Кесслер Карл Федорович
Карл Федорович Кесслер (19 листопада 1815 р., м. Дамрау Кенігсбергської округи — 3 березня 1881 р., м. Санкт-Петербург) — зоолог, професор Київського, а згодом Санкт-Петербурзького університетів, член-кореспондент Петербурзької академії наук (1874), засновник Петербурзького товариства природодослідників.
Карл Федорович Кесслер | |
---|---|
Народився | 19 листопада (1 грудня) 1815 Дамрау, Кенігсбергська округа, Королівство Пруссія |
Помер | 3 (15) березня 1881 (65 років) Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | Смоленський лютеранський цвинтарd |
Країна | Королівство Пруссія → Російська імперія |
Діяльність | орнітолог, зоолог, іхтіолог |
Alma mater | Петербурзький університет |
Галузь | зоологія |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка[1] Санкт-Петербурзький державний університет[1] Санкт-Петербурзький Імператорський університет[1] Санкт-Петербурзький Імператорський університет[1] |
Науковий ступінь | доктор наук |
Науковий керівник | С. С. Куторга |
Вчителі | Stepan Semyonovich Kutorgad |
Аспіранти, докторанти | Oskar Andrejewitsch Grimmd Q16723390? |
Членство | Російська академія наук[1] Санкт-Петербурзьке товариство дослідників природи[1] |
Відомий завдяки: | зоологічними дослідженнями, описав ряд видів тварин |
Нагороди | |
Кесслер Карл Федорович у Вікісховищі |
Систематик живої природи | |
---|---|
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Kessler».
|
Біографія
ред.Карл Кесслер народився у сім'ї королівського оберфортсмейстера в Дамрау (Королівство Пруссія). У 1822 р. сім'я переїхала до Росії, де батько отримав посаду головного лісничого у Новгородській губернії. У 1828 р. Карла привезли до Санкт-Петербургу, де він навчався у гімназії, яку закінчив у 1834 р. Протягом 1834—1838 рр. навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Після його завершення 4 роки працював викладачем математик й фізики у Петербурзькій гімназії. 15 грудня 1840 р. Кесслер захистив у Петербурзькому університеті магістерську дисертацію. 4 серпня 1842 р. ним була захищена докторська дисертація.
У 1842 р. його запрошують на правах ад'юнкта на кафедру зоології Київського університету. У 1844 р. він був обраний екстраординарним, а в 1845 р. — ординарним професором університету. Протягом 1842—1863 рр. його життя було пов'язане з Київським університетом. 17 травня 1863 р. К. Кесслера було обрано почесним членом університету.
У 1861 р. його запрошують до Санкт-Петербурзького університету, де він працює до кінця своїх днів, очолюючи кафедру зоології.
Наукова та громадська діяльність
ред.Перші наукові дослідження К. Кесслера стосувалися морфології птахів. Магістерська дисертація (1840) на тему «Про ноги птахів по відношенню до систематичного поділу цього класу». Докторська дисертація (1842) на тему «Про скелет дятлів по відношенню до місця, яке займає цей рід у класі птахів».
Протягом роботи у Київському університеті К. Кесслер розгорнув роботу за трьома основними напрямками: вивчення місцевої фауни, створення у Києві зоологічного музею та налагоджування викладання в університеті зоологічних дисциплін. Фактично, Кесслер став засновником Зоологічного музею університету. Серед його численних експедицій територією України найрезультативнішими були подорожі по Київській, Волинській, Херсонській, Полтавській губерніях та Бессарабії.
У цей період його дослідження стосувалися складання фауністичних списків, вивчення біології тварин, дослідження міграції птахів. У 1853 р. він висловлює теорію про міграцію птахів «широким фронтом», а не «пролітними шляхами».
В 1843 році описав у звіті про подорож природу між Златополем та Смілою.[2]
У 1847 р. був випущений великий визначник птахів. Підсумком багаторічних досліджень, здійснених у Києві Кесслером, була серія з 6 томів капітальних монографій щодо фауни хребетних Київської та суміжних з нею губерній. Тому Кесслера справедливо вважають засновником фауністики на теренах Російської імперії.
