженнях викопних фаун величезне значення мають строкатки (триба Lagurini), представлені у сучасній фауні Європи єдиним видом — строкаткою степовою (Lagurus lagurus). Прабатьками сучасних щурових розглядають рід Baranomys із підродини Baranomyinae родини Cricetidae.

Обсяг і типові представникиРедагувати

Здебільшого це невеликі тварини, вкрити щільним хутром, такі як полівки (Microtus) і лемінги, деякі, такі як сліпунець (Ellobius talpinus) та Hyperacrius, пристосувалися до підземного способу життя. Інші, такі як ондатра (Ondatra), неофібер (Neofiber) і щур (Arvicola), крупніші та пристосовані до водного життя.

Погляди на видовий обсяг родини постійно змінюються, то у бік подрібнення видів, то у бік об'єднання їх. Загальною тенденцією є подрібнення класифікації.

Найвідомішими у складі фауни України видами є щур водяний (Arvicola amphibius), ондатра (Ondatra zibethicus) (адвентивний вид), «полівка звичайна» (Microtus arvalis). Останній вид має кілька видів-двійників і представлений у фауні України і суміжних країн трьома близькими видами.

Триби та родиРедагувати

 
Череп і щелепи нориці рудої (Myodes glareolus) та жуйна поверхня молярів — важливі ознаки в розрізненні родів і видів щурових

Класифікація щурових є дуже добре деталізованою у зв'язку з великим видовим різноманіттям, значною роллю у полеозоологічних реконструкціях та великим господарським значенням. У дослідженнях таксономії сучасних форм група є надзвичайно цікавою через велику мінливість хромосомних чисел (2n = 18-62) та значну морфологічну мінливість. Важливим фактором успішних і детальних ревізій групи є також велика мінливість ознак зубної системи (зокрема, морфології жуйної поверхні кутніх зубів, особливо M1 та M3).

При класифікуванні родів завжди звертають увагу на дві системи морфологічних ознак:

  • на краніальні особливості (пропорції черепа, розвиток твердого піднебіння, слухові барабани)
  • на морфологію кутніх зубів (наявність коренів, цементу, складність жуйної поверхні M1 та M3)[1]

група коренезубих і безцементнихРедагувати

 
Ellobius talpinus — сліпушок степовий: унікальний вид щурових у фауні України
 
ондатра болотяна (Ondatra zibethicus) акліматизована в Україні
 
Нориця руда (Myodes glareolus) — типовий мешканець лісів Європи
  • Триба Ondatrini Gray, 1825
    • ондатра — Ondatra Link, 1795 (іноді виділяють у підродину Ondatrinae у складі родини Arvicolidae[2])
    • Ogmodontomys Hibbard 1941 (іноді виділяють у підродину Ondatrinae у складі родини Arvicolidae[2])
  • Триба Clethrionomyini Hooper & Hart, 1962
    • Alticola Blanford, 1881.
    • Arborimus Taylor, 1915.
    • нориця — Myodes Pallas, 1811
    • Dinaromys Kretzoi, 1955
    • Eothenomys Miller, 1896
    • Hyperacrius Miller, 1896
    • Phaulomys Thomas, 1905
    • Phenacomys Merriam, 1889
    • Dolomys Nehring, 1898
    • Pliomys Méhely, 1914
    • Guildayomys Zakrewski, 1984 (іноді виділяють у підродину Pliophenacomyinae у складі родини Arvicolidae[2])
    • Pliolemmus Hibbard, 1937 (іноді виділяють у підродину Pliophenacomyinae у складі родини Arvicolidae[2])
    • Pliophenacomys Hibbard, 1937 (іноді виділяють у підродину Pliophenacomyinae у складі родини Arvicolidae[2])
    • Propliophenacomys Martin, 1975 (іноді виділяють у підродину Pliophenacomyinae у складі родини Arvicolidae[2])

група некоренезубих і безцементнихРедагувати

  • Триба Dicrostonychini Kretzoi, 1955
    • Dicrostonyx Gloger, 1841 (іноді виділяють у підродину Discrostonychinae у складі родини Arvicolidae[2])
    • Predicrostonyx Guthrie & Matthews, 19711 (іноді виділяють у підродину Discrostonychinae у складі родини Arvicolidae[2])

група некоренезубих і цементнихРедагувати

 
Synaptomys cooperi — болотяний лемінг
 
Lasiopodomys brandtii — брандтова нориця
 
полівка «звичайна», Microtus arvalis — надвид, що включає 8-10 видів-двійників і морфологічно близьких видів
  • Триба Lemmini Gray, 1825
    • лемінг — Lemmus Link, 1795 (іноді виділяють у підродину Lemminae у складі родини Arvicolidae[2])
    • Plioctomys Suchov, 1976 (іноді виділяють у підродину Lemminae у складі родини Arvicolidae[2])
    • Mictomys (іноді виділяють у підродину Lemminae у складі родини Arvicolidae[2])
    • Synaptomys Baird, 1858 (іноді виділяють у підродину Lemminae у складі родини Arvicolidae[2])
    • Myopus Miller, 1910

Невизначений статусРедагувати

ПоширенняРедагувати

Норицеві мають голарктичне розповсюдження та являють собою одну з головних груп мишовидих гризунів (Myomorpha) як Старого Світу, так і Нового Світу. Добре пристосовані до мешкання під снігом узимку, не впадаючи у сплячку. Характеризуються значними коливаннями у численності популяцій.

ЗначенняРедагувати

Представники родини є ключовою групою у вивченні пліоценових і плейстоценових фаун Голарктики (у т.к. й на території України) і є об'єктом біостратиграфічних, палеофауністичних і палеоекологічних досліджень і реконструкцій. Тільки в Україні і на матеріалах з України та суміжних країн підготовлено не менше 10 дисертацій щодо викопних норицевих (Л. Рековець, О. Тесаков та ін.)

У сучасній фауні щурові є об'єктом особливої уваги станцій захисту рослин і, як активні учасники низки зоонозів (лептоспіроз, туляремія тощо), — об'єктами уваги відділів особливо-небезпечних інфекції в обласних санепідемстанціях.

Див. такожРедагувати

виноскиРедагувати

  1. M1 та M3 — стандартні позначення першого нижнього та третього (останнього) верхнього кутніх зубів, морфологія жуйної поверхні яких відіграє визначну роль у діагностиці і систематичних та філогенетичних дослідженнях цієї груп мишоподібних.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с Martin, R. A. Arvicolidae // Evolution of Tertiary Mammals of North America. — Cambridge University Press, 2008. — С. 480–497. — DOI:10.1017/CBO9780511541438.029.

Література в інтернетіРедагувати