Кесслер Карл Федорович

(Перенаправлено з Karl Fedorovich Kessler)

Карл Федорович Кесслер (19 листопада 1815 р., м. Дамрау Кенігсбергської округи — 3 березня 1881 р., м. Санкт-Петербург) — зоолог, професор Київського, а згодом Санкт-Петербурзького університетів, член-кореспондент Петербурзької академії наук (1874), засновник Петербурзького товариства природодослідників.

Карл Федорович Кесслер
Народився19 листопада (1 грудня) 1815
Дамрау, Кенігсбергська округа, Королівство Пруссія
Помер3 (15) березня 1881 (65 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
ПохованняСмоленський лютеранський цвинтарd
Країна Королівство Пруссія Російська імперія
Діяльністьорнітолог, зоолог, іхтіолог
Alma materПетербурзький університет
Галузьзоологія
ЗакладКНУ імені Тараса Шевченка[1]
Санкт-Петербурзький державний університет[1]
Санкт-Петербурзький Імператорський університет[1]
Санкт-Петербурзький Імператорський університет[1]
Науковий ступіньдоктор наук
Науковий керівникС. С. Куторга
ВчителіStepan Semyonovich Kutorgad
Аспіранти, докторантиOskar Andrejewitsch Grimmd
Q16723390?
ЧленствоРосійська академія наук[1]
Санкт-Петербурзьке товариство дослідників природи[1]
Відомий завдяки:зоологічними дослідженнями, описав ряд видів тварин
Нагороди
орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня
Систематик живої природи
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Kessler».

Біографія

ред.

Карл Кесслер народився у сім'ї королівського оберфортсмейстера в Дамрау (Королівство Пруссія). У 1822 р. сім'я переїхала до Росії, де батько отримав посаду головного лісничого у Новгородській губернії. У 1828 р. Карла привезли до Санкт-Петербургу, де він навчався у гімназії, яку закінчив у 1834 р. Протягом 1834—1838 рр. навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Після його завершення 4 роки працював викладачем математик й фізики у Петербурзькій гімназії. 15 грудня 1840 р. Кесслер захистив у Петербурзькому університеті магістерську дисертацію. 4 серпня 1842 р. ним була захищена докторська дисертація.

У 1842 р. його запрошують на правах ад'юнкта на кафедру зоології Київського університету. У 1844 р. він був обраний екстраординарним, а в 1845 р. — ординарним професором університету. Протягом 1842—1863 рр. його життя було пов'язане з Київським університетом. 17 травня 1863 р. К. Кесслера було обрано почесним членом університету.

У 1861 р. його запрошують до Санкт-Петербурзького університету, де він працює до кінця своїх днів, очолюючи кафедру зоології.

Наукова та громадська діяльність

ред.

Перші наукові дослідження К. Кесслера стосувалися морфології птахів. Магістерська дисертація (1840) на тему «Про ноги птахів по відношенню до систематичного поділу цього класу». Докторська дисертація (1842) на тему «Про скелет дятлів по відношенню до місця, яке займає цей рід у класі птахів».

Протягом роботи у Київському університеті К. Кесслер розгорнув роботу за трьома основними напрямками: вивчення місцевої фауни, створення у Києві зоологічного музею та налагоджування викладання в університеті зоологічних дисциплін. Фактично, Кесслер став засновником Зоологічного музею університету. Серед його численних експедицій територією України найрезультативнішими були подорожі по Київській, Волинській, Херсонській, Полтавській губерніях та Бессарабії.

У цей період його дослідження стосувалися складання фауністичних списків, вивчення біології тварин, дослідження міграції птахів. У 1853 р. він висловлює теорію про міграцію птахів «широким фронтом», а не «пролітними шляхами».

В 1843 році описав у звіті про подорож природу між Златополем та Смілою.[2]

У 1847 р. був випущений великий визначник птахів. Підсумком багаторічних досліджень, здійснених у Києві Кесслером, була серія з 6 томів капітальних монографій щодо фауни хребетних Київської та суміжних з нею губерній. Тому Кесслера справедливо вважають засновником фауністики на теренах Російської імперії.

Поступово Кеслер почав все більше уваги приділяти іхтіології. Він проводить дослідження риб Дніпра, Дністра, Південного Бугу, північної частини Чорного моря. Багато сил та уваги Кесслер приділив створенню Севастопольської біологічної станції.

Описані таксони

ред.

К. Ф. Кесслер описав низку нових для науки видів тварин, переважно риб, авторство яких позначається як Kessler.

Деякі з них:

Риби
Амфібії
Рептилії

Пам'ять

ред.

У 1902 р. (за іншими даними — у 1908 або 1909 рр.) р. за ініціативи В. М. Артоболевського було створене Київське орнітологічне товариство ім. К. Ф. Кесслера.

На честь Кесслера названо риби пуголовка Кесслера (Benthophilus kessleri), пузанок каспійський прохідний (Alosa kessleri), арноглось Кесслера (Arnoglossus kessleri).

Основні публікації

ред.
  • Кесслер К. Руководство для определения птиц, которые водятся или встречаются в Европейской России. — К., 1847. — 106 с.
  • Кесслер К. Естественная история губерний Киевского учебного округа (1850—1856). окремі частини:
    • Кесслер К. Ф. Животные млекопитающія // Тр. Коммисіи… для описанія губерній Кіевскаго учебнаго округа — Кіевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской. — Кіев, 1851. — 88 с. — (Естеств. исторія губерній Киевск. учебн. округа. Т. 1: Зоологія. Часть систематическая).
  • Кесслер К. Рыбы, водящиеся и встречающиеся в Арало-Каспийско-Понтийской ихтиологической области (1877)
  • Кесслер К. Ф. Отчет о путешествии по Днепру в 1844 г. // Тр. Петербургск. об-ва естествоиспытат. — 1882. — 13 (1). — С. 55—72.

Примітки

ред.

Джерела та література

ред.