Відкрити головне меню

Messerschmitt Me 264 — прототип німецького стратегічного бомбардувальника та далекого морського розвідника завершального етапу Другої світової війни розробки Вільгельма Мессершмітта. Стартуючи з Франції, Me 264 повинен був бомбардувати Нью-Йорк та інши міста східного узбережжя США і повертатися назад[1].

Messerschmitt Me 264
плпш
Призначення: Стратегічний бомбардувальник
Далекий морський розвідник
Перший політ: 23 грудня 1942
На озброєнні у: Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Розробник: Messerschmitt
Виробник: Messerschmitt
Всього збудовано: 3
Конструктор: Wolfgang Degel, Paul Konrad та Woldemar Voigt
Екіпаж: 8 осіб
Двигуни: 4

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Messerschmitt Me 264 розвідник. 1942

Компанія Messerschmitt 1937 почала проектувати літак для супердальнього перельоту Берлін-Токіо для перевезення Олімпійського вогню. На його базі був збудований літак-розвідник Me 261[2]. Одночасно з досвідом його будівництва розпочались роботи над 4-моторним бомбардувальником, який повинен був до 20.000 км перевозити 5.000 кг бомб. Через розробку Bf 109, Bf 110 роботи над ним призупиняли. Влітку і восени 1940 міністерство авіації озвучило необхідність будівництва бомбардувальників з дальністю 12.000 км для перельоту з Франції до США і назад. тому 20 грудня 1940 Віллі Мессершмітт залучив до роботи над бомбардувальником Вольфганга Дегеля, Пауля Конрада, Вальдемара Фойгта.

На початку 1941 у Messerschmitt замовили 6 прототипів Проекту 1061 — Me 264. При вдалих випробуваннях мали замовити ще 24 літаки. 22 січня 1941 Люфтваффе зажадало літаки дальної авіації для підводної війни. Серед Focke-Wulf Fw 200, Heinkel He 177, Blohm & Voss BV 222 Wiking, Messerschmitt Me 261/264 обрали останній. У Messerschmitt запропонували можливість дозаправки у повітрі бомбардувальника з дальністю польоту 18100 км при навантаженні 5000 кг бомб чи 26400 км без бомб. Такому 6-моторному літаку пропонували надати позначення Me 364. Опирались на успішний досвід дозаправки Fw 58 і Ju 90, що було відхилено.

На початку 1942 через зміну політичної ситуації скоротили до 3 число дослідних Me 264, перший з яких Me 264 V1 23 грудня 1942 виконав перший політ. Він не мав оборонного озброєння, повинен був донести до Нью-Йорку 18000 кг бомб на недосяжній для винищувачів висоті. Для пришвидшення роботи на нього встановили 4 гондоли від Junkers Ju 88А з моторами Jumo 211J-1[3]. Через вступ США у війну були офіційно сформовані вимоги до «Америк-Бомбера» — наявність оборонного озброєння, збільшення бомбового навантаження, що можна було здійснити на Me 264В (Ме 364). Його конкурентами виступили Junkers Ju 390, модернізацією Fw 300A — Ta 400 (нім.) (готовність 1947). Два Me 264 належало переробити у дальні морські розвідники.

У березні 1943 було озвучено вимоги Технічного комітету до Me 264 V2, на який мали встановити 14-циліндрові мотори BMW 801D (нім.) з системою форсування GM 1, прикрити корпус 1000 кг панцирного захисту, встановити кулемети. Через високу ступінь готовності його вирішили завершити без змін, які провести на Me 264 V3 — прототипу серії Ме 264А. Наприкінці 1943 перед льотними випробуваннями Me 264 V2 був знищений внаслідок бомбардування.

Me 264 V3 отримав передню башту з 13-мм кулеметом MG 131 (ще один в носі, два з боків) і задню з 20-мм гарматою MG 151 (друга знизу). У бомболюку розміщувалось 3000 кг бомб, за ним 3 камери Rb 50/30. Для старту з перевантаженням використовували 6 ракетних прискорювачів, додаткові колеса на бічних стійках, що скидались.

18 липня 1944 при бомбардуванні був знищений прототип Me 264, компоненти прототипів V4, V5 і 80 % виробничих потужностей. 23 вересня 1944 всі роботи по Me 264 згорнули.

МодифікаціїРедагувати

На базі Messerschmitt Me 264 пропонувалось провести зміни моторів. 4×Jumo 213 або 4×BMW 801 доповнити двома турбореактивними Jumo 004; 4×BMW 801TG і турбореактивні 2×BMW 018; турбореактивні 2×BMW 028.

Єдиний збережений Me 264 переробили для випробовування парової турбіни в 6000 к.с. при 6000 об/*хв. з повітряним гвинтом діаметром 5,3 м. Як паливо випробовували суміш 65 % вугільного пилу і 35 % бензину.

Технічні параметри Messerschmitt Me 264Редагувати

Параметр Значення[4]
Екіпаж 8
Довжина 20,90 м
Розмах крил 43,00 м
Висота 4,3 м
Мотори 4 × BMW 801 D
Потужність 4 × 1.700 к.с.
Максимальна швидкість 545 км/год
Максимальна дальність польоту 15.000 км
Робоча висота польоту 8000 м

ЛітератураРедагувати

  • Theodor Kellenter: Das Erbe Hitlers — Ein Lexikon Ellenbogen, стор. 147—149 (нім.)
  • «Amerikabomber» contra «Großraumtransporter», 2 ungleiche Konkurrenten. Messerschmitt Me 264 & Junkers Ju 390. LAUTEC Software und Medien GmbH, Siegen 2004, (Luftfahrt history 4, ZDB-ID 2209511-1) (нім.)
  • Forsyth, Robert; Laurier, Jim; Hector, Gareth (2016). Messerschmitt Me 264 Amerika Bomber. X-Planes 2. Osprey Publishing. ISBN 978-1-4728-1467-8. 

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Luft '46
  2. Messerschmitt Me 261 (нім.)
  3. Junkers Jumo 211[de]
  4. AIR International Januar 1975, стор. 47

Див. такожРедагувати