Відкрити головне меню

ІсторіяРедагувати

Паротяг розробили для Південної залізниці (нім. Südbahn), де через зростання обсягів перевезень виникла потреба у потужному паротязі з більшим числом привідних осей. Карл Ґьолсдорф спроектував перший паротяг з 5 зчіпними осями. Паротяг мав систему зміщення осей Річарда фон Гельмголця (нім. Richard von Helmholtz), що дозволяло легше проходити повороти. Фабрики Lokomotivfabrik Floridsdorf[2], Wiener Neustädter Lokomotivfabrik[3], Lokomotivfabrik der StEG[4], Böhmisch-Mährischen Maschinenfabrik виготовили 181 паротяг KkStB 180 з колісною формулою E n2v (1901-1908). Паротяги з потужністю 1050 к.с. рухатись на схилі 10° з потягом 700 т з швидкістю 20 км/год, схил 37° з вантажем 190 т з швидкістю 15 км/год. Згодом випустили 58 паротягів модифікації KkStB 180.5 з пароперегрівачами і колісною формулою E t2v. Паротяги знаходились у депо багатьох станцій Чехії, Австрії і на станції Стрий. Паротяги використовувались на залізницях Ferrovie dello Stato (50 шт. FS 477), Československé státní dráhy (105 ČSD 523.0), Polskie Koleje Państwowe (11 Tw11), Jugoslovenske Železnice (JDŽ 135), Căile Ferate Române (CFR 180), Österreichische Bundesbahnen (61 BBÖ 180) до 1960-х років, а останні були зняті з ліній 1970 р.

Технічні дані паротяга KkStB 180Редагувати

Розміри Параметри
Роки випуску 1900-1909
Країна-виробник Австро-Угорська імперія
Завод-виробник див. вище
Ширина колії 1435 mm
Тип E n2v • E t2v
Кількість циліндрів 2
Діаметр циліндрів 560/850 мм
Хід поршня 632 мм
Діаметр рушійних коліс 1258 мм
Загальна база рушійних коліс 5.600 мм
Загальна база коліс з тендером 12.546 мм
Тиск пари 14 атм.
Кількість труб нагріву 264
Площа труб нагріву 190,0 м² • 134,5 м² • 190,3 м²
Площа колосникових грат 3,00 м² • 3,42 м²
Маса паротяга порожнього 59,0 т • 60,0 т
Маса паротяга робоча 65,7 т • 66,5 т
Швидкість 50 км/год
Довжина 17,282 м
Висота 4,570 м
Тендер 9, 56, 156, 256, 76, 86, 88

ДжерелаРедагувати

  • Verzeichnis der Lokomotiven, Tender, Wasserwagen und Triebwagen der k. k. österreichischen Staatsbahnen und der vom Staate betriebenen Privatbahnen nach dem Stande vom 30. Juni 1917. 14. Auflage, Verlag der k. k. österreichischen Staatsbahnen, Wien 1918
  • Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837–1918. Verlag Slezak, 1978. ISBN 3-900134-40-5
  • Helmut Griebl, ČSD-Dampflokomotiven. Teil 2. Verlag Slezak, Wien 1969
  • Helmut Griebl, Josef-Otto Slezak, Hans Sternhart, BBÖ Lokomotivchronik 1923–1938. Verlag Slezak, Wien 1985, ISBN 3-85416-026-7
  • Johann Stockklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich. Verlag Slezak, Wien 1979, ISBN 3-900134-41-3
  • Dieter Zoubek: Erhaltene Dampflokomotiven in und aus Österreich. Eigenverlag, 2004, ISBN 3-200-00174-7
  • Johann Blieberger, Josef Pospichal: Enzyklopädie der kkStB-Triebfahrzeuge. Band 3. Die Reihen 61 bis 380. bahnmedien.at, 2010, ISBN 978-3-9502648-6-9

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

Див. такожРедагувати