Поступово Кеслер почав все більше уваги приділяти іхтіології. Він проводить дослідження риб Дніпра, Дністра, Південного Бугу, північної частини Чорного моря. Багато сил та уваги Кесслер приділив створенню Севастопольської біологічної станції.
Описані таксони
ред.К. Ф. Кесслер описав низку нових для науки видів тварин, переважно риб, авторство яких позначається як Kessler.
Деякі з них:
- Риби
- Babka gymnotrachelus (Kessler, 1857)
- Benthophilus spinosus Kessler, 1877
- Caspiosoma caspium (Kessler, 1877)
- Chondrostoma cyri Kessler, 1877
- Luciobarbus brachycephalus Kessler, 1872
- Paracobitis longicauda Kessler, 1872
- Perca schrenkii Kessler 1874
- Амфібії
- Ranodon sibiricus Kessler, 1866
- Рептилії
- Darevskia portschinskii (Kessler, 1878)
- Eremias strauchi Kessler, 1878
Пам'ять
ред.У 1902 р. (за іншими даними — у 1908 або 1909 рр.) р. за ініціативи В. М. Артоболевського було створене Київське орнітологічне товариство ім. К. Ф. Кесслера.
На честь Кесслера названо риби пуголовка Кесслера (Benthophilus kessleri), пузанок каспійський прохідний (Alosa kessleri), арноглось Кесслера (Arnoglossus kessleri).
Основні публікації
ред.- Кесслер К. Руководство для определения птиц, которые водятся или встречаются в Европейской России. — К., 1847. — 106 с.
- Кесслер К. Естественная история губерний Киевского учебного округа (1850—1856). окремі частини:
- Кесслер К. Ф. Животные млекопитающія // Тр. Коммисіи… для описанія губерній Кіевскаго учебнаго округа — Кіевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской. — Кіев, 1851. — 88 с. — (Естеств. исторія губерній Киевск. учебн. округа. Т. 1: Зоологія. Часть систематическая).
- Кесслер К. Рыбы, водящиеся и встречающиеся в Арало-Каспийско-Понтийской ихтиологической области (1877)
- Кесслер К. Ф. Отчет о путешествии по Днепру в 1844 г. // Тр. Петербургск. об-ва естествоиспытат. — 1882. — 13 (1). — С. 55—72.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е «Благодарить именем Академии»: центральноазиатские коллекции Зоологического музея в хронике заседаний Физико-математического отделения ИАН, 1874–1894, “To Give Thanks on Behalf of the Academy”: Central-Asian Collections of the Zoological Museum in the Annals of the Department of Physic and Mathematic of the Imperial Academy of Sciences, 1874–1894 // Историко-биологические исследования — 2014. — Т. 6, вып. 4. — С. 80–104. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
- ↑ Наш календар. Народилися у листопаді // «Новомиргородщина», № 49 (9284) від 15.11.2014. — С. 4.
Джерела та література
ред.- Г. Г. Денисенко. Кесслер Карл Федорович [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 181. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Карл Федрович Кесслер // Орнитологи Украины. Библиографический справочник / Авторы-составители: Т. А. Атемасова, И. А. Кривицкий. — Харьков, 1999. — Вып. 1. — С. 18—21.
- Богданов М. Н. Карл Федрович Кесслер. — Спб., 1882.
- Мазурмович Б. Карл Федрович Кесслер // Выдающиеся отечественные зоологи. — М., 1960. — С. 52—58.
- Мазурмович Б. К. Ф. Кесслер у Київському університеті // Вісник Київського університету. Сер. Біол. — 1961. — № 4. — С. 129—135.
- Банина Н. Н. Карл Фёдорович Кесслер (1815—1881) как учёный и общественный деятель // Рус. орнитол. журн. — 2010. — Т. 19. — No616. — С. 2155-2173(рос.).
- Кесслер Карл Федорович — статья в БСЭ(рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
- http://dic.academic.ru/dic.nsf/biograf2/6902 [Архівовано 26 Вересня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |