Megamonodontium mccluskyi
Час існування: міоцен,
16–11 млн р. т.
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Павукоподібні (Arachnida)
Ряд: Павуки (Araneae)
Родина: Barychelidae
Рід: Megamonodontium
McCurry, Frese & Raven, 2023
Вид: Megamonodontium mccluskyi
McCurry, Frese & Raven, 2023
Посилання
Віківиди: Megamonodontium

Megamonodontium mccluskyi — викопний вид павуків сучасної родини Barychelidae, що існував в Австралії у міоцені (16-11 млн років тому).[1]

Назва ред.

Назва роду Megamonodontium складається з двох частин: префікса «mega», який означає «велетенський», та «monodontium», що вказує на близькість до сучасного роду Monodontium. Вид mccluskyi названо на честь Саймона МакКласкі, який знайшов типовий екземпляр у червні 2020 року і передав його в палеонтологічну колекцію Австралійського музею. МакКласкі на волонтерських засадах допомагав у палеонтологічних розкопках.

Рештки ред.

Відбиток павука виявлений у родовищі скам'янілостей McGraths Flat за 25 км на північний схід від міста Галгонг у штаті Новий Південний Уельс на південному сході Австралії. Скам'янілість збереглася в дрібнозернистій гетитовій матриці з низьким вмістом кремнезему, яка була датована міоценом (11-16 млн.р.т.) на основі пилку та спор.

Опис ред.

Megamonodontium відрізняється від Tungari kenwayae тим, що перша нога довша за другу, а від усіх видів Zophorame — міцними ногами, відсутністю добре розвинених скопул та менш стрункими головою і черевцем. Megamonodontium відрізняється від свого ймовірного родича Monodontium тим, що форма панцира асиметрична навколо середньої точки, з найширшою точкою в задній третині. У Monodontium панцир асиметричний навколо середньої точки. Megamonodontium також приблизно в п'ять разів більший за відомих представників Monodontium (10 проти 2 мм).[2]

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Matthew R. McCurry, Michael Frese and Robert Raven. 2023. A Large Brush-footed Trapdoor Spider (Mygalomorphae: Barychelidae) from the Miocene of Australia. Zoological Journal of the Linnean Society. zlad100, DOI: 10.1093/zoolinnean/zlad100
  2. Novataxa